Пока в Украине действует мораторий на продажу земель сельхозназначения, никто не имеет права в полной мере воспользоваться своими правами на такие участки, а именно — свободно продать. Однако для обхода моратория изобретены вполне законные схемы, об одной из которых Центр журналистских расследований рассказывал в материале «Триста гривен за землю под Киевом». Это, фактически, схема скупки права на земельные участки до 2 гектаров для ведения личного крестьянского хозяйства (ОСГ) у нуждающихся людей всего за 300 грн. Напомним, по объявлению о подработке откликнулось до двадцати человек, среди которых были и корреспонденты ЦЖР, которых заинтересовало это объявление во время избирательной кампании. Людей собрали и привели к нотариусу, где они подписали доверенности, которыми уполномачивали Романа Рыженко получить на их имя участок земли с последующим правом продажи.
Довіреності посвідчувала нотаріус Віта Чорнєй, хоча ми спостерігали, що людей консультувала лише її помічниця, Олександра Крушенко. Також «клієнти» виходили з офісу нотаріуса без жодних документів, хоча нотаріуска стверджувала протилежне. І ніякі дрібні порушення не кинулись би в очі журналістам, як би не її наступні дії. Уже згодом, коли нотаріус зрозуміла, що кореспонденти були в офісі під час оформлення довіреностей і бачили процес на власні очі, вона пригрозила скаргами та заявами до правоохоронців про нібито здирництво та вимоги 1000$ у неї за компроментаційний матеріал. Авторка розслідування вимушена була подати заяву до поліції про перешкоджання журналістській діяльності (ст.171 ККУ).
Саме так кваліфікує дії нотаріуски адвокат, медіа-юристка Людмила Панкратова: «Віта Володимирівна почала погрожувати журналістці, маючи її персональні дані (дані паспорта). З огляду на те, яке звернення отримано на месенджер журналістки, нотаріус планує їх поширювати дуже широко. Такі дії можна розцінити саме як тиск на журналіста. Бажання нотаріуса полягає в тому, щоб отримані журналістами матеріали не вийшли. Вона не хоче, щоб поширювали її зображення, голос і все те, що вона говорила (під час інтерв’ю — ред.). Хоча її коментар був цілком нейтральний, логічний і законний. Нотаріус бачила, що перед нею журналістка, перед нею стояв мікрофон і вона цілком спокійно відповідала на питання».
Нотаріус Віта Чорнєй і журналістка Єлізавета Стрий Фото investigator.org.ua
Такий розвиток подій змусив нас продовжити розслідування, аби ідентифікувати усіх виявлених нами учасників «схеми ОСГ».
Роман Риженко, на якого підписували довіреність на отримання землі залучені через оголошення люди, має частину квартири в м. Тростянець, звідки він і родом. Роману — 24 роки, він — колишній студент, відрахований з Державного університету комунікацій у 2015 році. Зв’язатись із ним нам не вдалося: його мати, Наталія Риженко, відмовилась надати актуальний номер телефона Романа, а він сам не відгукнувся на прохання передзвонити.
Двох інших виконавців у ланцюгу схеми ЦЖР також вдалося ідентифікувати. Це Діана Юшкевічуте та Артем Єрохін з Нікополя. Діана приймала дзвінки після оголошення про підробіток, а Артем — і є «наш» координатор, що зустрічав людей біля Макдональдсу та супроводжував до нотаріуса.
Про те, що Віта Чорнєй — непростий нотаріус та про її топових клієнтів можна почитати у іміджевих статтях. Пишуть, що вона працює з «флагманами передової індустрії та СБУ», з компаніями «Лукойл», «Татра-Оіл», «Укрсоцбанком», «Укрексимбанком» і«Приватбанком», групою «Квадрат» Льва Парцхаладзе. Її ім’я фігурувало в сумнівних історіях — у справі рейдерського захоплення елітного фітнес-клубу «Софійський» та готелю «Либідь». Також вона є відповідачем у низці цивільних справ про визнання недійсними посвідчених нею договорів.
У грудні 2018 року Мін’юст проводив щодо нотаріуса В.Чорнєй камеральну перевірку. У відповідь на запит ЦЖР заступник міністра з питань державної реєстрації Ірина Садовська повідомила, що достатніх підстав для обмеження доступу нотаріуски до держреєстрів під час перевірки не виявлено:
«За результатами проведеної камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі державного реєстратора Чорнєй В.В. комісія прийшла до висновку, що достатніх підстав для прийняття мотивованого рішення, передбаченого частиною другою статті 34 Закону, не вбачається».
