Суспільство – за НАТО, а влада?

Валентин Торба, «День»

До Києва в четвер прилетів Держсекретар США Джон Керрі, який до того відвідав Грузію. Слід зазначити, що цей візит відбувся напередодні відкриття саміту НАТО в Варшаві. Керрі зустрівся з Президентом Петром Порошенко, спікером ВР Володимиром Гройсманом та іншими посадовими особами. Російська агресія дала західному світу зрозуміти, що час демонстрації нейтральності скінчився. Настав період конкретних реакцій, які мають полягати не лише в санкціях проти РФ. Саме тому згаданий саміт проводиться у Варшаві, по сусідству з країною яка два роки переживає війну і окупацію, а Керрі регулярно відвідує країни східної Європи. Фактично НАТО посилило «збирання земель» (і погодження на вступ до НАТО Чорногорії це доводить) саме тому, що Кремль вирішив проявити імперську агресивну сутність.

Виконуючий обов’язки глави місії України при Альянсі Єгор Божок повідомив: «Пакет допомоги, який наразі отримує Україна від НАТО, є найбільшим, який надавав НАТО країні-партнеру за всю історію існування Альянсу». Отже посил від НАТО в бік України досить ясний.

«В Україні очікують, що за результатами зустрічі у форматі саміту НАТО, і в форматі комісії Україна—НАТО, і у форматі Великої п’ятірки плюс Україна, ми скоординуємо заходи подальшого забезпечення примусу РФ до повної імплементації Мінських домовленостей і початку деокупації Криму», — сказав Петро Порошенко під час брифінгу разом з Джоном Керрі. «Якщо РФ не виконає всі свої зобов’язання по деескалації ситуації на Донбасі, тоді санкції залишаться в силі», — зазначив, у свою чергу, Джон Керрі і додав, що це ж торкається і ситуації з Кримом.

Але при цьому з його вуст пролунало кілька вкрай тривожних фраз. Перша: «Україна доклала величезні зусилля для виконання «Мінську» і почала процес надання спеціального статусу, децентралізації, амністії, і готова зробити більше, якщо відбудеться просування в сфері безпеки». Тобто Керрі визнав, що тема так званого «спеціального статусу» обговорювалась з Порошенком. І другий вкрай тривожний момент. Керрі повідомив: «Ми готові вітати нових членів, коли вони будуть готові. Як сказав Петро Порошенко, у країни ще довгий шлях реформ в оборонному секторі. ... І він (Порошенко) сам сказав, що і він, і ваша країна ще не прийняли рішення, чи хочуть вони подавати заяву на членство до НАТО».

А тепер наведемо останні результати соціологічного опитування, яке було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова 78% громадян нашої країни підтримали б вступ України до Північноатлантичного союзу. Отже, виходить оборонний сектор разом з Президентом до НАТО не готові, в той час як український народ майже одностайно висловлюється за такий вектор. Після таких заяв нещодавні слова Надії Савченко про «особливий статус» Донбасу протягом найближчих півроку та фрази керівника фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Гриніва про те, що «в нас немає війни з Російською Федерацією...» — знаходять свої пояснення. Але не виправдання.

Нагадаємо, що крім саміту НАТО, планується зустріч у форматі Росія—НАТО, тобто Альянс і далі буде продовжувати переконувати Кремль не воювати в Україні. Насправді ситуація дійсно тупикова, адже плани Кремля очевидні — позбутись впливу Заходу на теренах східної Європи. А це означає нівелювання існуючої системи колективної безпеки, що є вкрай тривожним прецедентом для спокою всього світу.

Візит Керрі до України певною мірою відрізняється від його дводобового візиту до Грузії. Грузія, яка не перебуває в стані війни, але окремі території якої так само перебувають під окупацією, ясно окреслила свій курс до НАТО. Україна ж не дивлячись на демонстрацію кроків щодо реформування Збройних сил, по-перше, знаходиться в стані війни, а, по-друге, як зазначають експерти, досить кволо робить посили щодо інтеграції з Альянсом.

Перед візитом Керрі до Києва в телефонній розмові Президент США Барак Обама закликав президента РФ Володимира Путіна вжити заходів для припинення суттєвої ескалації бойових дій на Донбасі. А за день до того голова Міністерства закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив держсекретарю США Джону Керрі, що існують «наміри спровокувати повномасштабні бойові дії на Донбасі» і закликав США не допустити цього. Враховуючи те, що на Донбасі основним джерелом дестабілізації є сама РФ, то перекласти слова Лаврова можна так: забудьте про східну Європу. Неоднозначна ж позиція офіційних представників України щодо євроінтеграції лише грає на руку такій імперській стратегії Кремля.

«Країна готова до членства у НАТО, і це демонструють соцопитування. Інша справа, що сам Порошенко не готовий до цього — власне в цьому полягає проблема, — коментує «Дню» конфліктолог-міжнародник Григорій Перепелиця. — В цьому контексті політика нинішнього Президента відносно НАТО мало в чому відрізняється від політики Януковича. Різниця тільки в тому, що останній офіційно закріпив позаблоковий статус, підтвердивши юридично, що Україна не бажає вступати до Альянсу, а кланово-олігархічні інтереси, які він репрезентував, розходяться із цінностями НАТО. Порошенко цього хоч і не закріпив юридично, але він репрезентує ті ж самі інтереси, тому виступає проти членства України в Північноатлантичному альянсі. Дуже прикро, що Президент, відповідаючи за національну безпеку і оборону, фактично не виконує цього конституційного обов’язку. До цього часу безпековий курс України залишається невизначеним. А камуфляж про «набуття критеріїв НАТО» (але ми не будемо його членами через те, що ми нібито не готові) взагалі нагадує політику РФ. У відносинах із НАТО Росія так само декларувала набуття стандартів Альянсу. В той же час Порошенко, як Верховний головнокомандувач не робить майже нічого для зміцнення обороноздатності країни, і в цьому є велика проблема, бо наша обороноздатність послаблюється. І в умовах, коли ми фактично є жертвами російської агресії, ми відмовляємося від системи колективної оборони. Це або повний абсурд, або прихована капітуляція перед Росією».