Костюмована корупція в МОЗ

Розслідування
Фото: investigator.org.ua

Кожен п’ятий хворий на коронавірус в Україні – медичний працівник. Серед причин високої захворюваності називають недостатню забезпеченість лікарень засобами індивідуального захисту – вона сягає лише 66 відсотків. Між тим, Міністерство охорони здоров’я укладає із сумнівною компанією контракти на постачання захисних медичних костюмів з Китаю за завищеними цінами, блокуючи натомість закупівлі вже готових недорогих костюмів від українського виробника. Та навіть дорогих китайських костюмів українські медики так і не побачили.

Для проведення закупівель у міністерстві охорони здоров’я створено спеціальне Державне підприємство «Медичні закупівлі» (ДПМЗ). Наприкінці лютого МОЗ доручив йому закупити ліки та медичне обладнання за 38 напрямками, серед них – і засоби індивідуального захисту від коронавірусу для медиків.

14 квітня Державне підприємство «Медичні закупівлі України» уклало договір з українським виробником «Текстиль-контакт» на закупівлю 90 тисяч захисних костюмів вартістю 245 гривень за кожен.

Закупівлю директор держпідприємства Арсен Жумаділов вважає вдалою: економія бюджетних коштів склала 40%, костюми обійшлися у 22 мільйонів гривень замість 36 млн, запланованих міністерством охорони здоров’я: «13 квітня ми були готові укладати договір, якби МОЗ нам погодив значне господарське зобов’язання. 14 квітня ми отримали відповідь з вимогою надати інформацію про контрагента. В той же день ми їм відповіли, що така вимога не є законною. Ввечері 14 квітня ми опублікували договір, який станом на зараз так і не вступив у дію».

Фото: investigator.org.ua

Виконавець замовлення – ТОВ «Текстиль-контакт», що є одним із найбільших виробників легкої промисловості в країні, запускає пошив комбінезонів відразу на трьох своїх фабриках.

Однак у МОЗ чомусь не зраділи нагоді купити майже вдвічі більше захисних костюмів для медиків і згоди на договір з «Текстиль-Контакт» не надали. Натомість, 15 квітня вночі міністерство змінило річний план закупівель і оголосило новий тендер: в умови для захисних костюмів внесли сертифікат EN 14126, вимоги до наявності якого раніше МОЗ не заявляв. І вже 17 квітня Міністерство укладає договір на 35,6 млн гривень із ТОВ «Меддів». Костюми китайського виробництва МОЗ закупило по 488 грн за штуку, тобто, майже удвічі дорожче, аніж ДПМЗ придбало б в українського виробника.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що «Медичні закупівлі» пропонували закупити не медичні, а робочі комбінезони, тому міністерство вирішило провести власну закупівлю: «Вони не знаходили костюми біологічного захисту, які нам були потрібні, вони знаходили костюми маляра, а ми не закуповували костюми малярам».

Фото: investigator.org.ua

Арсен Жумаділов наголошує, що норми ДСТУ у вимогах МОЗ до початку здійснення закупівлі не було, а волонтери закуповують аналогічні костюми, які вказані у постанові кабміну від 20 березня 2020 року. Це одноразові хірургічні костюми біологічного захисту.

«Цей костюм введений в обіг як засіб індивідуального захисту. Читаємо: який призначений для захисту населення, пацієнтів, а також медичного персоналу від механічних забруднень та можливих інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом. Для того, щоб використовувати щось, воно має бути введено в обіг. ДСТУ – це додатковий показник певних технічних параметрів цього предмету або цього товару, але його наявність не є обов’язковою», – каже керівник «Медичних закупівель».

Арсен Жумаділов впевнений, що розбіжності з міністерством з’явились після того, як «Медичні закупівлі» відмовились розкривати міністерству інформацію про обраного виконавця до того, як закупівля була завершена.

Директор ДП «Медичні закупівлі» Арсен Жумаділов Фото: investigator.org.ua

«МОЗ вимагав від нас, щоб ми відкрили інформацію про того контрагента, з яким ми плануємо укласти договір, до того, як ми його уклали. На наш погляд це є порушенням чинного законодавства. Це надто творче прочитання господарського кодексу України, де дійсно йдеться, що ми маємо погоджувати значні господарські зобов’язання», – вважає Жумаділов.

За підрахунками держпідприємства, якби його закупівля відбулась, вона б покрила 20% потреб у захисних костюмах у лікарнях. Однак медики не отримали нічого – костюми, закуплені МОЗом, досі лежать на складі у Китаї. А конфлікт керівництва міністерства з держпідприємством продовжується.

«ДП «Медичні закупівлі» не подало на погодження технічне завдання для здійснення цієї закупівлі. Це означає, що МОЗ не розуміло, якої саме якості товар буде закуповувати ДП «Медичні закупівлі». Я вчора підготувала і направила на правоохоронні органи заяви про вчинення злочину ДП «Медичні закупівлі», – заявила Світлана Шаталова, заступник міністра охорони здоров’я на прес-брифінгу 29 квітня.

У цій ситуації найбільше постраждали медики, які так і не отримали захисні костюми. Збитків зазнало і українське підприємство «Текстиль-контакт». Відразу по підписанню договору костюми почали виготовляти на його трьох фабриках, вклавши свої кошти. Щоб взяти участь у новому тендері від МОЗ, компанія не змогла швидко отримати сертифікат ДСТУ, який вимагає міністерство. Тож наразі в них є 23,5 тис. запущених у роботу захисних костюмів, які так потрібні сьогодні медикам.

Фото: investigator.org.ua

Закуплено в Китаї

У міністерстві охорони здоров’я дуже оперативно знайшли продавця костюмів біозахисту, який гарантував, що вони мають сертифікат EN 14126. Упродовж доби з моменту публікації оголошення у системі Прозорро міністерство підписало угоду із ТОВ «Меддів», що мала поставити костюми біозахисту китайського виробника – Nanjing Trust Garment Company LTD.

У StateWatch, неурядовій організації, яка проводить моніторинг забезпеченості лікарень під час пандемії коронавірусу, кажуть, що зібрати документи для участі у 35-мільйонний тендер неможливо швидше, ніж за тиждень. А ТОВ «Меддів» впоралося буквально за пару днів.

«Приватний підрядник не зміг би підготувати документи за один день без інсайдерської інформації з боку МОЗу, про те, що вони будуть укладати контракт. Таку інформацію вони могли отримати за тиждень до укладання контракту, ще коли тендер проводило ДП «Медичні закупівлі», – коментує експерт StateWatch Гліб Канєвський.

Що ж за фірма «Меддів», яку обрав МОЗ для постачання «правильних» костюмів захисту?

Вона була заснована минулого року, а її тендерна історія має лише кілька місяців і дуже локальну адресу поставок – медичні установи міністерства внутрішніх справ.

З лютого 2020 року «Меддів» отримала замовлень на 42 мільйони гривень, 30 контрактів – з МВС, переважна більшість з яких – на допорогові суми.

Це й не дивно. Один із першозасновників «Меддів» – Андрій Потребчук, який до 2016 року працював у Нацполіції. Нині він – начальник сектору запобігання та виявлення корупції управління Служби судової охорони. Одним із бенефіціарів «Меддів» наразі є його дружина.

Одноразові захисні медичні костюми компанія «Меддів» постачала двічі – управлінню МВС у Сумській області та лікарні МВС у Кривому Розі, але невеликими партіями.

Знайти офіс компанії, що на раз отримала держзамовлення на 35,6 мільйона гривень, нам не вдалося. Приміщення «Меддів» за її юридичною адресою було закрите на ролети, жодних вивісок та написів немає. Виявилось, що це не через дотримання карантину, як могло здатися на перший погляд. Компанія зняла вивіски та закрилася ще в лютому – кажуть місцеві мешканці.

