По ту сторону административной границы между Херсонощиной и Крымом — наши украинские граждане. И они нуждаются в защите прав так же, как и их соотечественники на свободной территории Украины. А нарушают их права оккупанты в режиме non stop. Со своими проблемами жители оккупированного Крыма обращаются в Офис Уполномоченного Верховной Рады по правам человека. О том, какие именно проблемы беспокоят украинских граждан на временно оккупированной территории, говорим с Ириной Веригиной, представительницей Уполномоченного по соблюдению прав жителей АР Крым и Севастополя.
Євгеній Лешан: Пані Ірино, з яких питань до вас найчастіше звертаються громадяни України? І яку частину становлять звернення громадян України, які проживають в Криму?
Ірина Верігіна: За останній час збільшилась кількість звернень наших громадян, громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованому півострові. Тому що ми вважаємо, що всі люди, які знаходяться там, попри те, що їх примусили отримати російський аусвайс, вони всі — громадяни України. Перше питання — це правила пересування. Тому що окупант обмежив правила пересування, і люди, які б хотіли приїхати на материкову частину України, не можуть це зробити. На сьогодні дуже багато людей нам телефонують, тому що хочуть відновити або оформити документи державного зразка — свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про смерть. Вони нам телефонують і питають, як на сьогодні можна приїхати на материкову частину України і отримати ту чи іншу послугу.
Це нам здається дуже простим — піти в державний орган і отримати таку послугу. Люди, які знаходяться постійно під інформаційним пресингом на тій території, дуже обережно ставляться до порядку перетину адмінмежі. Після того, як Україна опинилася в “зеленій зоні”, кількість людей, які б приїжджали на материкову частину і відновлювали свої документи або вирішували особисті питання, збільшилась. За інформацією Державної прикордонної служби, якщо раніше це було 600-800 людей на день, то зараз — 2,5 — 3 тисячі людей.
Зараз стартувала програма, яку проводять громадські організації разом з адвокатами, які знаходяться на окупованій території, і ми в цьому їм допомагаємо. Це документування дружин та дітей політв’язнів. Ті дружини, у яких, наприклад, прострочені паспорти державного зразка, або яким потрібно обміняти на ID-картки, або отримати закордонні паспорти. Дітям політв’язнів також треба отримати закордонні паспорти, або паспорти державного зразка. Зараз вони проїжджають і можуть їх відновити… Дуже багато питань, тому що в документах було зроблено багато помилок — це і правопис, і по громадянству є питання… Але ми намагаємось допомагати цим людям, щоб вони могли швиденько отримати документи.
В той же час, окупант продовжує обмежувати пересування людей. І люди, які знову виїжджають в тимчасово окупований Крим, вимушені там здавати тести, і за ці тести потрібно платити. Я хочу зазначити, що Україна, коли необхідно було, зробила безкоштовне тестування, і всі громадяни, які приїжджали з тимчасово окупованого Криму, могли безкоштовно здати тест, якщо не хотіли йти на самоізоляцію. Протягом 5-6 годин вони вже мали результат і спокійно вирішували свої питання.
Також зараз почалась вступна кампанія у вищі навчальні заклади. Відомо, що Україна спростила можливість вступу у ВНЗ. І абітурієнти з тимчасово окупованого Криму і Донбасу можуть вступати у виші на материковій частині України без складання ЗНО. Їм потрібно приїхати, подати документи, заповнити освітню декларацію, взяти своє свідоцтво про освіту і разом з викладачами освітнього центру прийти до ліцею, там здати екзамени з української мови, літератури, історії і профільного предмета, і отримати атестат державного зразка.
Зараз дуже багато студентів, які бажають вступити до наших навчальних закладів. Вони приїжджають і подають документи. Але ми також стикнулися з тим, що на КПВВ недостатньо інформації для того, щоб люди взнали про можливість вступу в навчальні заклади. У тимчасово окупованому Криму блокують інтернет, блокують українське телебачення. І не всі знають, що можна зайти на сайт університету і подивитися правила вступу у вищі навчальні заклади України. Тим більше, коли я розмовляла з курсантами морської академії, вони мені сказали, що в десятий-одинадцятий клас приходять з такою “пропозицією», щоб не вступали в українські ВНЗ. Не всі діти, які закінчують навчальні заклади там, знають, що видані на території тимчасово окупованого Криму дипломи не дадуть можливості виїхати за кордон. Тому що ці дипломи ніхто не сприймає. А сприймають тільки ті дипломи, які видаються на материковій частині України.
В наших ВНЗ ми дізналися, що цього року дуже багато людей приїжджає на материкову частину України для підтвердження свого диплому. Для цього їм потрібно доздати якісь екзамени, або, наприклад, якщо вони навчались на третьому курсі, їм пропонують піти на другий курс довчитися, щоб отримати документи державного зразка. Тобто, Україна намагається всіма силами повернути громадян, які зараз знаходяться на тимчасово окупованому півострові, в правове русло, показати, що Україна чекає і готова приймати наших громадян. Простіше буде потім реінтегрувати Донбас і Крим в Україну. Тому що ми говоримо не тільки про реінтеграцію території, перш за все це реінтеграція людей. І офіс Уповноваженого постійно здійснює моніторинг і парламентський контроль на тій території.
