[/caption]
А вже 18 жовтня у в російському держ реєстрі юридичних осіб (ЕГРЮЛ) з’явилось ТОВ «Мелитопольский молокозавод» (ІПН 9001000070). Цікаво, що його засновник — ТОВ «Нижнегорский консервный завод» (ІПН 9105000036), теж має російську реєстрацію на окупованій території, але ще з квітня 2014 року і в Криму. Директором та співзасновником є Ігор Вікторович Булатов, кримський бізнесмен, власник ТОВ «Нефтяник» (ІПН 9108007047) (розробка гравійних та піщаних кар’єрів, видобуток глини та каоліну). Більшою частиною уставного капіталу консервного заводу володіє Тетяна Євгеніївна Тібекіна, власниця ТОВ «Крымтрейд» (ІПН 9105010637) і «Ялтаморстрой» (ІПН 9103004050) і часток у тому ж «Нефтянику» та в аграрній компанії «Менгир» (ІПН 9104002425). Засновниками ТОВ «Нижньогірський консервний завод» в українському держреєстрі вказані Ігор Булатов та Ярослав Тібекін.
Отже, виглядає так, що названі особи прибрали до рук захоплене майно українських підприємців, що є злочином згідно національного та міжнародного права. Крім того, співпрацюють з окупантами, про що свідчить реєстрація у місцевій окупаційній «податковій».
На жаль, Роман Романов не відповідав на наші спроби зв’язатися з ним, аби з’ясувати обставини незаконного привласнення окупантами і колаборантами родинного бізнесу, а також співучасників цього злочину. Зазначимо лише, що молокозавод — не єдине «віджате» у Романових підприємство. Їм належить торгова марка «Мирненська», під якою виробляється мінеральна вода, яку видобувають у селищі Мирне.
У ЕГРЮЛ 24 листопада бул зареєстровані ТОВ «Социнновации» (ІПН 9001004283) і «Респект 2019» — клони українських компаній, про яких ми вже згадували. Керівником обох вказаний Романов Віктор Іванович, а дані про засновників та види діяльності відсутні.
Цілком ймовірно, що ці реєстраційні дії були сфабриковані, адже відомо, що на той час Віктор Романов уже більш як два місяці перебував за межами окупованої території Запорізької області. Ми не змогли зв’язатися з Віктором Романовим телефоном — він не відповів ні на дзвінки, ні на письмові питання, надіслані sms повідомленням. Місце перебування батька і сина Романових нам достеменно невідомо, але близькі до них мелітопольці стверджують, що вони знаходяться на вільній території України.
Примітно, що той же «Нижнегорский консервный завод» вказаний у ЕГРЮЛ як засновник компанії «Вилтек» (ІПН 9002007135). Це теж клон українського ТОВ «Вілтек», що зареєстроване у м. Молочанськ Запорізької області. Підприємство виробляє мінеральну воду «Молочанська» — конкурентку «Мирненської».
Запорізька АЕС, руда, земля і машбуд у реєстрі РФ
ТОВ «Престиж консалтинг» з’явилось у російському реєстрі 31 жовтня, індивідуальний податковий номер — 9001000137. Її кінці також ведуть в окупований Крим через засновника Віктора Сергійовича Миронюка (його ІПН: 910200074699). Основний вид діяльності мелітопольської компанії — кадастрова. Цим же з січня 2019 року займається компанія Миронюка «Центр недвижимости Престиж Крым» (ІПН 9102251592).
На сайті з пошуку роботи HH.ru кримська ТОВка повідомляє, що є частиною «міжнародної групи «Престиж», представленої також в Білорусі.
«Агентство готове допомогти Вам купити, продати, обміняти нерухомість, оформити права власності з вигодою та комфортом для Вас. Наші співробітники проконсультують Вас як правильно здати та зняти квартиру, комерційну чи заміську нерухомість, допоможуть розібратися у складних ситуаціях. Ми співпрацюємо з центрами нерухомості на Північному Кіпрі, а також у Геленджику, Іспанії та Болгарії», — йдеться в описі.
ТОВ «Бурком» (ІПН 9001000056) зз окупованого Мелітополя зареєстроване в ЕГРЮЛ РФ 12 жовтня 2022 року з уставним капіталом 30 тисяч рублів. Підприємство займається виробництвом насосів та компресорів. Засновник та керівник — Бусигін Володимир Олександрович. Цей мелітополець отримав російський ІПН 920162277772 та вже має російський паспорт.
За даними аналітичної системи YouControl, Бусигін з 1995 по 2009 роки володів компаніями «Техелком» та «Сигнал-плюс», але вони були ліквідовані, останнє — у зв’язку з банкрутством. З грудня 2020 року і досі Бусигін є українським ФОПом з тим же видом діяльності, що і російська фірма, — виробництво помп і компресорів.
Володимиру Бусигіну 66 років. У соцмережах ЦЖР його не знайшов. Але є його син Сергій, що також займається виробництвом чи модифікацією компресорів, а також виставляє фото продукції в «Одноклассниках». Фото з’явилося в мережі 13 липня, тобто вже під час окупації, але до «референдуму» і незаконної анексії Мелітополя. Можливо, через це відомості про виробника на бірці товару — російською мовою, але з маркуванням «Сделано в Украине».
Фото: ok.ru / Серёга Бусыгин
Згідно інформації на фото, Сергій Бусигін також є фізичною особою-підприємцем, дані про нього є в українському реєстрі юридичних осіб. В російському на даний момент ми таких відомостей не побачили. В «Одноклассниках» Сергій Бусигін дружить з призначеною окупантами так званою «міською головою» Мелітополя Галиною Данильченко.
Фото: ok.ru / Серёга Бусыгин
ТОВ «Новые технологии» (ІПН 9002000059) зу Бердянську потрапила в російський реєстр 8 листопада. Компанія займається керівництвом власним чи орендованим майном. Засновників двоє, мешканці Бердянська, батько та син — Віктор та Ігор Кабакови.
ООО «Морская логистика», засноване 9 листопада з уставним капіталом 10 тисяч рублів, створив та очолив Столяревський Дмитро Євгенович. Компанія займається допомогою в обслуговуванні суден та діяльності порту.
Міністерство інфраструктури 30 квітня 2022 року видало наказ про закриття морських портів «Бердянськ», «Маріуполь», «Скадовськ» та «Херсон». Порти залишатимуться закритими до відновлення над ними контролю України. Це означає, що там не може вестися ніякої діяльності. Російські окупанти використовують інфраструктуру захоплених портів для пограбування захопленої території частини півдня України.
Дмитро Столяревський — 28-річний громадянин України, мешканець Бердянська. До початку російського вторгнення він не мав ніякого бізнесу в Україні.
Запорізький залізорудний комбінат, що знаходиться в окупованому Василівському районі, також є активом Метінвесту. Акціонерами підприємства з іноземними інвестиціями є «Запоріжсталь» та словацька компанія «Мінерфін» (Minerfin) із Братислави.
На початку червня кримський гауляйтер Сергій Аксенов та ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін приїздили на підприємство та заявляли, що запустять його роботу у тому ж місяці. 15 червня правління ЗЗРК оголосило про втрату контролю за діяльністю підприємства. А в кінці червня стало відомо, що росіяни викрали і вивозять з комбінату видобуту раніше залізну руду і є загроза екології регіону.
У російський реєстр комбінат був внесений 1 липня зі зміненою назвою — «Днепрорудненский железорудный комбинат» (ІПН 2312311100) з юридичною адресою у Краснодарі. Як пишуть російські пропагандисти, на підприємство зайшла російська адміністрація на чолі з громадянином Росії Глєбом Тєрскіх, який побудував кілька гірничорудних комбінатів у РФ, включаючи Грем’ячинський ГЗК у Волгоградській області, понад 300 об’єктів для Міноборони, а також займався будівництвом для Олімпіади-2014 у Сочі.
Засновником комбінату в російській юрисдикції є ООО «Индустриальные инновации» (ІПН 7447303914), бенефіціар — Рижков Олексій Юрійович — невідома в мережі особа.
І наостанок — Запорізька атомна електростанція. 3 жовтня концерн «Росенергоатом» заснував акціонерне товариство «Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС» (ІПН 9721179921) зі статутним капіталом у два мільярди рублів.
Генеральний директор — Романєнко Олєг Євгеньєвіч, який раніше був головним інженером Балаківської АЕС.
«Держава доручила новій компанії забезпечити стійку роботу Запорізької атомної станції з дотриманням усіх критеріїв та стандартів безпеки та використання бездоганного досвіду експлуатації АЕС у Російській Федерації. (…) Паралельно вестиметься оцінка стану станції та відновлення пошкодженої інфраструктури з урахуванням досвіду експлуатації атомних енергоблоків у Росії», — зазначив Олег Романенко.
