За останні 5 років на Херсонщині за підтримки міжнародних донорів реалізовано проекти на загальну суму у 45 мільйонів доларів. Левова частка цих інвестицій спрямована на підтримку приватного аграрного сектору. За два минулих роки за гранти міжнародних програм технічної допомоги в області створено чотии сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кожен з яких отримав по 25 тисяч доларів США на придбання обладнання та підвищення кваліфікації. Відновлено майже 20 кілометрів зрошувальних систем та вісім кілометрів питного водогону, створено три водогосподарські кооперативи, а також організовано 25 сімейних молочних ферм.
“Це танк, який охолоджує молоко до 4-х градусів, а потім завод його забирає. Ця річ дороговартісна і ми б самі її не змогли придбати. Але завдяки проектам, у яких кооператив брав участь, це стало реально”, — розповідає директорка сільськогосподарського кооперативу “Марфушка” Ганна Куценко, показуючи господарство, яке розвивається завдяки міжнародним грантам.
Танк-оходжувач для молока коштує понад 100 тисяч гривень і можливості придбати його самотужки у невеликого господарства у Скадовському районі не було. Отримати необхідне обладнання вдалося завдяки міжнародному проекту “Розвиток молочарських кооперативів» Міжнародного благодійного фонду «Добробут громад”, завданням якого була підтримка 2 000 дрібних виробників, створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК), а потім — і підтримка сімейних ферм.
Протягом останніх 5 років було ще кілька міжнародних грантів, завдяки яким СОК “Марфушка” зміг придбати сучасний екомілк для аналізу якості молока, посудину Дьюара для покращення генофонду тварин, та навіть маленьку сироварню для виготовлення м’яких сирів. А також обладнати, згідно ветеринарних норм, робоче приміщення та обзавестися мобільними вагончиками. Пані Ганна зазначає: отримання грантів — копітка робота, але результат того вартий.
“Про наш кооператив вже знають звідусіль. І в міністерстві аграрної політики, і в області. Які тренінги проводяться чи семінари — ми завжди беремо участь. І говоримо, що ми такі є, що ми працюємо. Тобто про нас знають по всій країні. І тепер вже, коли проекти нові заходять, то з області, а іноді і з міністерства рекомендують нас цим проектам. Буває, дзвонять і кажуть: «Нам вас порекомендували, щоб ви взяли у нашому проекті участь”, — ділиться досвідом становлення репутації Ганна Куценко.
Керівниця відділу підготовки та супроводження грантових проектів при Херсонській облдержадміністрації Олена Якуба каже, що о станнім часом у аграрному секторі області спостерігається значне збільшення кількості іноземних грантів.
«Саме в Херсонській області наразі діють 5 проектів, програм міжнародної технічної допомоги для сільськогосподарської галузі. Приміром, це такі проекти як вода для агросектору від USAID. Також спільний проект програми розвитку ООН та Європейського Союзу “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”. Завдяки їм було створено сільськогосподарські кооперативи, обслуговуючі кооперативи, надані обладнання та техніка для фермерів”, — розповідає О.Якуба.
Олена Якуба, керівниця відділу підготовки та супроводження грантових проектів при Херсонській ОДА
Також на Херсонщині діє проект європейського партнерства МАТРА Уряду Нідерландів, спрямований на відновлення та ефективне використання зрошуваних земел( реалізується у Білозерському районі), Міністерства міжнародних справ Канади “Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва”, спрямований на розвиток дрібних та середніх виробників плодоовочевої продукції;, проекти “Розвиток молочного бізнесу в Україні” Уряду Канади та “Розвиток сімейних ферм, об’єднаних в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи” від USAID. Цьогоріч загальна сума донорської підтримки складає 40 мільйонів гривень, при чому фінансова підтримка надається не лише великим компаніям, а й невеликим фермерським господарствам та кооперативам.
Однак бажання отримати грант на розвиток господарства замало, треба ще й мати навички проектного менеджменту, а також чітке виконання умов, зазначених у проектах організацій-донорів. Мабуть саме тому фермери Херсонщини ще не в повному обсязі використовують надані їм можливості.
“Це не так просто, як може здатися на перший погляд. В першу чергу потрібен проект, бажання ним займатися. Потрібно систематично їздити по форумах і закордон. Потрібна постійна активна участь. Також мають бути офіційно оформлені земля, робітники. Має бути баланс за останні роки. Щоб іноземні донори бачили, що ця компанія живе і працює, отримує реальні кошти, і сплачує податки. Для іноземних донорів особливо важливо, щоб сплачувались податки. Крім того, проекти зазвичай передбачають співфінансування і фермер має бути готовий вкласти свої кошти. Ця фіндопомога — безповоротна, безкоштовна, проте співфінансування робиться для того, щоб у людей було почуття відповідальності, бо вони витрачають і власні гроші”, — розповідає директор обласного департаменту агропромислового розвитку Олександр Паливода.
