«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань), випуск від 31 січня 2023 року.
Сьогодні у фокусі уваги антикорупційної і безпекової громадськості та журналістів опинився кримчанин Олександр Лієв – колишній міністр курортів і туризму Криму.
Багато хто до останнього скандалу довкола закупівель харчів Міністерством оборони за завищеними цінами, яке було викрите у розслідуванні Юрія Ніколова і Дзеркала тижня, не знали, де працює зараз Олександр Лієв.
А виявилось, що він займає дуже і дуже відповідальну посаду. З початку 2022 року він був заступником начальника департаменту державних закупівель Міноборони. А з літа минулого року – він є тимчасово виконуючим обов’язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України.
«Саме цей департамент виконує функції замовника, тобто проводить закупівлі оборонного обладнання в Україні. Від безпосереднього рішення та підпису Лієва залежить у кого, за скільки і яку зброю та військову техніку купує держава Україна за кошти українських платників податків», – пише голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін у своїй колонці на сайті Української правди і дякує Центру журналістських розслідувань за участь у створенні цього матеріалу.
Бо значна частина інформації про минуле Олександра Лієва, яке у зв’язку з його нинішньою посадою тепер викликає особливий інтерес, ґрунтується на публікаціях і розслідуваннях кримського ЦЖР, та віднайдених в вебархіві публікаціях давно минулих років.
Враховуючи 9 років війни Росії проти України й нинішню посаду Лієва, погодьтесь, по-новому читаються публікації 2006 року про членів альтернативного уряду Криму Володимира Казаріна та Олександра Лієва, які зорганізували пікети і блок пости біля маяків, аби вони дістались Чорноморському флоту. І тримали оборону разом із депутатами Госдуми России, вимагаючи від України поступитися РФ об’єктами гідрографії і навігації, які російські військові утримували незаконно.
Тоді ж, як свідчить біографія Лієва, він працював заступником директора Європейського інституту політичної культури (Київ).
Керівник організації – Олександр Булавін, політолог і політтехнолог, відстоював федеративний устрій України, пропагував особливі відносини з РФ, а пізніше співпрацював із «Українським вибором» Медведчука. Але це дрібниці, як і орден від государині імператриці , після вручення якого у соцмережах Лієв написав «Служу Отечеству», а потім пост видалив. Підчищених публікацій і відео насправді багато, але є і дещо нове.
У Вікіпедії – зразкова біографія Олександра Сергійовича. Пишуть, що у 2013 році Олександр Лієв підтримав студентів на Майдані і був єдиним політиком, що виступав проти звернення ВР Криму до Путіна. Джерело не вказане – але ж звідкись це взялось.
Погодьтесь: підтримка Майдану членом партії регіонів і уряду Могильова була б сенсацією. Але може я щось забула?
Пригадати ті часи ЦЖР попросив Андрія Щекуна, координатора руху Євромайдан Крим і Крайової ради українців Криму.
Серед корупційних скандалів за участі Лієва Віталій Шабунін згадує і наше розслідування, яке зупинило дерибан науково-дослідного інституту кліматології імені Сеченова в Ялті – корифея курортології Європи. Схема була проста і нахабна: передати науково-медичну установу з міністерства охорони здоров’я у міністерство курортів і туризму і перетворити його на консалтинговий центр у Сімферополі. Що було б із корпусами і землею інституту в Ялті, можете здогадатись самі. Читайте розслідування Тетяни Курманової …До основания. А зачем?
Звісно ж, цією програмою справа про долю інституту імені Сеченова для нас не закінчилась. Ми наполегливо ставили питання прем’єру Криму Анатолію Могильову. І таки дожали: Могильов поїхав у Ялту, зустрівся з колективом інституту, оглянув корпуси і виніс вердикт: реорганізацію зупинити, інститут Лієву не віддавати, але хай мінкурортів таки займеться розвитком лікувального туризму. На жаль, це не єдина історія з корупційним душком, що є у бекграунді Лієва кримських і вже київських часів – все знайдете на сайті ЦЖР і у вільному пошуку.
Чекаємо на офіційну реакцію Міноборони на публікацію Віталія Шабуніна, і зокрема, на реакцію міністра Олексія Резнікова, креатурою якого, як кажуть наші джерела, є Олександр Лієв. Одне із ключових питань, на які суспільство має отримати відповідь, – чи проходив Лієв спецперевірку перед призначенням на посади в Міноборони і як він її пройшов із таким бекграундом.
***
Тим часом минулого тижня Україну відвідали генеральні інспектори Пентагону, державного департаменту США та USAID.
Той випадок, коли кажуть: Панове, приїхав ревізор. І не тільки до міноборони. США посилюють заходи контролю за використанням в Україні американської військової, фінансової та гуманітарної допомоги.
Як це працює, розповість Дарія Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції.
***
Блог нашого лейтенанта Євгенія Лешана на дуже несподівану тему. Її підкинули російські лідери думок, які всерйоз розмірковують на тему ймовірності військового перевороту в Росії. Приміром, колишній спічратер Путіна, а тепер його критик – політолог Аббас Галлямов вважає, що такий сценарій дуже вірогідний. Євгеній Лешан погоджується і пропонує огляд військових переворотів у Португалії, Індонезії, Парагваї.