12 жовтня Україна ввела санкції проти новоствореної юридичної особи.
Наразі ж вже є певні ознаки того, що окупанти можуть покинути територію Запорізької атомної електростанції. Президент НАЕК «Енергоатом» Петро Котін каже, що нині зарано говорити, що російські військові їдуть із ЗАЕС, але можна сказати, що вони «готуються».
«По-перше, дуже багато стало з’являтися публікацій у російській пресі про те, що ЗАЕС, можливо, варто би залишити, можливо, її варто передати МАГАТЕ під контроль. Таке, знаєте, враження, що вони збирають валізи і що вони крадуть все, що можуть знайти», — каже президент НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.
Бізнес на окупованій території
Якщо йдеться про росіян, які приїхали на захоплену російською армією українську землю та почали розбудовувати свій бізнес на вкраденому майні українських власників — це однозначно воєнний злочин з точки зору міжнародного права.
Якщо ж йдеться про громадян України, то Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором і розцінює це як колабораціонізм. Однак під час досудового розслідування правоохоронцям доведеться розбиратися чи були дії вимушеними чи вчиненими під тиском, або ж люди добровільно пішли на співпрацю з загарбниками.
Рада бізнес-омбудсмена опублікувала брошуру з порадами підприємцям, які не мають можливості змінити локацію своєї справи:
— Не посвідчувати на ТОТ договори;
— Не укладати договори щодо нерухомого майна, яке знаходиться на ТОТ;
— Не відкривати рахунки в банках, які перебувають під юрисдикцією російської федерації, республіки білорусь або тимчасової окупаційної влади;
— Не сплачувати жодних платежів представникам окупаційної адміністрації;
Якщо релокуватися та перереєструватися не вийшло, то потрібно невідкладно почати збір доказів на підтвердження відсутності наміру співпрацювати із окупантами. Це потрібно на випадок виникнення у майбутньому підозри в колабораційній діяльності.
Автор цієї статті є учасником програми Interlink Academy Fellowship, що фінансується урядом Німеччини.
[/caption]
А вже 18 жовтня у в російському держ реєстрі юридичних осіб (ЕГРЮЛ) з’явилось ТОВ «Мелитопольский молокозавод» (ІПН 9001000070). Цікаво, що його засновник — ТОВ «Нижнегорский консервный завод» (ІПН 9105000036), теж має російську реєстрацію на окупованій території, але ще з квітня 2014 року і в Криму. Директором та співзасновником є Ігор Вікторович Булатов, кримський бізнесмен, власник ТОВ «Нефтяник» (ІПН 9108007047) (розробка гравійних та піщаних кар’єрів, видобуток глини та каоліну). Більшою частиною уставного капіталу консервного заводу володіє Тетяна Євгеніївна Тібекіна, власниця ТОВ «Крымтрейд» (ІПН 9105010637) і «Ялтаморстрой» (ІПН 9103004050) і часток у тому ж «Нефтянику» та в аграрній компанії «Менгир» (ІПН 9104002425). Засновниками ТОВ «Нижньогірський консервний завод» в українському держреєстрі вказані Ігор Булатов та Ярослав Тібекін.
Отже, виглядає так, що названі особи прибрали до рук захоплене майно українських підприємців, що є злочином згідно національного та міжнародного права. Крім того, співпрацюють з окупантами, про що свідчить реєстрація у місцевій окупаційній «податковій».
На жаль, Роман Романов не відповідав на наші спроби зв’язатися з ним, аби з’ясувати обставини незаконного привласнення окупантами і колаборантами родинного бізнесу, а також співучасників цього злочину. Зазначимо лише, що молокозавод — не єдине «віджате» у Романових підприємство. Їм належить торгова марка «Мирненська», під якою виробляється мінеральна вода, яку видобувають у селищі Мирне.
У ЕГРЮЛ 24 листопада бул зареєстровані ТОВ «Социнновации» (ІПН 9001004283) і «Респект 2019» — клони українських компаній, про яких ми вже згадували. Керівником обох вказаний Романов Віктор Іванович, а дані про засновників та види діяльності відсутні.
Цілком ймовірно, що ці реєстраційні дії були сфабриковані, адже відомо, що на той час Віктор Романов уже більш як два місяці перебував за межами окупованої території Запорізької області. Ми не змогли зв’язатися з Віктором Романовим телефоном — він не відповів ні на дзвінки, ні на письмові питання, надіслані sms повідомленням. Місце перебування батька і сина Романових нам достеменно невідомо, але близькі до них мелітопольці стверджують, що вони знаходяться на вільній території України.
Примітно, що той же «Нижнегорский консервный завод» вказаний у ЕГРЮЛ як засновник компанії «Вилтек» (ІПН 9002007135). Це теж клон українського ТОВ «Вілтек», що зареєстроване у м. Молочанськ Запорізької області. Підприємство виробляє мінеральну воду «Молочанська» — конкурентку «Мирненської».
Запорізька АЕС, руда, земля і машбуд у реєстрі РФ
ТОВ «Престиж консалтинг» з’явилось у російському реєстрі 31 жовтня, індивідуальний податковий номер — 9001000137. Її кінці також ведуть в окупований Крим через засновника Віктора Сергійовича Миронюка (його ІПН: 910200074699). Основний вид діяльності мелітопольської компанії — кадастрова. Цим же з січня 2019 року займається компанія Миронюка «Центр недвижимости Престиж Крым» (ІПН 9102251592).
На сайті з пошуку роботи HH.ru кримська ТОВка повідомляє, що є частиною «міжнародної групи «Престиж», представленої також в Білорусі.
«Агентство готове допомогти Вам купити, продати, обміняти нерухомість, оформити права власності з вигодою та комфортом для Вас. Наші співробітники проконсультують Вас як правильно здати та зняти квартиру, комерційну чи заміську нерухомість, допоможуть розібратися у складних ситуаціях. Ми співпрацюємо з центрами нерухомості на Північному Кіпрі, а також у Геленджику, Іспанії та Болгарії», — йдеться в описі.
ТОВ «Бурком» (ІПН 9001000056) зз окупованого Мелітополя зареєстроване в ЕГРЮЛ РФ 12 жовтня 2022 року з уставним капіталом 30 тисяч рублів. Підприємство займається виробництвом насосів та компресорів. Засновник та керівник — Бусигін Володимир Олександрович. Цей мелітополець отримав російський ІПН 920162277772 та вже має російський паспорт.
За даними аналітичної системи YouControl, Бусигін з 1995 по 2009 роки володів компаніями «Техелком» та «Сигнал-плюс», але вони були ліквідовані, останнє — у зв’язку з банкрутством. З грудня 2020 року і досі Бусигін є українським ФОПом з тим же видом діяльності, що і російська фірма, — виробництво помп і компресорів.
Володимиру Бусигіну 66 років. У соцмережах ЦЖР його не знайшов. Але є його син Сергій, що також займається виробництвом чи модифікацією компресорів, а також виставляє фото продукції в «Одноклассниках». Фото з’явилося в мережі 13 липня, тобто вже під час окупації, але до «референдуму» і незаконної анексії Мелітополя. Можливо, через це відомості про виробника на бірці товару — російською мовою, але з маркуванням «Сделано в Украине».
Фото: ok.ru / Серёга Бусыгин
Згідно інформації на фото, Сергій Бусигін також є фізичною особою-підприємцем, дані про нього є в українському реєстрі юридичних осіб. В російському на даний момент ми таких відомостей не побачили. В «Одноклассниках» Сергій Бусигін дружить з призначеною окупантами так званою «міською головою» Мелітополя Галиною Данильченко.
Фото: ok.ru / Серёга Бусыгин
ТОВ «Новые технологии» (ІПН 9002000059) зу Бердянську потрапила в російський реєстр 8 листопада. Компанія займається керівництвом власним чи орендованим майном. Засновників двоє, мешканці Бердянська, батько та син — Віктор та Ігор Кабакови.
ООО «Морская логистика», засноване 9 листопада з уставним капіталом 10 тисяч рублів, створив та очолив Столяревський Дмитро Євгенович. Компанія займається допомогою в обслуговуванні суден та діяльності порту.
Міністерство інфраструктури 30 квітня 2022 року видало наказ про закриття морських портів «Бердянськ», «Маріуполь», «Скадовськ» та «Херсон». Порти залишатимуться закритими до відновлення над ними контролю України. Це означає, що там не може вестися ніякої діяльності. Російські окупанти використовують інфраструктуру захоплених портів для пограбування захопленої території частини півдня України.
