Эти причудливые сооружения, напоминающие развалины античных храмов, должны были стать мостопереходом между двумя удаленными районами города Херсон. Построить дорожную развязку в этом месте планировалось еще в начале 70-х годов прошлого столетия, поэтому данный объект перманентно возводят уже более 50 лет.
«Запевняю Вас, ми зробимо все можливе, а може й неможливе для того, щоб першого травня перші машини з ХБК до Таврійського переїхали по новому мостопереходу», — заявив голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв на минулому тижні під час візиту прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до Херсона. Та чи вперше можновладці роздають подібні обіцянки?
Це Микола Костяк, останній голова Херсонської обласної державної адміністрації часів Януковича та перший в плеяді будівельників мостопереходу. У 2012-му році довгобуд таки перейшов у активну фазу, а завершити його можновладці збирались до наступного року. Тоді ж в основу нової розв’язки замурували першу капсулу з посланням до нащадків. З того часу історія цього об’єкту — це низка обіцянок, відтермінувань та містичного зникнення бюджетних коштів.
Різна влада називала різні терміни закінчення будівництва. Нам вдалося зафіксувати 5 «кінцевих дат» закінчення об’єкта. Мостоперехід обіцяли здати в експлуатацію у 2013-му, потім у 2014, 2015, 2016 та 2019 роках. З кожним роком зростала й вартість дорожньої розв’язки — якщо на початку епопеї мостоперехід оцінювали в 200 млн грн, то зараз його вартість дорівнює десь близько 800 млн грн.
Пропорційно зростанню вартості будівництва зростала й кількість зниклих бюджетних коштів. У 2014-му близько 50 млн грн на проект розчинилися в повітрі під час втечі з країни президента Віктора Януковича. Їх намагаються знайти дотепер.
Після відновлення будівництва у 2017-му році підрядником було обрано ПрАТ «Укратоменергобуд», яке вже тоді фігурувало в низці кримінальних проваджень. Сума тендера трохи недобрала до 400 мільйонів гривень.
Але грошей на будівництво знову забракло, а кримінальна історія «Укратоменергобуду» поповнилась провадженням про херсонський мостоперехід.
20 серпня нинішнього року під час візиту до Херсону президент Володимир Зеленський також відвідав будівельний майданчик між мікрорайонами «Херсонський бавовняний комбінат» та «Таврійський» і дав доручення голові Херсонської ОДА Юрію Гусєву запустити першу чергу розв’язки до травня 2021 року.
Президент закликав форсувати будівництво, аби встигнути закінчити означену частину до початку нового туристичного сезону, хоча мостоперехід жодного відношення до туристичного потенціалу регіону не має.
Сума загального кошторису на мостоперехід тепер становить вже понад 800 млн. гривень, а підрядником стане… вже знайомий нам «Укратоменергобуд». Юрій Гусєв не приховує: підрядник має не зовсім чисту репутацію, що може вплинути на швидкість освоєння коштів.
За словами Гусєва, частину проекту буде реалізовано із залученням кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку — він має виділити 25 мільйонів євро на розвиток інфраструктури Херсонської області. Ще близько 300 мільйонів гривень має надійти із державного бюджету.
Верховна Рада 3 вересня проголосувала за виділення Укравтодору понад 2 мільярдів гривень, 358 мільйонів з яких мають піти на будівництво мостопереходу в Херсоні.
Як повідомило видання «Наші гроші», необхідні бюджетні кошти віднайшли завдяки скороченню субсидій на комунально-житлові виплати для населення.
Ми звернулись із проханням підтвердити чи спростувати це до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, однак він ухилився від прямої відповіді:
«Задайте це питання виданню «Наші гроші», хай відповість Вам. На сьогоднішній день фінансування мостопереходу передбачене. Є потреба в додаткових коштах — які будуть джерела? Міністерство фінансів відзвітує, та це все відкрита інформація. Немає інтриг — ніхто нівкого нічого не забирає», — зазначив Шмигаль.
Голова Херсонської ОДА спробував додати до слів прем’єра конкретики: за його словами, кошти на мостоперехід — це субвенція місцевому бюджету з державного.
Також, за інформацією Юрія Гусєва, СБУ проводить розслідування щодо кількох колишніх посадовців за фактами нецільового використання коштів, виділених на мостоперехід у минулі роки.
Щоправда, кого саме стосується дане слідство — посадовців часів президентства Януковича чи вже часів Порошенка, пан Гусєв не уточнив.
Колишній міський голова Херсона Володимир Сальдо дорікає можновладцям, що, мовляв, змінюють один одного на посадах і шукають винних у довгобуді, замість залучати кошти на будівництво. Сальдо, який очолював місто 12 років, знову балотується на посаду мера міста і, критикуючи опонентів, чомусь не згадує, що кошти на будівництво почали зникати саме за його правління.
Залишається у політиці й колишній очільник Херсонської ОДА Микола Костяк — зараз він працює помічником нардепа Ігора Колихаева, який також балотується в мери Херсона.
Отже, Сальдо та Костяк, за часів яких розпочались розкрадання коштів на мостопереході, мають шанси повернутись на будівельний майданчик.
Але більш важливо в цій дорогій і довгограючій історії інше: чи потрібен Херсону цей об’єкт сьогодні? Мостоперехід проектувався в 70-ті роки, коли Херсон бачили промисловим центром із стабільно зростаючим населенням. Але більшість підприємств, серед яких і Херсонський бавовняний комбінат, припинили або скоротили свою виробничу діяльність. Населення не зростає, як очікувалось, все менше людей користуються міським транспортом, Херсон не став туристично привабливим. Тож заторів у місті з кожним роком все менше і гострої потреби на сьогодні у мостопереході вже немає.
Однак сотні мільйонів наших з вами гривень продовжують вливатись у довгобуд, завершити який дав наказ уже третій президент України.
Відеоверсію матеріалу дивиться тут.