Фото: investigator.org.ua

«Вони давно вже працювали, а потім у лютому зняли вивіски. Я дивлюсь – усе закрито. Це ще до карантину було», – розповідають люди.

Зазначимо, що саме в лютому, коли, якщо вірити сусідам, на офісі ТОВ «Меддів» за юридичною адресою зникла вивіска, фірма почала вигравати десятки тендерів на постачання різних товарів до медичних установ МВС по усій країні.

В компанії під час телефонної розмови відмовились повідомити фактичну адресу та запропонували надіслати запит. Втім відповіді на нього ЦЖР так і не отримав.

Що може означати така втаємниченість маловідомої досі фірми, яка несподівано у короткий термін, що припав на час пандемії коронавірусу і дії особливих умов закупівель медичних препаратів та обладнання, стала фаворитом двох міністерств – МВС та охорони здоров’я?

«Це загальнопоширена практика в Україні, коли фірми-ноунейми, які нікому не відомі та які не працюють на приватному ринку, отримують багатомільйонні контракти від держави. Такі фірми використовуються з метою, аби замести сліди, щоб потім ані журналісти-розслідувачі, ані контролюючі органи не могли відслідкувати, куди бюджетні кошти були виведені, як вони потім конвертувалися в готівку і на що саме вони витрачалися», – каже експерт StateWatch Гліб Канєвський.

Експерт StateWatch Гліб Канєвський Фото: uacrisis.org

За договором, укладеним міністерством охорони здоров’я та компанією «Меддів», захисні костюми для медиків мали бути поставлені до кінця квітня. Згідно додаткової угоди, їх мали доставити у Київ за адресою Березняківська, 29. За цією адресою знаходиться Державне підприємство «Укрмедпостач», куди поставляють усі закупівлі МОЗ за державні кошти. Однак вантаж із захисними медичними костюмами з Китаю у визначений договором строк доставлений не був.

«У нас був гуманітарний вантаж, маски були, вони були вчора, і це міжнародна організація Крауда», – повідомила нам в.о.директора «Укрмедпостача» Оксана Мирончук.

То де ж поділись чи застрягли так потрібні лікарям «правильні» комбінезони?

Олександра Устінова, народна депутатка від партії «Голос», опублікувала документи, за якими вантаж із захисними костюмами досі знаходиться на складі в Китаї.

Компанія «Меддів» листом повідомила МОЗ, що є проблеми з поставкою 70 тисяч костюмів через начебто необхідність додаткового митного оформлення, оскільки Китай з 26 квітня посилив контроль за експортом продукції.

Цю ж причину непоставки захисних комбінезонів озвучила і заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова: «На сьогодні ми отримали повідомлення від заводу виробника, від постачальника про те, що 25 квітня урядом Китаю було прийнято рішення щодо повного контролю усіх засобів індивідуального захисту, які експортуються із КНР, і сьогодні ми отримали таку інформацію, що можлива затримка в прибутті цих костюмів біологічного захисту».

Заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова (зліва) Фото: скріншот moz.gov.ua

Керівник ДПМЗ Арсен Жумаділов впевнений, що версія «Меддіву» і керівництва міністерства неправдива: «Шаталова вчора на брифінгу сказала, що в Китаї введені обмеження на експорт – це неправда. До речі, їх навпаки послабили кілька днів тому. Оці 70 тисяч – це потреба країни буквально в кілька днів. Тобто їх навіть на тиждень не вистачить. Нам би взагалі-то потрібно було по 100 тисяч щотижня закуповувати для того, щоб покрити потреби. А ми чекаємо ці 70 тисяч вже третій тиждень».

Отже, підсумуємо цю частину історії. Через два тижні після того, як МОЗ заблокував контракт ДПМЗ і компанії «Текстиль-контакт» та віддав перевагу маловідомій фірмі-перекупнику, що мала поставити китайські захисні комбінезони, медики залишаються ні з чим. При цьому більше 20 тисяч вже пошитих комбінезонів «Текстиль-контакту» залишаються не затребуваними.

