Раніше цього року була дискусія щодо санкцій та можливості відновлення санкційного офісу, який очолював посол Фрід. Я не обізнаний щодо підрозділу, який міг би бути створений. Але ми у Держдепартаменті маємо практично постійну комунікацію з нашими колегами у Міністерстві фінансів США та Раді національної безпеки щодо підвищення ефективності санкційних механізмів. Це стосується Криму та поведінки Росії у більш широкому контексті. Це також пріоритетне питання стосовно Білорусі.
Таким чином, формально ми не маємо спеціального підрозділу, але комунікація між Мінфіном, Держдепартаментом та Радою безпеки США відбувається постійно.
Юлія Каздобіна: Якщо можна, ще одне питання відносно санкційної політики щодо Криму. Україна, або українські олігархи, досі були найбільшими порушниками санкційного режиму. Закон про вільну економічну зону «Крим», який дозволяв українському бізнесу все, що забороняли західні санкції, нещодавно нарешті скасовано. Але все таки йдеться про те, що чим більш скоординованою є санкційна політика, тим вона є ефективнішою. І ніби є політична воля з боку України перезавантажити свою санкційну політику та скоординувати її зі США і ЄС. Як би ви бачили координацію цих санкційних політик?
Джордж Кент: Після минулорічних подій у Білорусі я брав участь у дуже інтенсивних консультаціях з офіційними представниками ЄС та країн, членів ЄС. Відбувається багато прямих контактів між відповідальними за санкційну політику, яка стосується як України, так і всього регіону.
Я вважаю, що в цій сфері «Кримська платформа» може відіграти дуже важливу роль. Україна може повернути ці питання у порядок денний. Україна може зробити ці питання частиною порядку денного «Кримської платформи». Україна може формувати та керувати порядком денним, якщо буде обговорювати ці питання з США, ЄС, Великою Британією, Канадою або іншими країнами, які намагаються бути корисними та підтримують санкційну політику.
Я погоджуюсь з Вами, що у санкційній політиці були спеціальні режими, які працювали не на користь національних інтересів України, а на користь олігархічних інтересів.
Усуваючи цю проблему, Україна зможе продемонструвати, що вона налаштована серйозно, що вона не просить партнерів робити більше, ніж Україна робить сама. Я вважаю це дуже хорошим першим кроком.
Другим кроком є використання можливостей «Кримської платформи». Необхідно, щоб за столом були потрібні учасники і щоб за участі України дискусія фокусувалася на виробленні спільного та більш ефективного підходу щодо притягнення до відповідальності росіян, які вкрали українську власність, та настання серйозних наслідків для росіян за їхні дії.
Отже, ми очікуємо, що разом з Україною та іншими партнерами ми виробимо більш ефективну політику.