Ввечері 1 листопада 2022 року російський військовослужбовець розстріляв цивільний буксир під час швартування у Голій Пристані на ТОТ Херсонщини. На місці загинув 35-річний капітан буксира. Окупанти намагалися приховати злочин і поширювали фейки про нібито обстріл з боку ЗСУ. 12 березня Херсонський міський суд за цей воєнний злочин виніс заочний вирок 34-річному Єржану Амандусову, російському військовослужбовцю з Оренбурзької області.
Деталі цієї історії повідомляє Центр журналістських розслідувань. Імена деяких героїв змінені і позначені *.
“Військовий наказав нікому про це не розповідати, інакше мене теж розстріляють”
Херсонець Микола* ввечері 1 листопада 2022 року підійшов до набережної в Голій Пристані запитати, коли буде наступний рейс буксира до Херсона. Тоді весь водний транспорт зупинявся біля російського блокпосту, на якому окупанти перевіряли документи всіх пасажирів.
Підходячи до блокпосту, Микола почув звук мотору і побачив буксир, який наближався до берега. На його очах один із російських військовослужбовців без попередження став обстрілювати буксир з автомата Калашникова.
“Пострілів було не менше десятка, я почув дзвін куль об корпус човна. Буксир стало відносити до іншого берега і я почув сплеск, ніби хтось “пригнув” воду. Тут мене побачив стрілець і наказав лягти на землю, поклавши руки за голову. Мене обшукали, але нічого не знайшли. Стрілець запитав мене, що я тут роблю. Я пояснив, що хотів дізнатися про графік руху буксиру і попросив відпустити мене неушкодженим. Військовий пригрозив, щоб я більше сюди не приходив і нікому нічого не розповідав, інакше мене розстріляють”, – розповів у суді Микола.
Чоловік добре запамʼятав російського військового, який стріляв у буксир і затримував його. За його словами, він відрізнявся від інших присутніх росіян своєю азійською зовнішністю – всі вони того вечора були з відкритими обличчями.
Як згодом встановили українські слідчі, росіянин здійснив тоді не менше 17 пострілів у цивільних людей, які перебували на тому буксирі. На місці загинув 35-річний капітан буксира РБТ-1 “Ридса”.
Про це вбивство вже наступного дня багато писали окупаційні проросійські медіа і пабліки. Вони підтверджували, що ввечері 1 листопада 2022 року на Херсонщині обстріляли буксир, який перевозив цивільних людей з Херсона до Голої Пристані.
Деякі з окупаційних медіа запевняли, що під час інциденту ніхто не постраждав. Про це, зокрема, заявляв колаборант Вадим Ільмієв, тодішній окупаційний міністр охорони здоровʼя Херсонщини.
Більшість інших російських медіа писали про те, що буксир у Голій Пристані обстріляли якісь “невстановлені озброєні люди” та “невідома група осіб”. Таку ж інформацію поширювала головна державна пропагандистська інформаційна агенція Росії ТАСС
Деякі окупаційні медіа звинуватили в обстрілі буксира “українських терористів” – тобто, Збройні Сили України.
Водночас самі російські військові після смертельного інциденту навіть не намагались приховати інформацію про те, що сталось і хто це вчинив.
“Амандусов не знав, що там проходить буксир, тому відкрив по ньому вогонь”
Вранці 2 листопада 2022 року херсонці Олені* зателефонував невідомий чоловік. Він розповів, що напередодні ввечері в Голій Пристані російський снайпер вбив її рідного брата, коли той підходив на буксирі до берега.
“Невідомий сказав, що всі витрати на поховання брата він візьме на себе. Згодом тіло доставили до Херсонського річпорта. Поховали брата 4 листопада. Того ж дня мені дали лікарське свідоцтво про його смерть. Цей же невідомий чоловік мені пояснив, що вбивцю мого брата знайшли і обовʼязково покарають. За його словами, той військовослужбовець був тільки після ротації і не знав, що там проходить цивільний буксир. Тому він і відкрив по ньому вогонь”, – сказала в суді сестра вбитого.
Невідомий чоловік назвав їй імʼя вбивці – Амандусов Єржан Конґужаєвіч.
Українські слідчі встановили, що він 11 вересня 1991 року народження, уродженець Оренбурґа, мешканець села Броди Оренбурзької області РФ, військовослужбовець 33-го мотострілецького полку 20-ї мотострілецької дивізії 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу Збройних сил РФ (військова частина 58550).
Фотографії Єржана Амандусова показали херсонцю Миколі*, який був свідком розстрілу буксира. Він підтвердив, що стріляв Амандусов.
Довічне позбавлення волі
У вересні 2023 року слідчі здійснили ексгумацію тіла загиблого. Судмедекспертиза виявила на ньому вогнепальне поранення голови. Її висновок – “це поранення відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя” Експерти не виключили, що тілесні ушкодження могли виникнути 1 листопада 2022 року.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого Єржана Амандусова як воєнний злочин у вигляді цілеспрямованого нападу на цивільний плавучий засіб, поєднаний з умисним вбивством цивільної людини – за ч. 2 ст. 438 КК України.
“Обвинувачений є громадянином РФ, тож відповідно до норм міжнародного гуманітарного права є комбатантом – учасником міжнародного збройного конфлікту. Комбатанти зобовʼязані додержуватися норм цього права і несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за скоєні воєнні злочини”, – йдеться у вироку суду.
Суд послався на положення Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у Женеві в 1949 році, за якою під час війни заборонені вбивства, тортури або нелюдяне поводження. Крім того, заборонено застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення цивільних осіб.
Сама справа розглядалася “in absentia” – за відсутності обвинуваченого. Як йдеться у вироку суду, з посиланням на матеріали кримінального провадження, Амандусов на даний час перебуває на тимчасово окупованій території Херсонщини.
Прокурор просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді довічного позбавлення волі. Призначений державою Єржану Амандусову захисник не заперечував щодо розгляду кримінального провадження “in absentia” і просив суд ухвалити справедливий вирок.
Вирок – довічне позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання Єржану Амандусову обчислюватиметься з моменту його затримання. Вирок ще не вступив у силу, його можна оскаржити протягом 30 днів з дня проголошення.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR «Правосуддя наживо».