Дмитро Столяревський — 28-річний громадянин України, мешканець Бердянська. До початку російського вторгнення він не мав ніякого бізнесу в Україні.
Запорізький залізорудний комбінат, що знаходиться в окупованому Василівському районі, також є активом Метінвесту. Акціонерами підприємства з іноземними інвестиціями є «Запоріжсталь» та словацька компанія «Мінерфін» (Minerfin) із Братислави.
На початку червня кримський гауляйтер Сергій Аксенов та ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін приїздили на підприємство та заявляли, що запустять його роботу у тому ж місяці. 15 червня правління ЗЗРК оголосило про втрату контролю за діяльністю підприємства. А в кінці червня стало відомо, що росіяни викрали і вивозять з комбінату видобуту раніше залізну руду і є загроза екології регіону.
У російський реєстр комбінат був внесений 1 липня зі зміненою назвою — «Днепрорудненский железорудный комбинат» (ІПН 2312311100) з юридичною адресою у Краснодарі. Як пишуть російські пропагандисти, на підприємство зайшла російська адміністрація на чолі з громадянином Росії Глєбом Тєрскіх, який побудував кілька гірничорудних комбінатів у РФ, включаючи Грем’ячинський ГЗК у Волгоградській області, понад 300 об’єктів для Міноборони, а також займався будівництвом для Олімпіади-2014 у Сочі.
Засновником комбінату в російській юрисдикції є ООО «Индустриальные инновации» (ІПН 7447303914), бенефіціар — Рижков Олексій Юрійович — невідома в мережі особа.
І наостанок — Запорізька атомна електростанція. 3 жовтня концерн «Росенергоатом» заснував акціонерне товариство «Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС» (ІПН 9721179921) зі статутним капіталом у два мільярди рублів.
Генеральний директор — Романєнко Олєг Євгеньєвіч, який раніше був головним інженером Балаківської АЕС.
«Держава доручила новій компанії забезпечити стійку роботу Запорізької атомної станції з дотриманням усіх критеріїв та стандартів безпеки та використання бездоганного досвіду експлуатації АЕС у Російській Федерації. (…) Паралельно вестиметься оцінка стану станції та відновлення пошкодженої інфраструктури з урахуванням досвіду експлуатації атомних енергоблоків у Росії», — зазначив Олег Романенко.
12 жовтня Україна ввела санкції проти новоствореної юридичної особи.
Наразі ж вже є певні ознаки того, що окупанти можуть покинути територію Запорізької атомної електростанції. Президент НАЕК «Енергоатом» Петро Котін каже, що нині зарано говорити, що російські військові їдуть із ЗАЕС, але можна сказати, що вони «готуються».
«По-перше, дуже багато стало з’являтися публікацій у російській пресі про те, що ЗАЕС, можливо, варто би залишити, можливо, її варто передати МАГАТЕ під контроль. Таке, знаєте, враження, що вони збирають валізи і що вони крадуть все, що можуть знайти», — каже президент НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.
Бізнес на окупованій території
Якщо йдеться про росіян, які приїхали на захоплену російською армією українську землю та почали розбудовувати свій бізнес на вкраденому майні українських власників — це однозначно воєнний злочин з точки зору міжнародного права.
Якщо ж йдеться про громадян України, то Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором і розцінює це як колабораціонізм. Однак під час досудового розслідування правоохоронцям доведеться розбиратися чи були дії вимушеними чи вчиненими під тиском, або ж люди добровільно пішли на співпрацю з загарбниками.
Рада бізнес-омбудсмена опублікувала брошуру з порадами підприємцям, які не мають можливості змінити локацію своєї справи:
— Не посвідчувати на ТОТ договори;
— Не укладати договори щодо нерухомого майна, яке знаходиться на ТОТ;
— Не відкривати рахунки в банках, які перебувають під юрисдикцією російської федерації, республіки білорусь або тимчасової окупаційної влади;
— Не сплачувати жодних платежів представникам окупаційної адміністрації;
Якщо релокуватися та перереєструватися не вийшло, то потрібно невідкладно почати збір доказів на підтвердження відсутності наміру співпрацювати із окупантами. Це потрібно на випадок виникнення у майбутньому підозри в колабораційній діяльності.
Автор цієї статті є учасником програми Interlink Academy Fellowship, що фінансується урядом Німеччини.
