Директора завода и «ДНРовца» Сергея Будника из Донетчины судят за похищение и избиение мужчины в Миловом Херсонской области

Юг
Сергій Будник, обвинувачений у воєнному злочині бойовик “ДНР”, вересень 2021 року. Скріншот відео
Сергій Будник, обвинувачений у воєнному злочині бойовик “ДНР”, вересень 2021 року. Скріншот відео

В Великоалександровском районном суде рассматривается дело по обвинению 44-летнего Сергея Будника из Ясиноватой Донецкой области, санитарного инструктора 1 армейского корпуса «ДНР» Вооруженных сил РФ в военном преступлении — жестоком обращении с гражданским населением. Ему инкриминируют участие в похищении и издевательстве над жителем Херсонщины в оккупированном в то время россиянами селе Милово Бериславского района. Центр журналистских расследований побывал на судебном заседании и выяснил подробности этого дела.

“Підозрюваний бив чоловіка кожного дня”

4 квітня 2022 року близько другої години дня контрольовані росіянами бойовики “ДНР” на незаконно облаштованому блокпосту в центрі села Милове однойменної громади на правобережній Херсонщині зупинили автомобіль. Погрожуючи водію зброєю, наказали пройти до окупаційної комендатури в розташованому поруч будинку культури. 

Там незаконно позбавленого волі приїжджого чоловіка допитував “ДНРівець”. Слідство каже, що це Сергій Будник. Подробиці як це відбувалось, описані в оприлюдненій головним слідчим управлінням Національної поліції України заочній підозрі Буднику у скоєнні злочину. 

“Сергій Будник ударив потерпілого руками, ногами і прикладом автомата по голові та спині, погрожував йому вбивством. Приблизно за дві години такого “допиту” Будник наказав невстановленим [російським] військовослужбовцям перемістити чоловіка до підвалу, не облаштованому умовами для утримання людей. В ніч на 5 квітня потерпілого вивели до командира батальйону “ДНР” Сурена Мкртчяна. Той наказав застосувати фізичну силу щодо викраденого чоловіка, щоб отримати потрібні від нього покази. Будник виконав наказ і протягом майже години бив потерпілого. Він одягнув на голову викраденого металевий шолом і бив по ньому прикладом автомата. В подальшому чоловіка він бив кожного дня. Рано вранці 7 квітня 2022 року потерпілого відпустили”, — йдеться у тексті підозри.

Російський військовий Сурен Мкртчян (праворуч) в окупованому Миловому, березень 2022 року Фото: myrotvorets.center

Російський військовий Сурен Мкртчян (праворуч) в окупованому Миловому, березень 2022 року Фото: myrotvorets.center

За цей злочин Сергію Буднику інкримінують ч. 1 ст. 438 КК України — жорстоке поводження з цивільним населенням та інші порушення законів та звичаїв війни. 

До зʼясування всіх подробиць цієї справи суд ще не дійшов. Зараз у ньому досліджують письмові докази. Попереду — допит потерпілого і свідків.

Порожній “акваріум” у залі суду по справі за обвинуваченням Сергія Будника. Фото: Олег Батурін/ЦЖР

Порожній “акваріум” у залі суду по справі за обвинуваченням Сергія Будника. Фото: Олег Батурін/ЦЖР

Як розповіли ЦЖР у пресслужбі Херсонської обласної прокуратури, обвинувачений у цій справі проводив так звані «фільтраційні» допити для отримання інформації про нібито співпрацю із Силами оборони України, застосовував фізичне та психологічне насильство, погрози вбивством, бив. Обвинувальний акт розглядається судом у порядку спеціального судового провадження (in absentia), оскільки обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території, а звʼязок з ним відсутній. Розгляд цієї судової справи ще триває. 

Від директора заводу до бойовика “ДНР”

На судовому засіданні 5 лютого суд досліджував чотири томи письмових доказів, зібраних під час досудового розслідування. Суддя Ірина Хомик зачитала протокол впізнання, в якому йдеться, що потерпілий впізнав на одній з пред’явлених йому фотографій обвинуваченого Сергія Будника. Призначена державою його захисниця не мала зауважень до досліджуваних у суді доказів.