Варто зауважити, що Віта Чорнєй, забороняючи використовувати записане на території офісу інтерв’ю з нею, апелювала до того, що це є порушенням приватності. «Якщо будь-яким ЗМІ буде використано відео або аудіо, яке ви незаконно здобули на території, яке є її особистою приватною власністю, а саме у приміщенні, в якому розполагається офіс і робоче місце приватного нотаріуса, то до вас особисто, до вашого інформаційного агентства, буде подано судовий позов», — написала нотаріус у повідомленні на месенджер журналістки Є. Стрій. І дійсно, 24% приміщення належить Віті Чорнєй, ще 37% — Олегу Олешку, а решта 39% — Дмитру Єсипенку . Однак офіс нотаріуса — це хоч і приватна власність, але є місцем, де нотаріус надає публічні послуги, до того ж, як вже зазначала юристка Людмила Панкратова, інтерв’ю записувалось за згоди нотаріуски і вона розуміла, що дає його журналістам, тобто, ця інформація буде поширена.
Співвласник приміщення адвокат Олег Олешко є засновником і керівником адвокатського об’єднання «Старокиївське». Його офіс знаходиться у тому ж приміщенні і на тому ж поверсі, що й офіс нотаріуса Віти Чорнєй , і є підстави вважати, що вони є або ж були подружжям. Бо, як свідчать дані із публікацій про Чорнєй та з майнового реєстру, її діти носять прізвище Олешко і Олеговичі по-батькові. Ймовірно подружжю належить майже весь перший поверх на вул. Софіївська, 10.
Олег Олешко та АО «Старокиївське» теж «непрості». Юристи саме цього об»єднання у 2017 року стали фігурантами розслідування НАБУ за фактом штучного формування дебіторської заборгованості Укрнафти перед структурами з орбіти групи «Приват», що, на думку слідства, призвело до виведення мільярдів з Укрнафти.
Цікавою ЦЖР, як виданню кримському, також здалась інформація про ялтинських родичів ймовірного чоловіка Віти Чорнєй. Його брат Данило Олешко — випускник Кримського кадетського корпусу 2018 року.
Випуск Кримського кадетського корпусу 2018 р. Фото kril-kkk.ru
Ймовірно батько Олега Олешка — Михайло Федорович Олешко — був спостерігачем від «Единой России» у Ялті під час незаконних російських виборів в окупованому Криму. Михайло Олешко є засновником ялтинської організації ветеранів бойових дій «Афганістан» , занесений до бази Миротворця і побоюється виїжджати на вільну територію України.
Михайло Олешко (ліворуч) Фото yalta-24.ru
Про це можна дізнатися, зайшовши на сторінку у ВКонтакті Віти Чорнєй. Уже не активна сторінка, на якій читаємо пост від липня 2016 року:
«Здравствуйте,тетя Вита,Вам пишет Даня Олешко, брат Олега с Крыма, у меня к вам огромная просьба,прошу вас помочь сделать мне загранпаспорт чтобы я мог приезжать в Украину. Дело в том что мой папа не может выехать в Украину, можем приехать только я с мамой, а для оформления паспорта нужно присутствие двух родителей. Папа даст согласие на получение паспорта. Давайте свяжемся в скайпе, я подписан: lubov_oleshko.
У меня большая надежда на вашу помощь)))Надеюсь вы мне не откажите.»
Після публікації першої частини розслідування, до Центру журналістських розслідувань звернулась пані К., яка назвалась нещодавно звільненою робітницею Віти Чорнєй, однак, не маючи змоги перевірити отриману інформацію про начебто протиправні дії нотаріуски, ми її не публікуємо.
Приводимо лише її версію того, як, за її спостереженнями, працює «схема ОСГ»: спочатку землю оформлюють на тих людей, що довірили своє право на її отримання іншій особі, згодом змінюють цільове призначення і продають тим людям, на яких оформлювалась довіреність. Ті, в свою чергу, перепродають іншим. Але поки що у реєстрі речових прав на нерухоме майно немає жодних даних ні про виділення землі студенту Ігорю Захарчуку, який погодився розповісти на камеру про свою участь в оборудці, ні про її продаж Роману Риженку. Більше того, Згідно цієї логіки, у Романа Риженка наразі немає у власності жодної ділянки землі. Тож, або наше розслідування змусило організаторів схеми не використовувати «спалених» учасників, або ж ще не прийшов час її реалізації.
Ще одним варіантом розвитку події, за словами юристів, може бути здача зібраного масиву землів оренду агрокомпаніям або забудовникам.
«Ці довірителі, які збирають земельні ділянки, прийдуть, наприклад, до забудовника і здадуть від імені власників земель в аренду на 49 років на дуже невигідних умовах, наприклад, за 1 копійку в рік. І забудовник 49 років арендуватиме земельні ділянки. При цьому в документах передбачається, що якщо буде знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, то цей договір стає не орендою, а орендою з правом викупу. І тоді, умовно, забудовник, що витрачав 10 років 1 копійку в рік за оренду земельної ділянки, має пріоритетне право викупити її за дуже низькою ціною», — зазначає юрист Олександр Волошин.
Цей сценарій ніяк не краще для людей, які в описаний нами спосіб «скористались» своїм правом на отримання сільгоспземель. Адже належить земля цим людям лише формально. Тож у випадку зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі вони втрачають шанс її продати за ринковою ціною.