Євгеній Лешан: Раніше Україна обмежувала кількість ВНЗ, до яких могли вступати мешканці окупованих територій. Зараз ця ситуація змінилася?
Ірина Верігіна: Так, зараз значно більше ВНЗ, куди можуть вступити люди з тимчасово окупованого півострову. А також, якщо раніше вони могли вступити тільки на одну спеціальність, то зараз вони можуть вступити на п’ять — в один навчальний заклад, але на п’ять спеціальностей. Тобто, у дітей є вибір.
Євгеній Лешан: Під час встановленого окупантами обмеження в’їзду на вільну територію України деякі абітурієнти, які приїздили подавати документи, потім не могли в’їхати повторно, щоб почати навчання. Як ви цю проблему вирішували?
Ірина Верігіна: Так, такі випадки були взимку, навіть тоді, коли студент навчався у вищому навчальному закладі, потім повернувся до батьків у Крим, а потім його не випускали. Ми розмовляли з університетами, там йшли на поступки. Ці діти вчилися онлайн, і тепер в них є змога виїхати з окупованої території, щоб продовжити своє навчання.
Євгеній Лешан: Повернемося до теми КПВВ. Міністерство з питань реінтеграції ТОТ планувало забрати всі КПВВ до одного розпорядника — ДП «Реінтеграція і відновлення», і в такий спосіб упорядкувати діяльність КПВВ. Наскільки зараз це реалізовано, наскільки нормалізована робота КПВВ?
Ірина Верігіна: Так, це дуже складне питання. Ми постійно виїжджаємо на КПВВ “Каланчак”, “Чонгар”, “Чаплинку”. КПВВ “Чаплинка” закрито на ремонт. А КПВВ “Чонгар” і “Каланчак” працюють. Але так, дійсно є проблема, бо якщо КПВВ “Чонгар” почали передавати на баланс ДП «Реінтеграція і відновлення», то по КПВВ “Каланчак” поки що це питання не зрушилось з місця. І через це не вирішуються питання, начебто прості, але їх потрібно вирішувати — це, наприклад, сміття на КПВВ. Ми декілька разів без попередження — і бачили там гори сміття. А це наше обличчя, це обличчя нашої держави. Люди, які перетинають адмінмежу, повинні бачити, що тут чисто, що тут порядок. І тому ми звертались до Херсонської державної обласної адміністрації, ми писали лист до Міністерства реінтеграції, ми будемо проводити зустрічі для того, щоб вирішити це питання.
Крім того, зараз збільшилась кількість людей, які хочуть отримати послуги в Центрах надання адмінпослуг на КПВВ. Іноді вони не можуть взяти талончик на той день, у який вони приїхали. А для людини, яка виїхала заради цього з Криму, це фінансові затрати. Вона має отримати сьогодні цю послугу. А для цього в ЦНАП потрібно збільшити кількість робочих місць. Оскільки ЦНАПи знаходяться на балансі ОТГ, а ОТГ не можуть утримувати багато людей в ЦНАП, то ми також звертаємось до Мінреінтеграції, щоб можна було вирішити це питання. Також необхідно налагодити належним чином роботу сервісної зони для того, щоб житель Криму, який виїхав, міг купити водичку чи каву, щоб були банкомати, де можна зняти кошти. Не в усіх є гривні на окупованій території, у них є рублі, долари — треба, щоб вони могли поміняти свої гроші і отримати послуги. Ці питання є ми постійно моніторимо і постійно піднімаємо. Обладнані туалетні кімнати і доріжки для інвалідів на території КПВВ є, але ж хочеться, щоб робота з благоустрою КПВВ продовжувалась..
Євгеній Лешан: А чим пояснює Мінреінтеграції, що питання взяття КПВВ на баланс досі не вирішуються?
Ірина Верігіна: Це майнові справи Укрзалізниці і ДП «Реінтеграція і відновлення». Я думаю, що це питання вирішиться, але хотілося би, щоб воно вирішилось якнайшвидше.
Євгеній Лешан: Є ще один аспект порушення прав українських громадян, які перетинають адмінмежу з окупованим Кримом — це питання безпеки на транспорті. Ще два роки тому нам обіцяли зробити нормальне транспортне сполучення до КПВВ, щоб люди могли під’їхати, отримати гарантовану послугу, легальну, офіційну. Досі цього немає. Як із цим бути?
Ірина Верігіна: Так, я хочу підтвердити, що це питання поки що не вирішено. Два тижні тому я зустрічалася з заступником голови Херсонської ОДА. Він викликав керівника департаменту з цього питання. Зараз вони будуть проводити тендер на перевізника і обіцяють якнайшвидше вирішити цю проблему. Ми будемо продовжувати моніторити ситуацію з перевезенням людей, щоб все це було офіційно, з квитками, щоб людина знала, скільки це коштує, щоб можна було приїхати не тільки, наприклад, в Каланчак, а й в Херсон, може комусь потрібно напряму в Київ доїхати… Мені обіцяли, що це питання буде вирішено, але ми будемо контролювати, і як тільки в нас буде відповідь — ми одразу повідомимо журналістів.
