Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів у рамках 27-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ окремий захід «Міжнародна відповідь на окупацію Криму: наступні кроки», під час якого розповів про п’ять пріоритетів Кримської платформи.
Про це повідомляє пресслужба МЗС України.
Кулеба розповів делегатам держав-учасниць ОБСЄ про українську ініціативу зі створення Кримської платформи, яка покликана консолідувати зусилля міжнародної спільноти щодо Криму. Зокрема, він перерахував п’ять очікуваних пріоритетів її роботи.
«По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище», – сказав міністр.
Він нагадав, що Україна вітатиме участь лідерів країн учасників заходу в установчому Саміт Кримської платформи у Києві у 2021 році. «Ми можемо багато зробити разом. Потрібно забезпечити, щоб наші дії були узгодженими, а Крим перебував серед пріоритетних тем міжнародного порядку денного», – сказав Кулеба.
Він також запропонував партнерам здійснити низку спільних кроків в рамках ОБСЄ, які сприятимуть досягненню цілей Кримської платформи.
Учасники заходу виступили із заявами на підтримку української ініціативи створення Кримської платформи, підтвердили послідовну позицію своїх країн щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах та відзначали важливість наповнення практичним змістом принципової політики невизнання спроби анексії Криму Російською Федерацією.
Крім того, глава МЗС України поінформував про актуальну ситуацію в Криму та звернув увагу на загострення проблем, спричинених тимчасовою окупацією – масових порушень російською окупаційною владою прав людини та норм міжнародного гуманітарного права, загроз внаслідок мілітаризації півострова та прилеглих акваторій, знищення природної та культурної спадщини.
Як зазначили у МЗС, участь у заході взяли понад 150 делегатів, серед яких глави МЗС Литви і Туреччини, заступники керівників зовнішньополітичних відомств США, Польщі та Грузії, представники Європейської служби зовнішньої діяльності, зовнішньополітичних відомств Австрії, Великої Британії, Болгарії, Данії, Ірландії, Ісландії, Італії, Канади, Кіпру, Латвії, Молдови, Норвегії, Північної Македонії, Португалії, ФРН, Франції, Фінляндії, Хорватії, Швеції, Швейцарії.
Як повідомлялось, у травні 2021 року в Києві відбудеться Кримський саміт в рамках Кримської платформи, яка має на меті повернути у міжнародний порядок денний питання деокупації Криму.
Нагадаємо:
- 27 серпня 2020 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на зустрічі з першим заступником Державного секретаря США Стівеном Бігеном закликав Сполучені Штати взяти участь у створенні міжнародної платформи з деокупації Криму.
- 23 вересня 2020 року президент Володимир Зеленський на загальних дебатах 75-ї сесії Генасамблеї ООН запросив друзів України долучитися до створення міжнародної платформи щодо деокупації Криму.
- 29 вересня 2020 року Володимир Зеленський закликав депутатів Європарламенту до співпраці в створенні міжнародної платформи з деокупації Криму.
- Щоб тримати тему окупованого Криму на найвищому політичному рівні, МЗС планує у 2021 році провести в Україні Кримський саміт в рамках Кримської платформи. Запрошення на саміт буде відкритим для всіх країн, які вбачають доцільність у його проведенні.
- Президент Володимир Зеленський вважає, що світ не має забувати про Крим, допоки півострів залишається незаконно окупованим Росією. Саме для повернення питання Криму у міжнародний порядок денний Україна створює формат «Кримська платформа».