Ірина Хомик, суддя Великоолександрівського районного суду. Фото: Олег Батурін/ЦЖР

Ірина Хомик, суддя Великоолександрівського районного суду. Фото: Олег Батурін/ЦЖР

З озвучених суддею матеріалів справи і відкритих джерел нам вдалося дізнатися більше про обвинуваченого.

Будник Сергій Анатолійович, 20 липня 1981 року народження, є уродженцем міста Торецьк, мешканцем міста Ясинувата Донецької області. 

Його мати працювала в органах прокуратури Донеччини, а сестра в 2004-2005 роках працювала в управлінні юстиції Донецької області. Будник теж готувався до карʼєри прокурора: він навчався в Інституті підготовки кадрів для органів прокуратури України харківського Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, на денному відділенні за спеціальністю “Правознавство”.

В матеріалах справи є характеристика на студента Сергія Будника від директора цього інституту: “Гідний, дисциплінований, ввічливий з викладачами, вміє спілкуватися з людьми, користується повагою і авторитетом серед товаришів. За характером спокійний, урівноважений, на зауваження реагує адекватно, у відносинах з людьми керується принципами людяності і стриманості”.

За даними YouControl, Будник є законним директором і засновником ТОВ “Науково-виробниче обʼєднання “Ясинуватський машинобудівний завод”. Після окупації Ясинуватої росіянами Сергій Будник залишився на керівних посадах на цьому підприємстві. 4 вересня 2018 року він відвідав “перший дзвоник” в окупаційній місцевій “школе №6 с углубленным изучением отдельных предметов” як “исполнительный директор “Ясиноватского машиностроительного завода”. На цьому заході хвилиною мовчання вшанували “памʼять” ліквідованого за декілька днів перед цим Олександра Захарченка, ватажка так званої “ДНР”. Копії поширених в окупаційних пабліках світлин з “першого дзвоника” в Ясинуватій долучені до матеріалів кримінальної справи.

Сергій Будник (другий ліворуч) на “першому дзвонику” в окупаційній школи Ясинуватої, 2018 рік. Фото з окупаційних джерел

Сергій Будник (другий ліворуч) на “першому дзвонику” в окупаційній школи Ясинуватої, 2018 рік. Фото з окупаційних джерел

Перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну Сергій Будник перейшов на незаконну посаду заступника директора цього ж заводу, тоді як “директором” став Володимир Трубчанін. Обидва вони є фігурантами давнього кримінального провадження за обвинуваченням у створенні терористичної групи або терористичної організації і фінансуванні тероризму. Буднику і Трубчаніну інкримінують незаконну виплату грошей під виглядом сплати так званих податків з рахунків “Ясинуватського машинобудівного заводу” окупаційному міністерству доходів та зборів Донецької області. 

Володимир Трубчанін, окупаційний директор Ясинуватського машинобудівного заводу. Фото з відкритих джерел

Володимир Трубчанін, окупаційний директор Ясинуватського машинобудівного заводу. Фото з відкритих джерел

Цю кримінальну справу ще в 2018 році почав розглядати Дружківський міський суд Донецької області. Після тривалої перерви справа в травні 2025 року надійшла для розгляду до Довгинцівського районного суду Кривого Рога Дніпропетровської області. 

Навесні 2022 року Сергій Будник опинився в селі Милове на Херсонщині. На той час він перебував на посаді санітарного інструктора, був рядовим 1 стрілецього батальйону 125 стрілецького полку мобілізаційного резерву 1 армійського корпусу “ДНР” Збройних сил РФ. Як йдеться в матеріалах кримінальної справи, в цей час Будник активно контактував з іншими людьми, які зіграли ключові ролі в окупації Херсонської області. Серед них згадуються Валентин Мотузенко, Володимир Леонтьєв, нещодавно ліквідований ексгауляйтер Каховського району і Нової Каховки, Павло Філіпчук, гауляйтер Каховки та інші. 