Також складне питання на сьогодні — це розповсюдження COVID-19 на тимчасово окупованій території Криму. Навіть окупаційна влада визнає, що з Росії під час курортного сезону дуже багато заїхало росіян, які завезли COVID на територію Криму, в тому числі небезпечний індійський штам вірусу. Смертність зростає. Крім цього, зростає кількість людей, які підхопили кишкову інфекцію внаслідок такої страшної екологічної ситуації, яка сьогодні є на півострові. Але слід зазначити, що це результат бездіяльності окупаційної влади. Тому що крім того дощу, який пройшов, дуже багато сміттєзвалищ, які були, наприклад, поряд з Ялтою… Все це сміття змило в море, воно потрапило на територію пляжів. Тобто, окупант порушує Женевську конвенцію. І більш того, окупант не пускає ні українських спостерігачів, ні міжнародні місії, ні місії Червоного хреста на територію півострова, не дає дозвіл, щоб наш Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова приїхала і подивилася, в якому стані знаходяться наші українські громадяни, наші українські політв’язні. І ми розуміємо, що якщо окупант не пускає на територію Криму ні Уповноваженого, ні міжнародних спостерігачів, ні Червоний хрест, значить у них не все там так добре, і ситуація очевидно є набагато гіршою, ніж вони повідомляють.
Євгеній Лешан: Окрім документування членів родин політв’язнів, ви казали, яку ще взаємодію з жертвами російських окупантів ви зараз здійснюєте?
Ірина Верігіна: Ми постійно моніторимо ту ситуацію на півострові. Наш Уповноважений тримає руку на пульсі. І ми знаємо про стан здоров’я кожного політв’язня, який знаходиться або в СІЗО, або в російських в’язницях. Ми постійно звертаємось до міжнародної спільноти. Наш Уповноважений бере участь в усіх сесіях ООН. По тим фактам, про які заявляє офіс Уповноваженого, є резолюції ПАРЄ та ООН.
Ми постійно привертаємо увагу до порушення прав людини на тимчасово окупованому півострові. Це не тільки насильственна паспортизація, а й заборона Меджлісу кримськотатарського народу, це утиски православної церкви України, утиски людей, які сповідують іслам, грекокатоликів, свідків Єгови. Тобто, це дуже великий пласт людей, права яких постійно порушуються. Це заборона навчання українською мовою, вивчення в школах кримськотатарської мови. Начебто декларативно було заявлено про навчання, але ж якщо немає викладачів, якщо немає підручників, то про яке навчання може йти мова?
Ми говоримо і про мілітаризацію дітей на півострові. Тому що під містом Саки почали будувати великий воєнний табір “Авангард”. Такий табір є під Москвою. І другий табір буде вже в Криму, і там будуть муштрувати дітей, які ще не свідомі, які ще не знають, як вчинити. Там будуть їх муштрувати і розказувати, що Росія — начебто їх країна, будуть прививати нелюбов до України. І це також нас дуже хвилює, тому що це мілітаризація дітей — майбутнього нашої держави. І про це ми також постійно заявляли і говорили. До речі, на КПВВ цього року дуже часто приїжджають посли іноземних держав. Мабуть, вже сімнадцятий візит був — і за кілька днів знову приїжджає делегація. Ми завжди зустрічаємося з цими послами, передаємо інформацію. Також збирається громадськість, яка виїхала з окупованого Криму і яка з тих чи інших причин не може заїхати в окупований Крим. Ми постійно інформуємо і послів, і місію ОБСЄ про те, що відбувається. І Людмила Денісова щоденно зустрічається з представниками посольств, де розповідає про ситуацію в Криму.
Євгеній Лешан: В чому полягає ваша взаємодія з управлінням Нацполіції в АР Крим?
Ірина Верігіна: Ми не тільки з поліцією взаємодіємо, а й зі Службою безпеки, і з прокуратурою. Ми обмінюємось інформацією, ми моніторимо разом ситуацію на тій території, а також проводимо спільно ряд заходів. Наприклад, потрібна нам була інформація, чи порушені кримінальні справи стосовно тих людей, які призивають наших юнаків до служби в російській армії. І поліція, і прокуратура ці факти фіксує і порушує кримінальні справи. Доречі, більше 3 000 вже наших хлопців призвали в лави російської армії, а на тих, хто відмовляється, накладають штраф або обіцяють позбавити волі.
Євгеній Лешан: Чи є такі, які намагаються уникнути служби в російській армії виїжджаючи на українську територію? І чи зверталися вони до вас?
Ірина Верігіна: Було декілька разів, що виїжджали, надходила така інформація. А взагалі, якщо там відмовляються, окупанти дуже слідкують за тими юнаками.