Аномальна закупівля комплексу освітньої платформи на 48 мільйонів

Микита Панасенко, Центр журналістських розслідувань

Міністерству освіти і науки України Центр журналістських розслідувань вже направив три письмових запити, однак ні від нього, ні від ДП «Інфоресурс» так і не надійшло чіткої відповіді про долю закупленого за майже 48 мільйонів гривень обладнання та програмного забезпечення для Національної освітньої електронної платформи (НОЕП). Керівник компанії «БМС-Техно», яка поставляла продукцію, говорить, що російського сліду у програмному забезпеченні немає - про це раніше говорила вже колишня міністерка освіти Лілія Гриневич. Де зараз обладнання, як відбувається розслідування провадження про змову замовника з постачальником - у матеріалі Центру журналістських розслідувань.

«Всі підручники, що використовуються в школі, будуть розміщені в електронній бібліотеці. І також там будуть розміщуватися електронні підручники. Це нове покоління підручників. Вони будуть містити інтерактивні матеріали. Це і відео, фото, музика, різноманітні моделі, 3D і так далі…», — ось так оптимістично заступник міністра освіти і науки України Роман Греба розповідав у 2018 році про створення унікального для України освітнього проекту – Національної електронної платформи.

Роком раніше міністерка Лілія Гриневич в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» запевняла, що платформа слугуватиме усім українцям.

У 2018 році слова міністерки про виділення коштів стали цілком реальною державною закупівлею. Державне підприємство «Інфоресурс» оголосило тендер з очікуваною вартістю у майже 48 мільйонів гривень на закупівлю програмно-апаратного комплексу для освітньої платформи.

Держзакупівлю підприємство оголосило у вересні, а вже у середині листопада був підписаний договір з компанією «БМС-Техно», яка мала поставити необхідне обладнання та софт.

Стовідсоткову оплату фірма отримала через півтора місяці після підписання договору – 28 грудня 2018 року. Цього ж дня Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтями «зловживання службовим становищем» та «привласнення чи розтрата майна».

За даними слідства, що зараз веде Головне слідче управління Нацполіції, службові особи Міністерства освіти та підпорядкованого йому держпідприємства «Інфоресурс» змовилися з приватною компанією «БМС-Техно» та купили обладнання для платформи за завищеними цінами.

На кошти на рахунках компанії був накладений арешт, але протримався він недовго – вже через місяць його зняли через суд. Підстава: арештовані були усі кошти «БСМ-Техно», а не тільки ті, що були отримані за контрактом з Інфоресурсом, що заблоковало діяльність компанії.

Розслідування тривало цілий рік, від ДБР справу передали у Нацполіцію, і у лютому 2020 року адвокат «БМС-Техно» поскаржився у суд на бездіяльність прокурора. Тобто на те, що провадження надто довго та безрезультатно розслідується, а тому має бути закрите.

Центр журналістських розслідувань подав запит до Головного слідчого управління Нацполіції, щоб дізнатися, чи є у провадженні підозрювані і на якій стадії його розслідування. Відповіді, на момент підготовки програми до виходу в ефір, ми не отримали.

Також Центр журналістських розслідувань зв’язався з керівником «БМС-Техно» Тарасом Шевченком і попросив відповісти на претензії Міністерства щодо закритого коду софту та ймовірно, російського розробника програмного забезпечення освітньої платформи. Також запитали позицію щодо відкритого кримінального провадження.

Тарас Шевченко пообіцяв надати відповідь після консультації з юристом і попросив надіслати запитання, однак погодився на короткий коментар для цього сюжету.

Щодо звинувачень ексочільниці Міносвіти про неможливість використання програмного забезпечення платформи Шевченко відповів таке.

«Код открытый, его передали МОН. Есть отдельные готовые библиотеки или модули, которые используются как готовые функциональные решения и они выступают системными, по которым не было требований и необходимости передавать код и это стандартная практика в отрасли. Разработчик латвийская компания, которая начала работу над продуктом в 2008 году, а на рынке Украины и России появилась в 2014 году. Базовый продукт изначально облачный, разрабатывается и поддерживается в Латвии и обслуживает много стран», – написав Шевченко.

Тарас Шевченко вказав у коментарі латвійський сайт, за його словами, розробника програмного забезпечення. Україномовна версія цього продукту – система «Мій клас» латвійської компанії uzdevumi.lv/ вже використовується у Україні. Ризька компанія у 2018 році заснувала українське ТОВ «Мій клас» разом із маріупольцем Олександром Єрьоміним. У квітні 2019 року Система «Мій клас» була схвалена Інститутом модернізації змісту освіти, підпорядкованого МОН, до використання у школах.

Відкриття кримінального провадження, на думку Тараса Шевченка, є немотивованим і затягується на користь його конкурентів.

