Арабатская Стрелка: подвисшая децентрализация

Публикации

ЦИК назначила первые выборы голов и депутатов в 202 объединенных территориальных громадах на 29 октября. Выборы будут проходить и в 10 громадах Херсонщины, однако один из самых перспективных в плане развития и знакомых всей стране районов — Генический — пока оказался вне игры. У громад двух сельсоветов Арабатской стрелки и руководства области разное видение практического воплощения реформы децентрализации в Геническом районе. Сельские советы Счастливцевого и Стрелкового приняли проекты решений об объединении, однако глава Херсонской облгосадминистрации почти год не давал заключение об их соответствии законодательству и Конституции Украины.

Після анексії Криму Арабатська стрілка, як і інші чорноморські та азовські курорти на вільній території України, отримала новий імпульс для розвитку і з кожним роком приймає все більше відпочивальників. Села стрімко заростають новими гостьовими будинками, вілами та міні-готелями, прибережна смуга перетворилась на суцільний автокемпінг. Є і  перша велика курортна інвестиція — аквапарк у с. Генічеська Гірка, на підході друга — 20 гектарів землі отримали інвестори будівництва першої у районі геліостанції. Перспективи райдужні і об’єднання громад депутатам Стрілкового та Щасливцевого видавалась ще одним трампліном до успіху. Адже новоутворена громада матиме прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом.

Віктор Плохушко, голова сільради Щасливцевого, до якої входять три села, каже, що з точки зору фінансової спроможності їм найвигідніше об’єднатися із сусідньою громадою Стрілкового. «Про це рішення ми повідомили Стрілковську громаду, вони нас підтримали і також прийняли рішення про об’єднання в територіальну громаду. Підготували ми всі документи, відправили в обласну держадміністрацію. Але, на жаль, позитивного висновку і досі не отримали». 

Голова Щасливцевської сільської ради Віктор Плохушко Фото: investigator.org.ua

Проект рішення про об’єднану територіальну громаду депутати Щасливцевого, а потім — і Стрілкового ухвалили більше року тому — у квітні 2016 року. Отже, усі терміни, відведені ОДА законом на надання висновку про їх відповідність законодавству, давно минули. Адже закон «Про добровільне об’єднання громад» відводить облдержадміністрації та її голові на підготовку на видачу розпорядження щодо висновку усього 10 робочих днів. Відзначимо, що відповіді із Херсонської ОДА до голів Стрілкового та Щасливцевого були — але проміжні. Вони стосувались зауважень до ухвалених рішень чи оформлення документів. Приміром, нову громаду збирались назвати Арабатською, а в Херсоні наполягали, що назва має бути похідною від назви населеного пункту, який буде адміністративним центром громади. Усі зауваження були оперативно розглянуті депутатами сільрад і до рішень внесено зміни. Однак розпорядження голова ОДА Андрій Гордєєв так і не видав. Ніякого.

Таким чином процес створення Стрілківської об’єднаної громади було заблоковано. Стаття 7 закону про об’єднання громад передбачає, що після отримання висновку про відповідність законодавству проекту рішень, ради приймають остаточне рішення, а ОДА звертається до ЦВК про призначення виборів. У разі невідповідності проектів рішень рад законодавству вони мали б бути повернені на доопрацювання. У нашому ж випадку ситуація зависла у непередбачений законом спосіб.

Найпершою причиною конфлікту спочатку називалась та обставина, що бажання двох сільських рад про об’єднання протирічить Перспективному плану формування територій громад, затвердженому обласною радою. За ним, у Генічеському районі має бути лише одна об’єднана громада на увесь регіон. Однак закон не забороняє громадам об’єднуватись без урахування Перспективного плану. Про це йдеться і у листі — роз’ясненні  першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслава Негоди, який було розіслано у вересні минулого року ОДА і місцевим громадам.

