Друзі. Якщо вам вже так хочеться виконати «рюмсання Ярославни» за Україною — будь ласка, до ранку понеділка ви маєте час. Але я вам нагадаю, що Україна є і буде, скільки б ви її не відспівували.
Тому зранку — припиняйте. В нас усіх багато роботи. Треба контролювати поки що чинного президента, треба контролювати й новообраного. Треба контролювати мародерів, що грабують країну незалежно від того, хто нею керує. Треба уважно спостерігати за «таварищами» з того боку лінії розмежування — поки що ніхто не наказував «припиняти стріляти», а вороги самі себе не вб’ють.
Життя продовжується, Україна продовжується. Втім, хто надає перевагу глибокій жалобі — прошу, до ваших послуг численні монастирі, можете віддаватися скорботі там. Келій вистачить.
А нам — своє робить.