Китайська якість

Познайомимось із китайським виробником комбінезонів біозахисту.

За додатками до договору, компанія «Меддів» закупила костюми у китайської фірми Nanjing Trust Garment Company LTD з міста Нанкін. Вона входить до складу одного з найбільших експортерів та виробників Китаю – Sumec Textile&Light industry Co LTD, що налічує 22 компанії. Однак інформації про виготовлення медичного обладнання та засобів захисту на сайті компанії практично немає.

Вона з’являється, лише якщо пошукати на сайтах онлайн-магазинів або зайти на сайт компанії через китайський додаток WeChat. Ціни на одноразові комбінезони біозахисту різних виробників на різних онлайн-майданчиках Китаю різняться.

На майданчику «Made in China» один комбінезон виробництва Nanjing Trust Garment Company у роздріб коштує 11,5 доларів, але гуртова ціна за партію від тисячі костюмів буде всього півтора долара за одиницю.

На цьому ж сайті ми зв’язались у чаті з представницею продавця і запитали про костюми, аналогічні тим, які були закуплені компанією «Меддів». Виявилось, що є три типи костюмів, ціна яких різниться. Стерильні/не стерильні, з блакитним принтом та без нього. Продавці працюють лише за міжнародною логістичною умовою FOB (Free On Board). Це означає, що постачальник постачає товар лише на борт судна в порту відвантаження, а далі всі ризики та витрати несе покупець. Продавець каже, що за його досвідом, вартість доставки займає 1-2 долара за костюм.

Зв’язавшись телефоном з мерчендайзер компанії Sumec Textile&Light industry Co LTD Лілі Гу, що ціна одного костюму найвищого рівня захисту складе 13,5 доларів.

Однак ця менеджерка нічого не змогла повідомити про закупівлю ТОВ «Меддів», пояснивши, що в компанії працюють сотні мерчендайзерів, а єдиного реєстру в них немає.

У Sumec запевняють, що їхня продукція має всі необхідні європейські сертифікати якості. На просторах інтернету ми знайшли копії деяких, вони посвідчені італійською компанією ECM.

Проте є одна небезпека. Підроблені сертифікати фірми Entecerma – зовсім не рідкість у китайському місті Нанкін. Експерти кажуть, що китайські виробники масово користуються підробленими сертифікатами, а перевірити якість поставленого товару в Україні неможливо.

Експерт StateWatch Гліб Канєвський каже, що регулярно спілкується з українськими виробниками щодо підробок сертифікатів.

«Я чую від них одну і ту саму історію: в Китаї готові видати будь-який сертифікат на будь-якій мові світу з будь-якими печатками, ліцензіями і кольорами – не більше, ніж за 50 доларів. Це така політика уряду Китаю щодо своїх виробників, аби вони тільки продавали свій товар на експорт і приносили державі валюту. Тому, в принципі, всі заяви, що товар з Китаю є сертифікований за якимись останнім правилами – це є фікцією», – каже Гліб Канєвський.

Європейська безпекова федерація розмістила приклади підозрілих сертифікатів ECM.

Перевірити їх на дійсність можна на сайті ECM за номером. На жаль, наразі Центр журналістських розслідувань не зміг отримати копію сертифікату, що засвідчує партію захисних комбінезонів, закуплених фірмою «Меддів», аби його перевірити.

Експерти ж звертають увагу на дві обставини. По-перше, в Україні немає лабораторії, яка б перевірила китайські захисні костюми на відповідність вимогам сертифікату ЕN14126, який раптово почало вимагати МОЗ.

А по-друге, за Національним стандартом України для виробу «Одяг захисний Захист від інфекційних агентів», випробування проводяться щодо захисту від бактерій, а не вірусів.

