66-річний російський генерал-полковник Іґорь Турченюк, командувач угрупованням військ (сил) “Юг” військ Національної гвардії РФ засуджений за вторгнення і захоплення Херсонської і Миколаївської областей в 2022 році. 14 січня Херсонський міський суд визнав Турченюка винним у веденні агресивних воєнних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб – за ч. 2 ст. 437 КК України.
Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на вирок суду та інші джерела.
Суд встановив, що Іґорь Турченюк безпосередньо причетний до захоплення українських територій, де скоювалися численні воєнні злочини і вів агресивні воєнні дії, керуючи підрозділами угруповання військ (сил) “Юг” військ Національної гвардії РФ на території Херсонської області.
Під його керівництвом військовослужбовці Росгвардії брали участь у силових розгонах мирних акцій протесту на території Херсонської області. До неозброєних протестувальників ставились із особливою жорстокістю, позбавляли волі, катували і вбивали. Він же узгоджував встановлення блокпостів і організовував фільтраційні заходи. Під час них здійснювався огляд, вилучення транспортних засобів, особистий обшук, нелегальне ув’язнення громадян. Суд дійшов висновку про наявність у діях Турченюка умислу, спрямованого на ведення агресивних воєнних дій в Україні.
За даними ЦЖР, Турченюк Іґорь Ніколаєвіч народився 5 грудня 1959 року в м. Ош (Киргизстан). На посаду командувача угруповання військ (сил) “Юг” Національної гвардії РФ його призначив керманич РФ Владімір Путін у серпні 2021 року. Станом на вересень 2025 року, судячи з російських медіа, Турченюк ще перебував на цій посаді.
Саме Турченюк командував окупаційними військами РФ у Криму в 2014 році. Щодо нього застосовані санкції Канади, Швейцарії, Великобританії та Австралії.
Окупація і терор
24 лютого 2022 року підпорядковані Іґорю Турченюку підрозділи незаконно перетнули адміністративну межу з Кримом у районах Чонгара, Чаплинки і Каланчака та стали просуватися в бік Херсона.
Російська військова техніка біля Нової Каховки, 24 лютого 2022 року. Скріншот відео
Вторгнення на територію Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей, як встановив суд, вчинили за участі сил та засобів військ Національної гвардії РФ та угруповання військ (сил) “Юг” з організації виконання спеціальних завдань.
Очолювані Іґорем Турченюком підрозділи угруповання військ (сил) “Юг” військ Національної гвардії РФ з 24 лютого по липень 2022 року, як встановлено судом, виконували такі функції:
Посилена тактична група 94 полку оперативного призначення Північно-Кавказького округу військ Нацгвардії РФ станом на 10 травня 2022 року проводила розвідувально-розшукові заходи поблизу села Нова Камʼянка Милівської сільської громади Бериславського району Херсонщини, доставку незаконно затриманих осіб, встановлення трьох контрольно-пропускних пунктів, спостережних постів, трьох секретів і чотирьох патрулів.
12 окремий загін спецпризначення виконував завдання зі встановлення контролю в районах Снігурівки і села Братівка Баштанського району Миколаївської області.
1 батальйон оперативного призначення з мінометним взводом 94 полку оперативного призначення перебував у районі села Давидів Брід Бериславського району Херсонщини.
2 батальйон оперативного призначення ОМОН виконував завдання в районі села Мала Олександрівка і селища Велика Олександрівка на Херсонщині.
146 спеціальний моторизований полк контролював м. Берислав, відповідав за охорону розрахунку радіоелектронної розвідки в селі Сагайдачне Новорайської сільської громади Херсонщини, виставив 11 вогневих засад на рубежі Берислав – Золота Балка Бериславського району по узбережжю Дніпра, проводив розвідувально-розшукові заходи в селі Дудчани Милівської громади з залученням 413 осіб особового складу СОБР і в селищі Дніпряни Новокаховської міської громади, де залучили 112 осіб особового складу.
Управління тактичної групи 606 центру спеціального призначення УТГ 378 окремої бригади оперативного призначення забезпечувало охорону 16 критично важливих для РФ об’єктів у Херсоні, трьох у Новій Каховці і по одному в Каховці і Новій Маячці.
Забезпечення утримання захопленої Каховської ГЕС здійснювалася складом чотирьох застав, одного чергового вогневого засобу і однієї групи вогневої підтримки.
Крім того, на Херсонщині російські окупанти поставили завдання своїм підрозділам забезпечувати окупаційний режим у селах Широка Балка і Станіслав, забезпечення безпеки посадової особи в селі Чорнобаївка, забезпечення безпеки вертолітної площадки в районі селища Плодове Таврійської міської громади, забезпечення безпеки 11 окремого інженерно-саперного батальйону під час заготівлі лісу в Олешківських пісках, виконання завдань з вогневої засідки в районі села Кізомис, забезпечення комендантської години в Херсоні маневреними групами управління тактичної групи 606 центру спеціального призначення та інше.
“Під час виконання всіх цих завдань військовослужбовці підрозділів угруповання військ (сил) “Юг” вчиняли, зокрема, в Херсоні і Херсонській області широкомасштабні напади на цивільне населення та їхнє майно, які призвели до загибелі та поранення понад 2 тисячі людей, у тому числі жінок і дітей, знищення та пошкодження цивільних обʼєктів. Вони розганяли мирні акції протесту із застосуванням жорстокого поводження та незаконного позбавлення волі їхніх неозброєних учасників. Вони забезпечували режим нелегального увʼязнення цивільних осіб у місцях несвободи, що супроводжувалось нелюдяним поводженням, катуваннями і вбивствами. Через організовану систему блокпостів, встановлених на основних дорогах, вони організували огляд та особистий обшук цивільних осіб, вилучали транспортні засоби і нелегально увʼязнювали людей”, – йдеться у вироку суду.
Отже, як наголосив суд, Іґорь Турченюк здійснив вторгнення керованих ним підрозділів на суверенну територію Україну із бойовим застосуванням штатної зброї. Його визнано винним за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 Кримінального кодексу України – тобто, у веденні агресивних воєнних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Суд визнав, що Турченюк діяв умисно, спільно та узгоджено з іншим військовим командуванням.
Генерал-полковник Іґорь Турченюк, командувач угруповання військ (сил) “Юг” Національної гвардії РФ. Фото: Міноборони РФ
“Я бачив як вони забивали наших мирних людей до смерті”
Однією з перших у Херсоні росіяни захопили будівлю Херсонської державної морської академії. Її приміщення 16 березня 2022 року зайняли військові Збройних сил РФ і представники Росгвардії.
“Не попереджаючи керівництво академії, до будівлі закладу прибула досить велика кількість військової техніки і військового персоналу. Того ж дня мене викликали до академії. Перед входом до навчального корпусу стояло два БТР і величезна кількість солдатів РФ в повному екіпіруванні і зі зброєю. Десь через годину-дві після мого прибуття до академії приїхали близько сорока вантажних автівок з особовим складом та якоюсь технікою. Вони розмістились у навчальному корпусі, підтягували щось на кшталт антен і налагоджували звʼязок”, – сказав у суді свідок, ректор академії.
За його словами, він намагався заперечувати проти таких дій окупантів. Йому відповіли, що “рішення вже прийняте” і він ніяк не може на це вплинути. Згодом ректору академії довелося спілкуватися з генерал-полковником Владіміром Спірідоновим, тодішнім першим заступником командувача Південним округом військ Національної гвардії РФ.
Генерал-полковник Владімір Спірідонов ліворуч. Фото з російських медіа
Інші подробиці тих подій розповіли в суді двоє співробітників Херсонської державної морської академії. Одного з них росіяни незаконно позбавили волі в серпні 2022 року. Другого теж незаконно затримували і утримували протягом місяця.
“Я був очевидцем розгону росгвардійцями мирного мітингу в центрі Херсона, з застосуванням димових шашок і пострілами. Я бачив як вони забивали наших мирних людей до смерті”, – сказав свідок у суді.
Іншими доказами у справі були протоколи оглядів численних відкритих інформаційних джерел за міжнародним протоколом “Берклі”. Серед них – відеозаписи розгону озброєними російськими окупантами мирного мітингу в Новій Каховці в березні 2022 року, 48 публікацій і відеозаписів розгону мирних акцій протесту в Херсоні. А також публікації в російських медіа, які розповідали про “жорстке захоплення” нібито диверсійних груп Збройних Сил України, затримування людей, незаконні обшуки в приватних помешканнях, незаконні допити людей, незаконне взяття Херсона під свій контроль, підняття російських прапорів над українськими адміністративними будівлями, а також окупацію інших населених пунктів Миколаївської і Херсонської областей.
До справи долучили також копії обвинувальних актів щодо ідентифікованих і притягнутих до кримінальної відповідальності військовослужбовців Національної гвардії Збройних сил РФ за силові розгони мирних мітингів, зґвалтування, вбивства, катування і нелегальні увʼязнення цивільних.
Позиція прокурора і захисника
Як заявив у суді прокурор, вина обвинуваченого Іґоря Турченюка є доведеною, а надані докази є належними, допустимими і достовірними. За його словами, обставинами, які обтяжують покарання є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, його особлива тяжкість і характеристика вчиненого правопорушення, безпосереднім обʼєктом якого є мир, безпека людства та міжнародний правопорядок.
Прокурор пояснив, що важливу роль у розкритті цього злочину відіграв аналіз відкритих джерел: соціальних мереж, публікацій, фото та відеоматеріалів, де військовослужбовці РФ, фактично, самі фіксували свою присутність, дії та участь у бойових операціях. Додатково слідчі використовували документи, які ретельно аналізувалися за участі спеціалістів і покази свідків — очевидців подій і осіб, які безпосередньо контактували з військовими підрозділами РФ.
Прокурор просив суд призначити Турченюку покарання – позбавлення волі на строк 15 років.
