Освіта на відстані для школярів із Криму: форми, можливості, проблеми

«Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 17 березня 2019 року.

Будь-яка криза випробовує існуючі системи на міцність і спроможність. Через тривалий карантин мільйони українських дітей матимуть значне відставання у вивченні програмних предметів, а за великим рахунком – не матимуть доступу до якісної освіти. Все, що на сьогодні можуть застосувати їхні викладачі – це скидання завдань у месенджер, без їх перевірки і належної оцінки.

Між тим ще кілька років тому міністерство освіти і науки обіцяло створення і запуск Національної освітньої електронної платформи, на якій будуть зібрані інтерактивні навчальні матеріали для школярів і вчителів – методичні матеріали, відеоуроки та е-підручники.  Гроші на закупівлю обладнання та програмного забезпечення у сумі майже 48 млн було витрачено, але платформи і досі немає, хоча вона б дуже згодилась саме зараз. Як з’ясувала журналістка ZN.UA Оксана Онищенко, майно та програмне забезпечення платформи знаходиться під арештом, відкрито кримінальне провадження – посадовців ДП «Інфоресурс», Міносвіти та компанії БМС Техно підозрюють у змові для отримання неправомірної вигоди. Ще пізніше з’явилась підозра, що насправді розробником платформи може бути російська компанія, тож використовувати її не можна.

Між тим, Національна платформа могла бути важливим інструментом і сервісом для реінтеграції дітей із тимчасово окупованих територій  АР Крим, Севастополя і частини Донецької та Луганської областей. Адже вони мають таке ж право на доступ до української освіти, як і діти з вільної території. І система дистанційної освіти у різних формах потроху вибудовується, однак називати її системою можна умовно. Такий загальний висновок можна зробити із дослідження можливостей отримання української освіти дітьми із Криму, яке провели кореспонденти ЦЖР. Подробиці – у сюжеті Микити Панасенка.

Стаття 53 закону «Про освіту»встановлює, що кожен здобувач освіти має право на індивідуальну освітню траєкторію. Тобто, може сам вільно обрати вид, форму і навіть темп здобуття освіти, має право на вибір закладів освіти і програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності. І в Україні вже є з чого обирати, в тому числі, і дітям із окупованого Криму і Донбасу. Але інформація про це розкидана по різних майданчиках, а єдиної онлайнової платформи немає. Тож дізнаватись про меню можливостей часто доводиться із сарафанного радіо. Сюжет «Освіта для кримчан на Херсонщині».

Як показало дослідження ЦЖР, ситуація в умовній системі дистанційного навчання потребує серйозної ревізії. Найбільш затребувана випускниками із ТОТ послуга – це отримання атестату про закінчення середньої освіти та спрощена процедура вступу до вишів через центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Однак цього мало, якщо мову вести про отримання якісних знань школярами із ТОТ. Центр громадянської освіти «Альменда» зараз проводить соціологічне опитування студентів українських вишів із Криму і, сподіваємось, їхні рекомендації почують у міністерстві освіти та науки. На превеликий жаль, за майже два тижні у міністерстві не знайшли можливості для інтерв’ю нашій програмі або письмової відповіді на наш інформаційний запит. Кажуть, що єдина людина, яка знає відповіді на наші питання, захворіла.

Відеоблог Євгена Лешана про те, чого в Криму немає – про навчання українською мовою.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine