НАЗК опублікувало імена осіб, які через рішення КСУ зможуть уникнути відповідальності за недостовірні декларації

У Національному агентстві запобігання корупції опублікували імена осіб, яким через рішення Конституційного Суду вдасться уникнути відповідальності за декларування недостовірних відомостей.

Про це повідомляє на прес-служба НАЗК.

«Це будуть екс-міністр, депутати міських рад та районних рад, судді, директори державних підприємств, чиновники – всі ті, кого платники податків найняли на роботу», – йдеться в повідомленні.

Так в списку НАЗК фігурують:

«Ігор Насалик, екс-міністр енергетики і вугільної промисловості, не вказав займ на 1,2 млн дол. США від фізичної особи в щорічній декларації.

Михайло Чурило, депутат Ужгородської міської ради, лідирує в списку декларантів, у яких виявлені найбільшу суму недостовірних відомостей. Чурило «забув» вказати кошти, позичені іншій фізичній особі в розмірі 95,3 млн грн.

Віктор Андрєєв, заступник Шевченківської РДА в Києві, не вказав в декларації більше 60 млн грн, які отримав в якості позики від приватної компанії, яка займається «діяльністю по забезпеченню фізичного комфорту».

Олег Етнаровіч, депутат Одеської міської ради, занизив вартість нерухомості, якою володіє на 4,7 млн ​​грн, не вказав корпоративні права на 2,1 млн грн, і «забув» про те, що позичив і розмістив на банківських рахунках понад 1 млн грн .

Руслан Мороз, депутат Володимир-Волинської міськради, занизив вартість нерухомості майже 400 тис. грн, а ще «забув» про те, як зайняв третім особам 21,5 млн грн », – йдеться в повідомленні.

У НАЗК відзначили, що це «лише початок».

«Ми продовжимо публікувати імена осіб, яким Конституційний Суд допоміг уникнути покарання. Далі буде», – підсумували в НАЗК.

Президент Володимир Зеленський на терміновому закритому засіданні Ради національної безпеки і оборонни України щодо невідкладних заходів, яких має вжити держава після рішення Конституційного Суду щодо неконституційності окремих положень закону про запобігання корупції та статті 366-1 Кримінального кодексу України, заявив, що внесе в Верховну Раду проєкт закону «про відновлення довіри до конституційного судочинства». За результатами засідання було ухвалено рішення, зокрема, щодо вжиття Кабінетом Міністрів невідкладних заходів щодо тимчасового порядку ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також проведення спеціальної перевірки. Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства. Також було ухвалено рішення про активізацію діяльності Комісії з питань правової реформи при Президентові України та прискорення подання пропозицій щодо судової реформи.

В Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу. Ухвалені КСУ та Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо діяльності антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії, які вкотре звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи є квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України.

Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни. Президент запропонує членам РНБО обговорити ситуацію, яка склалася в національній безпеці країни, та ухвалити відповідні рішення. Необхідні законопроєкти, які в подальшому запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій, будуть напрацьовані й подані главою держави до Верховної Ради як невідкладні.

На сайті Конституційного суду України опублікований повний текст ухваленого 27 жовтня 2020 року рішення про визнання неконституційною статті 366-1 Кримінального кодексу щодо кримінального покарання за недостовірне декларування. Рішення також визнає неконституційними положення закону «Про запобігання корупції», зокрема положення про відкритий доступ до декларацій, положення щодо контролю та перевірки декларацій та положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.

На думку голови Національного Агентства запобігання корупції Олександра Новікова, рішення Конституційного суду повністю скасовує всі механізми запобігання корупції.

Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, зазначив Новіков.

Центр протидії корупції на підставі аналізу рішення суду констатує, що воно  означає ліквідацію  системи декларування.

Нагадаємо: 

  • 27.10.2020 року Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій. 
  • 27.10.2020 Нацагентство з запобігання корупції повідомило, що судді Конституційного суду ухвалили рішення щодо «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах.
  • 28.10.2020 В Офісі президента, коментуючи рішення Конституційного суду скасувати кримінальне покарання за недостовірне декларування, заявили, що, «незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому випадку, відновлені».
  • 26.02.2019 року Конституційний суд України вирішив, що положення статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення, не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. 
  • 06.06.2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення про неконституційність норми закону про обов’язкове електронне декларування доходів громадськими активістами, які ведуть антикорупційну діяльність.
  • 29.08.2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine