«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 9 лютого 2021 року.
У цьому випуску ЦЖР фіналізує спецпроект Друзі окупації Криму – розслідування про агентів впливу Кремля у майже двох десятках країнах світу, мобілізованих спецслужбами і структурами МЗС Росії з метою легалізації спроби окупації Криму, скасування західних санкцій проти Росії і зняття кримського питання з міжнародного порядку денного.
Усі текстові та відеоверсії розслідувань зібрані і від сьогодні доступні у розділі Спецпроекти на сайті ЦЖР. База даних потенційних фігурантів кримських санкцій буде поповнюватись, як і цей розділ сайту.
Сьогодні – свого роду рейд розслідуваннями ЦЖР, аби панорамно подивитись на діяльність “друзів окупації Криму” і нагадати, що саме стало відомо завдяки розвідкам. Попри увесь пафос заявленого статусу асоціації як міжнародної структури, вона не є юридичною особою. Тобто, маємо справу з такими собі неформалами. І це зручно, адже асоціація не може потрапити під санкції. На відміну від тих, хто є організатором незаконних вояжів іноземців до окупованого Криму і порушенням ними державного кордону України, хто фінансує із кремлівської мошни.
Як виявили розслідування ЦЖР, окупанти не дуже довіряють своїм гауляйтерам у Криму. Фінансування Ялтинського економічного форуму та заходів, які проводять Представництво “Республіки Крим” при президенті Росії та Діловий і культурний центр Криму, відбувається виключно через російські структури.
Що тут і говорити, якщо згаданий ДКЦ заснувала місто Москва! На пропагандистські заходи за участі іноземних друзів Кремля, витрачено більше 200 мільйонів рублів, але це тільки за сумами відкритих закупівель. Із 2019 року видатки на ЯМЕФ закриті. Але є у них й інший вимір – вплив на політику іноземних країн через агентів, якими без сумніву є члени асоціації друзів Криму.
Якщо побудувати шеренгу політиків і політичних партій, чиї члени і лідери стали “друзями окупації Криму” відповідно до їх політичного спрямування, то отримаємо увесь ідеологічний спектр – від крайній лівих до ультраправих, тобто, ці б люди мали бути ідеологічними противниками. Особливо враховуючи, що серед них є справжнісінькі наці і навіть засуджений за етнічні чистки воєнний злочинець. Але загальновідомо, що саме такий непотріб Москва фінансує по всьому світу. І вони вдячно їдять із її рук, бо інколи це дає чудові результати – вони потрапляють не тільки до власних парламентів, а до парламенту Європейського. Огляд політичних рядів друзів окупації Криму – у матеріалі Євгенія Лешана.
***
Участь у заходах в окупованому Криму, медійна активність у російських пропагандистських ЗМІ – це лише частина обов’язкової програми, яку друзі окупації Криму повинні відпрацювати на тульські пряники Кремля. Куратори проекту агресивно просувають його за кордони Росії та окупованого Криму. Десятки пропагандистських вояжів, презентації, конференції, круглі столи – усюди, куди ще пускають кримських окупантів, колаборантів та їхніх іноземних друзів. Далі – Микита Панасенко.
***
Міністерство реінтеграції ТОТ виставило на публічне обговорення законопроект у “Про державну політику перехідного періоду”. На жаль, обговорюються зараз не положення проекту – дуже необхідного, і він має бути якісним, а, те, чого там немає. Обговорюють, і дуже емоційно, заяву міністра і віце-прем’єра Резнікова щодо прав «понаїхів» – тобто, росіян, які на плечах окупантів в’їхали до Криму та там і прижилися. Про це – Євгеній Лешан.