Засідання суду у справі за обвинуваченням Сергія Будника. Фото: Олег Батурін/ЦЖР

Засідання суду у справі за обвинуваченням Сергія Будника. Фото: Олег Батурін/ЦЖР

Командиром батальйону Будника і так званим військовим комендантом Милового був уже згадуваний Сурен Мкртчян, який переслідував цивільних людей, викрадав їх і був причетний до зґвалтувань. Мкртчян причетний до викрадення Олега Яхнієнка, голови Милівської сільської громади, Олександра Левечка, голови сусідньої Новоолександрівської сільської громади, викрадення громадянина США, переслідуванні Алли Торчанської, тодішньої старости села Дудчани Милівської громади та інших. 

Ми показали фотографії Сергія Будника кільком із них. Вони згадали його.

“Він мав очі як у диявола”

Алла Торчанська розповіла ЦЖР, що вперше побачила Сергія Будника за декілька тижнів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну і окупації Бериславського району, у березні 2022 року. 

“Окупанти мене шукали, я якраз пішла до фельдшерського пункту. До мене підʼїхав цей Будник із солдафонами, наказав сісти до нього в машину, забрав мобільний телефон на перевірку. Він розпитував мене про тих, хто воював, чи є в нашому селі нацисти і бандерівці. Я сказала, що нічого про це не знаю, бо в Дудчанах мешкала з 2016 року і що всіх людей тут не знала. Сергій Будник почав погрожувати мені підвалом, тортурами і зґвалтуванням. Я зрозуміла, що треба щось робити і написала йому імена кількох знайомих мені військовослужбовців, які після окупації Криму залишились на півострові, адже до переїзду до Дудчан я проживала саме там. Будник забрав ту писанину і сказав: “Мы всё проверим”. Але, як виявилося, у них не було доступу до якихось даних, тож нічого перевірити вони не могли”, — сказала Алла Торчанська.

За її словами, Будник мав позивний “Колоб” і виконував у батальйоні роль слідчого: проводив допити, вів паперову роботу, збирав дані про людей, які приїхали до Милівської громади з інших сіл. У розмові з Аллою Торчанською Будник згадував, що має юридичну освіту. 

Алла пригадала як Сергій Будник викликав на допит колишнього військового з Дудчан. “Допитував” він його жорстко. Невдовзі цей чоловік виїхав з окупованого села.

“Сергій Будник-”Колоб” дуже маленького зросту і дуже жорстокий. Він говорив спокійно і тихо, але голос мав крижаний і звірячі очі — як у диявола. При розмові його слова били як цвяхи. Якщо його начальник Сурен Мкртчян тиснув більше емоціями і був відбитий на всю голову, то Будник вмів моторошно капати на мозок. Своєю поведінкою він нагадував мені представників російських спецслужб, напевно, від них він і нахватався всіх цих методів. Але насправді задача його і Сурена Мкртчяна була іншою — контролювати трасу Марʼянське — Берислав. Схоже, що запровадження своїх порядків у селах і контроль місцевого самоврядування було ініціативою самого Сурена. Пригадую, як одного разу Сергій Будник пожалівся мені, коли я зайшла до свого робочого кабінету: “Вы не знаете, зачем я это всё делаю?” Я на це тільки знизала плечима: звідки ж мені це відомо?” — розповіла Алла Торчанська.

Російський військовий Сурен Мкртчян (праворуч) в окупованому Миловому, березень 2022 року Фото: myrotvorets.center

Російський військовий Сурен Мкртчян (праворуч) в окупованому Миловому, березень 2022 року Фото: myrotvorets.center

Пригадав Сергія Будника і Олег Яхнієнко, законно обраний голова Милівської сільської громади. У нього склалось враження, що Будник був кимось на кшталт політрука і відповідав за “моральний стан” інших військовослужбовців. 

“Він казав мені, що працював при Україні прокурором і заступником директора заводу і що всю свою робочу зміну він привів на війну”, — сказав Олег Яхнієнко.

За деякий час Сурен Мкртчян і його підлеглі зникли з Милового. Більше їх там не бачили. 

“Чи живий цей Будник — невідомо”, — додала Алла Торчанська.

Скріншот оголошення про розшук Сергія Будника за обвинуваченням у фінансуванні тероризму

Скріншот оголошення про розшук Сергія Будника за обвинуваченням у фінансуванні тероризму

Наступне засідання суду з обвинувачення Сергія Будника у Великоолександрівському районному суді призначене на 9 квітня. 

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR «Правосуддя наживо».