Насправді, вважає Оксана Селюкова, директор Херсонського відділення Центру розвитку місцевого самоврядування, причин конфліктної ситуації у Генічеському районі кілька. Одна з них  полягає у тому, що обидві сільради Арабатської стрілки — заможні і їх об’єднання без «бідних» створить дисбаланс спроможності територій.

«Перспективним планом передбачалося об’єднання громад різного фінансового стану і фінансової спроможності. Що ми маємо по Генічеському району? Ряд територій, ряд органів місцевого самоврядування мають досить невеликий бюджет. Тому наше завдання було зберегти той баланс, який повинен бути в будь-який об’єднаної громаді: багаті найчастіше приєднують бідніших для того, щоб підтягти їх  до свого рівня і далі громади розвиватимуться за тими  стратегічними напрямками, які вони для себе визначили», — пояснює експертка.

Директор Херсонського відділення Центру розвитку місцевого самоврядування Оксана Селюкова Фото: investigator.org.ua

Оксана Селюкова каже, що другою причиною «не відпускати» Стрілкове і Щасливцеве у окрему громаду стало побоювання розвитку сепаратизму на межі із окупованим Кримом. «У нас повністю відходила Арабатська стрілка, тобто, вона просто відокремлювалася від території Генічеського району, створюючи так звану самостійну об’єднану громаду з досить серйозними фінансовими і не тільки фінансовими ресурсами. Тому були певні побоювання, оскільки громада знаходиться на самому кордоні з Кримом. Тут, насамперед, головним було питання  збереження територіальної цілісності України», — говорить Селюкова. 

Тим часом, не без впливу із області, депутати сільської ради Стрілкового, яку очолює екс-регіонал Олександр Пономарьов, «включили задньої»: не скасовуючи рішення про об’єднання зі Щасливцевим, ухвалили нове — вибори депутатів та голови об’єднаної громади перенести на наступний рік. Розглянувши лист голови Херсонської облдержадміністрації від 31.01.2017 року, сесія Стрілківської сільради 3 лютого 2017 року вирішила: «Підтвердити раніше прийняті рішення стосовно створення Стрілківської об’єднаної територіальної громади, розглянути погоджувальні та дозвільні документи про проведення виборів не раніше 2018 року».

Тобто, рішення про створення об’єднаної територіальної громади не скасовано, воно підтверджується, відтерміновуються лише вибори. Однак у Херсонській ОДА вирішили що цього достатньо, аби не надавати висновку щодо відповідності законодавству рішень сільрад Щасливцевого та Стрілкового про об’єднання  взагалі. 

Оксана Селюкова допускає, що з депутатами Стрілківської сільради «поговорили з СБУ», але є кілька варіантів створення об’єднаної громади і подолання конфлікту у Генічеському районі, тож перемовини будуть продовжені у вересні. Але зустріч керівництва області і району із громадами Стрілкового та Щасливцевого виявилась раніше кінця курортного сезону. При нагоді став приїзд на Херсонщину представників Міжнародного республіканського інституту на чолі з директором Майклом Дракменом. Вони хотіли на місці ознайомитися з процесом децентралізації, тож після зустрічі з губернатором Гордєєвим вирушили до Генічеська. Активістка Лариса Шаймарданова засумнівалась, чи правильно гості розуміють істинні наміри керівництва області.

«Пан Майкл цього не зрозумів, це правда. І правда полягає в тому, що інтересами 3,5 тисяч жителів Арабатської стрілки торгують можновладці. І це не порожні звинувачення. Я вам зараз це просто доведу. Рівно рік йшла робота з двох сторін — з боку ради Щасливцевскої і Стрілківської ради про об’єднання, було звернення до всіх інстанцій, рівно рік йшли всі роботи, щоб узгодити всі моменти, недоліки, які були нам вказані, поки нам не давали позитивний Висновок. Вчора з’ясовується, що це була взагалі смішна робота, що це дві громади не надали основний документ. У законі цього немає. Закон говорить про те, що бажання громадян підтверджується на громадському обговоренні. Обласна адміністрація разом із районною за допомогою продажної Стрілківський сільської ради згорнули цей процес об’єднання», — розповіла Лариса Шаймарданова.

Мешканка Стрілкового Лариса Шаймарданова Фото: investigator.org.ua

За її словами, останнє рішення сільради Стрілкового не проводити вибори цього року дивним чином співпало із розширенням меж сільради і виділенням землі її 14 депутатам.

«Нам, опозиції, в руки потрапила картинка, де в розширених межах села розподілені ласі шматочки. Для того, щоб замилити очі, дали трошки АТОшникам — там десь 18 ділянок, і є цікава вулиця, обведена контурною лінією — 14 ділянок. А 14 ділянок — це 14 депутатів Стрілківський сільської ради. Я поки що не звинувачую і не стверджую, але дуже смішний збіг обставин», — зауважила Шаймарданова, демонструючи схему розподілу земельних ділянок у прибережній смузі Арабатської стрілки. 

Фото: investigator.org.ua

Аргументи керівництва області щодо небажаності відокремлення громади сіл Арабатської стрілки через загрозу національній безпеці видаються мешканцям надуманими — є з чим порівнювати. Юрист Руслан Бекіров, отримавши ствердну відповідь на питання, чи проводиться децентралізація у районах Донбасу, що межують із неконтрольованою територією, звернувся до заступника голови обладміністрації: «Тобто існує практика в Україні: об’єднання і децентралізація громад в тому місці, де фактично йде війна. На сьогодні ми є контрольованим «прикордонним» районом, і дякувати Богу, в нас війни немає. Чому там питання нацбезпеки якось вирішується і процес об’єднання йде вперед, а в нашому випадку воно не вирішується і гальмується?!».

За словами Руслана Бекірова, відмова обласної держадміністрації надавати Висновок щодо відповідності законодавству рішень сільрад Щасливцевого та Стрілкового через начебто відмову від об’єднання останньої — безпідставні. 

Юрист Щасливцевської сільської ради Руслан Бекіров Фото: investigator.org.ua

«Якщо у вас немає рішення Стрілківської сільської ради, то я можу його зачитати: «Підтвердити раніше прийняте рішення стосовно створення Стрілківської об’єднаної територіальної громади, розглянути погоджувальні та дозвільні документи про проведення виборів не раніше 2018 року». Про що свідчить це рішення? Про відмову від децентралізації і від добровільного об’єднання? Ні. Це цікаве рішення породило не менш цікаву відповідь Херсонської обласної державної адміністрації з цього питання, а саме: «вибачайте, це рішення свідчить про небажання однієї з громад об’єднуватися, у зв’язку з цим будь-якого висновку щодо добровільного об’єднання і відповідності ваших рішень Конституції та законам України не буде надано взагалі». 

Активісти Арабатської Стрілки переконані: обласна адміністрація та її голова Андрій Гордєєв грубо порушують законодавство, перешкоджаючи добровільному об’єднанню громад. Тож не виключено, що після чергової безрезультатної хвилі листування із центральними органами влади буде і звернення до суду, і акції протесту. Справжньою причиною «не відпускати» Арабатську Стрілку у окрему ОТГ тут називають небажання обласного та районного начальства позбутися ласого ресурсу — контролю за рекреаційними землями і курортним бізнесом, які на сьогодні є годівничкою для корупціонерів. До правоохоронних органів у активістів є питання-пропозиції. По-перше, «якщо в СБУ так переймаються національною безпекою, то чому ж сепаратисти із Стрілківської сільради на чолі із Пономарьовим, який збирався у 2014 році віддати частину території окупантам, досі не арештовані?». По-друге — ретельно перевірити на корупцію своїх співробітників у Генічеському районі, бо багато з них отримали землю на Арабатській стрілці, мають  або ж «кришують» тіньовий курортний бізнес.