Звернемось до життєвого досвіду. Уже традиційно там, де недопрацьовує влада, ситуацію рятують волонтери. У Благодійному фонді «Пацієнти України» кажуть, що неодноразово закупляли захисні костюми українського виробника без європейського сертифікату належної якості, у медиків не було до них жодних претензій.

«Нарікань на ті костюми в нас не було, і тут ще важливо сказати, що є така експертна думка про ДСТУ 14126, яке МОЗ в останній момент додало до технічних специфікацій, що саме цей стандарт не захищає від вірусів. Були здійснені випробування на бактеріях, тобто було доведено, що цей захист є захистом від бактерій, а не від вірусів, чим є власне COVID-19. Тобто, взагалі виправданість такого стандарту, на мій погляд, зараз дуже сумнівна», – каже Інна Іваненко, виконавчий директор БФ «Пацієнти України».

Інна Іваненко, виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Фото: patients.org.ua

Коли міністр недобачає

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов стверджує, що жоден український виробник наразі не має на свою продукцію сертифікату EN14126. Він також впевнений, що в Україні немає і належного обладнання для їхнього виробництва.

«Якщо ми дивимось на засоби індивідуального захисту, у нас відповідних стандартів виробляються, наприклад, маски або респіратори. Але для того, щоб збільшити їхню кількість, необхідне переоснащення певних підприємств. Щодо костюмів біологічного захисту, на жаль, в Україні поки не існує сертифікованого виробництва. Саме тих костюмів, які використовуються лікарями та медичними працівниками під час лікування хворих на COVID-19», – повідомив міністр на брифінгу.

Однак у Благодійному фонді «Пацієнти України» кажуть, що такі виробники в Україні є. Нещодавно волонтери закупили партію захисних костюмів за новою вимогою МОЗ в українського виробника – вінницього ТОВ «Пірена».

«Одразу, коли цей стандарт був доданий, ми також почали шукати костюми із цим стандартом на українському ринку, і виявилося, що вони є. Ми знайшли такі костюми, які виробляє фабрика у Вінниці, які відповідають цьому стандарту 14126. Ціна таких українських костюмів – 215 грн. І от в цю суботу перша партія з 200 костюмів вже поїхала до лікарень», – повідомила Інна Іваненко.

І ще трохи про китайську супер-якість. Нещодавно у мережі гіпермаркетів «Епіцентр», що належить нардепу Олександру Герезі, з’явились захисні комбінезони ще одного китайського виробника. За захмарною ціною – 799 гривень. Ми не пошкодували коштів, аби показати його медикам.

Китайський захисний комбінезон у гіпермаркеті «Епіцентр» Фото: investigator.org.ua

Надія Бойченко, Ольга Любченко, Людмила Кривенко та Наталія Щербаченко – працівники інфекційного відділення однієї з київських лікарень, де лікують хворих на коронавірус. Роздивившись придбаний нами комбінезон, сказали, що українські зразки кращі.

«Зовні можна сказати, що вони однакові. Вони не відрізняються. Наші по тканині трошки тонші, м’якші, а ті – цупкіші. А так – по фасону вони зовсім однакові. Вибрали б нашого українського виробника. Вони приємніші до тіла, швидше мити і робити щось у ньому зручніше. В іншому – буде спекотніше. Геть повітря немає, він такий прорезинений», – кажуть працівниці інфекційного відділення.

Отже, досьогодні українські лікарі забезпечені костюмами захисту , які надходять із гуманітарними вантажами, або ж надані волонтерськими організаціями.

Центр журналістських розслідувань надіслав міністру охорони здоров’я два інформаційних запити, аби отримати відповіді на питання, які є ключовими у цій історії, та стосуються поставок до України гуманітарних вантажів із засобами захисту від COVID-19.

Ми також продублювали ці питання в онлайн формі на сторінці міністерства, що анонсувала брифінг міністра Максима Степанова 4 травня. Проте відповіді ні під час брифінгу, ні на письмові запити Центр журналістських розслідувань так і не отримав.