Голова Конституційного суду Олександр Тупицький як районний суддя Донецька «брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу. Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту», свідчить запис розмови за участю Тупицького, який опублікували журналісти «Схем» у своєму розслідуванні.
У жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури за участю СБУ здійснили запис розмови Олександра Тупицького в рамках кримінального провадження щодо іншого судді – колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова, який перебуває в розшуку. Тупицький, який на той момент був заступником голови Конституційного суду, покликав на зустріч у кафе поблизу КСУ свого знайомого, донецького бізнесмена Владислава Дрегера, який на той момент, як виявилося, вже співпрацював з правоохоронцями та здійснив запис цієї розмови.
Як випливає із запису, Тупицький намагався переконати Дрегера не свідчити правоохоронцям про його роль у подіях навколо «Зуївського енергомеханічного заводу» (м. Зугрес), в заволодінні яким підозрюється Татьков.
«Тупицький не просто був мовчазним свідком, як суддя Татьков, який, вірогідно, шляхом введення в оману отримав цей завод під контроль. А схоже, отримав і свою частку у цьому підприємстві. І справді, із 2009 року міноритарним власником заводу став Борис Румак. За допомогою реєстру довіреностей «Схеми» виявили, що суддя йому три роки поспіль довіряв керувати своїм авто», – йдеться в розслідуванні.
Дізнавшись, що бізнесмен Дрегер збирається йти на співпрацю зі слідством та в деталях свідчити про обставини втрати ним заводу, на той момент заступник голови Конституційного суду попередив його про наслідки: «Я просто прийшов на попередження цієї ситуації, що цією х*рнею займатися не варто. Хоча б особисто стосовно мене не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться ось лише сильно загостреними відносинами», – заявив Тупицький.
Більше того, Тупицький заявив, що готовий організувати зустріч бізнесмена із суддею-втікачем Віктором Татьковим у Австрії, щоб сторони владнали давній корпоративний конфлікт, та заявив, що хотів би отримати фінансову винагороду за участь у цих справах: «Я можу вступити в перемовний процес, ми можемо з тобою сісти у літак і полетіти до Австрії. Сісти і попити кави або чаю і поспілкуватися», – каже Тупицький.
«Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився. Чому я маю відмовлятися, якщо я всередині колись стояв цього питання?» – заявляє на записах заступник голови КС Тупицький.
Як вдалося з’ясувати «Схемам», на момент зустрічі з Тупицьким Дрегер вже дав свідчення Генпрокуратурі щодо ролі Татькова у заволодінні Зуївським енергомеханічним заводом. І Татькову, який був у розшуку в іншій справі, оголосили ще одну підозру.
А зроблені записи мігрували з одного правоохоронного органу в інший – мірою того, як «справа Татькова» ділилася на нові епізоди та розподілялася за підслідністю. Зроблені спеціалістами СБУ на прохання слідчих Генпрокуратури, згодом вони надійшли до НАБУ, звідки зрештою у листопаді 2020 року їх передали в ДБР на виконання ухвали Печерського суду Києва.
«Схеми» пересвідчилися з декількох різних інформованих джерел серед правоохоронців, що саме в такому вигляді, без склейок та монтажу вони і були здобуті в 2018 році в межах кримінальної справи. Наразі вони виділені в окреме кримінальне провадження Державного бюро розслідувань, в якому досліджуються вже дії і самого Тупицького.
«Але якщо слідчі ДБР захочуть притягнути голову Конституційного суду до відповідальності, перепоною може стати його суддівський імунітет. І вирішення долі судді – оголошувати йому підозру чи ні – буде знаходитись в руках однієї людини, генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової», – зауважують журналісти.
Інтерес становлять і інші фрагменти розмови – розповіді Тупицького про його кар’єрний шлях та цілі роботи суддею. Наприклад, «погані спогади» про період, коли він очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд до приходу в Конституційний суд України.
«І мене відправили у Дніпропетровськ. Де я просидів на «підсосі». Тому що Дніпропетровськ – там лише такі реєстри. І х*р копійку хто дає. Все йде нагору і вже зверху ці всі реєстри зводяться, така ситуація. Я не надто був задоволений цією ситуацією. Звісно ж, коли Овчаренко (В’ячеслав Овчаренко – ексголова КСУ – ред.) мені запропонував перейти до Конституційного суду – то як би мені особливо нічого було втрачати. Зате доля зіграла іншу – хорошу річ…», – розповідав Тупицький.
У розмові Тупицький також пояснює, які саме привілеї дає статус судді КС: «Під час ось цих усіх люстраційних питань Конституційний суд став найбільш захищеним стосовно цього станом на цей час. Щоб нас притягнути до чогось потрібно що? Дванадцять голосів суддів КС з викликом Генерального (генпрокурора – ред.) і з вивченням матеріалів справи. Ось якщо 12 суддів проголосують за здачу судді, тоді він піде кудись в інше місце. Але це треба вже я не знаю, що зробити, щоб 12 суддів проголосували».
На аудіозаписах також можна почути, як співрозмовники не лише згадують про участь ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова в бізнесових справах, але й обговорюють його життя в екзилі. Ось що розповідає Тупицький про свого давнього знайомого Татькова, який на момент розмови і досі перебуває в Австрії, а українське слідство підозрює його вчиненні низки злочинів в статусі судді: «У Віктора Івановича в планах може бути лише заплатити «бабки» і піти на дно. Ну хто його візьме в систему правосуддя, це треба переворот якийсь робити. Навіть припустимо, прийшов би до влади «Опозиційний блок», – що було б для нього найкращим тощо. Але йому ж після цієї історії і статей до судової влади… І з віком… А от в народні депутати – якраз годиться, вік не обмежений. «Бабло» заплатив – і ти вже зі значком і в парламенті», – розповідає Тупицький.
Бізнесмен Дрегер під час спілкуванням з журналістами підтвердив, що у 2018 році мав зустріч із Тупицьким, під час якої той намагався переконати бізнесмена не давати свідчень проти нього і Татькова. Але інших деталей Дрегер не повідомив, посилаючись на таємницю слідства.
«Схеми» звернулися до Тупицького з проханням прокоментувати розмову із бізнесменом Дрегером, а також розповісти про обставини отримання частки заводу у Зугресі через довірену особу. З Конституційного суду надійшла така відповідь за підписом Тупицького: «Хочу повідомити про те, що я не підтримую будь-яких стосунків із вказаними у вашому запиті особами. Також інформую про те, що кілька років тому, з фактично тих самих питань, що й у вашому запиті, мене було допитано як свідка слідчим Генеральної прокуратури України в межах досудового розслідування кримінального провадження. Наразі мені невідомо про результати розслідування вказаного кримінального провадження та кінцеві процесуальні рішення. З метою запобігання розголошення відомостей досудового розслідування (у випадку продовження слідства у кримінальному провадженні) змушений утриматися від надання більш детальної інформації».
Упродовж 1993-2010 років Олександр Тупицький був суддею Куйбишевського районного суду м. Донецька, у 2002–2009 роках – головою цього суду, з 2010 по 2013 років був обраний і працював суддею у Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах, а згодом обіймав посади голови в двох останніх, у 2013 році призначений суддею Конституційного суду, у березні 2018 – став заступником голови КСУ, а у 2019 році обраний його головою.
Голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної Республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому, під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її, повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).
Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого групою осіб, і державної зради голови Конституційного Суду України (КСУ), заявив в. о. директора ДБР Олексій Сухачов.
Нагадаємо:
- 27 жовтня 2020 року КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
- Рішення також визнає неконституційними положення закону «Про запобігання корупції», зокрема положення про відкритий доступ до декларацій, положення щодо контролю та перевірки декларацій та положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
- Верховна Рада 15 грудня повернула Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) повноваження з перевірки декларацій, які були заблоковані Конституційним судом. Однак у НАЗК є три суттєві зауваження до ухвалених парламентом законів.