Розгон російськими окупантами мирного мітингу в Новій Каховці, березень 2022 року. Фото: NovaKahovka.City
Оскільки справу в суді розглядали за відсутності обвинуваченого, сторона обвинувачення вжила всіх можливих заходів для інформування підозрюваного, встановлення його місцезнаходження. Проте досі Іґорь Турченюк перебуває у державному та міжнародному розшуках.
Призначений Україною захисник Турченюка заперечував проти обвинувачення. За його словами, приписи ч. 2 ст. 28 КК України передбачають попередню змову у скоєнні інкримінованих злочинів, однак жодних інших осіб в обвинувальному акті, крім Іґоря Турченюка нібито не вказано. Захисник також вказав, що в цьому обвинувальному акті не вказали анкетних відомостей потерпілих, хоча там йдеться про спричинення шкоди понад двом тисячам осіб, не встановлений і розмір завданої шкоди.
Захисник обвинуваченого поставив під сумнів участь спеціалістів, які виносили висновки щодо переліку підрозділів, якими, на думку сторони обвинувачення, керував Іґорь Турченюк.
“Під час дослідження матеріалів кримінального провадження допитували свідків, які вказали, що представники [окупаційної армії] були в балаклавах, а їхні шеврони вони не бачили. Крім того, командна відповідальність не є відповідальністю саме командира”, – сказав у суді захисник обвинуваченого і просив суд винести виправдувальний вирок.
Злочин і кара
Мотивуючи своє рішення, суд послався на визначення, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2024 року. А саме – ведення агресивних воєнних дій передбачає керівництво застосуванням збройних або воєнізованих формувань, сил і засобів для проведення воєнних операцій на певних напрямках під час вчинення акту агресії.
“Саме тому так звані «рядові» або виконавці середньої ланки не можуть бути суб’єктами цього злочину. Їхня відповідальність настає за іншими статтями Кримінального кодексу України, тоді як відповідальність за агресію покладається саме на вище керівництво”, – пояснили ЦЖР у пресслужбі Херсонської обласної прокуратури.
Військовослужбовці Росгвардії біля гідротехнічної споруди Північно-Кримського каналу на окупованій Херсонщині. Фото: РИА Новости
За оцінкою суду, ознака ведення агресивних воєнних дій є повністю доведеною.
“Угруповання військ (сил) “Юг” Росгвардії входило безпосередньо до складу Південного округу військ Національної гвардії РФ і підпорядковувалось в оперативному плані штабу так званої “СВО”. Обвинувачений Турченюк як його командувач виконував спеціальні завдання, що призвели до загибелі та порення людей, знищення та пошкодження цивільних обʼєктів. Турченюк є особою, здатною здійснювати вплив на формування у свідомості громадян України на ТОТ України так званої “рабской покорности”, притаманній населенню РФ і тим самим знищувати самоідентичність українського народу”, – йдеться у вироку суду.
Вирок – 15 років позбавлення волі. Підстав для обрання більш мʼяких або більш тяжких покарань до обвинуваченого суд не знайшов.
Початок строку відбування покарання Іґорю Турченюку буде обчислюватися з дня його фактичного затримання на виконання цього вироку, коли він набере законної сили. Сам вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення.
Як прокоментували ЦЖР в пресслужбі Херсонської обласної прокуратури, цей судовий вирок має принципове значення для формування судової практики у справах про злочин агресії та воєнні злочини.
“Він демонструє реальну можливість притягнення до кримінальної відповідальності не лише безпосередніх виконавців, а й вищого військового керівництва держави-агресора — осіб, які ухвалювали управлінські рішення щодо ведення бойових дій на території України, зокрема Херсонської області. Подібні вироки руйнують ілюзію безкарності та підтверджують: відповідальність за агресію і воєнні злочини є неминучою, незалежно від посади чи звання”, – сказали представники Херсонської обласної прокуратури.
Раніше аналогічний вирок отримав уже згадуваний Владімір Спірідонов, колишній перший заступник командувача Південним округом військ Національної гвардії РФ. 15 вересня 2025 року Херсонський міський суд заочно визнав його винним у веденні агресивних воєнних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Цей вирок набрав законної сили.
Спірідонов керував угрупуванням, яке займалось окупацією Херсонської і Миколаївської областей, організовував репресії проти місцевих мешканців і командував розгоном акцій протесту в Херсоні.
Міхаіл Калупін, командир 50-ї окремої бригади оперативного призначення Росгвардії. Фото: Миротворець
Поки готувався цей матеріал, стало відомо, що за тією ж ч. 2 ст. 437 КК України 20 січня Херсонський міський суд визнав винним генерал-майора Калупіна Міхаіла Вікторовіча, 16 травня 1971 року народження, командира 50-ї окремої бригади оперативного призначення (військова частина №3660) Національної гвардії РФ, також причетного до окупації Херсонщини. Заочний вирок аналогічний – 15 років позбавлення волі.
Крім того, в Херсонському міському суді триває розгляд ще однієї кримінальної справи з обвинувачення Калупіна в порушенні законів та звичаїв війни. Наступне засідання суду по ній призначене на 4 лютого.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR «Правосуддя наживо».