«Мы продали аппаратно-программный комплекс, который имеет цену, как комплекс рабочий – намного выше, чем как отдельно взятые элементы. Но, несмотря на это, даже если взять латвийское прикладное ПО (НОЭП), оно на рынке стоит гораздо дороже. И на допросе следователь сказал, что проведенная и назначенная судом экспертиза это подтвердила, но их это не устроило. Они пытаются теперь провести другую экспертизу, а проведенную не в свою пользу экспертизу пытаются под полку спрятать», – написав Шевченко журналісту.

Центр журналістських розслідувань обов’язково опублікує позицію компанії «БМС-Техно», щойно отримає відповіді на свої питання.

Офіс державного підприємства «Інфоресурс»

Державне підприємство «Інфоресурс» є технічним адміністратором Національної освітньої електронної платформи.

Саме тут у квітні 2019 року слідчі Нацполіції провели обшук та вилучили програмно-апаратний комплекс майбутньої Національної освітньої платформи, поставлений фірмою «БСМ-Техно». Обладнання було опечатано та залишено на відповідальне зберігання у приміщенні держпідприємства.

Однак керівниця держпідприємства Оксана Бєлік у телефонній розмові в кінці березня сказала, що обладнання платформи було передано в Міністерство освіти, а тому про те, що з ним відбувається наразі, треба питати там.

Як повідомили Центру журналістських розслідувань у Міністерстві освіти у відповіді на письмовий запит, обладнання все-такий зберігається у приміщенні держпідприємства «Інфоресурс». І наразі тут проводиться тестування функціональних можливостей закупленого програмно-апаратного комплексу.

Центр журналістських розслідувань намагався поговорити з керівництвом держпідприємства «Інфоресурс» знову, однак поставити питання щодо тестування платформи не вдалося.

Як виявилось, компанія «БМС-Техно» регулярно отримує підряди на постачання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення від департаментів та закладів освіти, а проблеми у виконанні держзамовлень є не лише у випадку з освітньою платформою.

За даними сервісу clarity-project, за три останні роки «БМС-Техно» отримало підрядів на суму у майже 272 мільйони гривень. А договір з підприємством «Інфоресурс» на поставку обладнання та програмного забезпечення для Національної освітньої платформи став найбільшим державним замовленням.

«БМС-Техно» засвітилася у ще в одному кримінальному провадженні. Херсонська поліція у січні 2020 року почала розслідування щодо закупівлі комп’ютерів місцевими закладами освіти майже на 12 мільйонів гривень. Слідство стверджує, що вартість комплектів – ноутбуків, мишок та підключення до інформаційно-освітньої системи «Мій Клас» – була суттєво завищена, а закуплені ноутбуки вже зняті із виробництва.

У Полтаві поліція з 2019 року розслідує, як обласна лікарня імені Скліфосовського за участі обласних чиновників за 2 мільйони гривень від проекту Світового банку отримала флешку з тестами замість віртуальної системи з комп’ютером.

Отже, кому належить компанія, яка має стільки претензій до виконання держзамовлень, однак продовжує їх отримувати?

Київське товариство з обмеженою відповідальністю «БМС-Техно» зареєстроване 25 років тому. Його керівник, а також один із засновників – Тарас Шевченко, уродженець Мурманської області РФ, який у 1997 році отримав українське громадянство.

Тарас Шевченко також є засновником чи співзасновником видавництв «Розумники» та «Новий підручник». Ще двоє засновників «БМС Техно» – кияни Сергій Волок та Сергій Баланюк. Компанія також має представництво у Грузії.

Скріншот з аналітичної системи YouControl

У реєстрі електронних декларацій Центр журналістських розслідувань знайшов інформацію, яка може свідчити про зв’язок між Міністерством освіти та виконавцем замовлення.

Вікторія Миколаївна Шкляр у декларації про доходи за 2018 рік вказувала постійним місцем роботи Міністерство освіти. Та згадала «БМС-Техно», в якій вона отримала 24 тисячі гривень заробітної плати. У травні 2019 року вона подавала декларацію як кандидат на посаду у секретаріаті Кабінету міністрів.

Отже, питання до Міністерства освіти – коли запрацює Національна освітня електронна платформа і чи запрацює взагалі – залишаються відкритими

Наразі також невідомо, які результати матиме кримінальне провадження щодо 48 мільйонів гривень, які заплатила держава за платформу. Ці кошти, нагадаю, впали на рахунок фірми «БСМ-Техно» у день відкриття провадження, і зараз вони не арештовані.

Чи заявлена Міністерством претензія виконавцю держзамовлення та чи було подано позов до суду у зв’язку з неналежним його виконанням у частині створення програмного забезпечення, аби повернути кошти?

У судовому реєстрі центр журналістських розслідувань таких позовів не знайшов.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine