РФ протягом останніх двох років втручалась у вибори і референдуми в п’яти країнах-членах НАТО, використовуючи однакову схему. Про це йдеться у генеральній доповіді Комітету з питань науки і технологій «Втручання Росії в процеси виборів і референдумів у державах-членах НАТО» на засіданні Парламентської Асамблеї НАТО у Варшаві.
Анотацію документу опублікувала на своїй сторінці у Facebook голова парламентської делегації України в ПА НАТО, Ірина Фріз, повідомляє Центр журналістських розслідувань.
Авторка доповіді Сьюзан Девіс (США) зазначила, що втручання аналізується на конкретних випадках в державах-членах НАТО: США (президентські вибори 2016 р.), Сполученому Королівстві (референдум про Brexit 2016 р. і загальні вибори 2017 р.), Франції (президентські вибори 2017 р.), Німеччині (парламентські вибори 2017 р.), Іспанії (конституційна криза, спричинена сецесійними процесами в Каталонії в 2017 р.).
При цьому РФ використовувала одну типову схему: несанкціоноване втручання в мережі політичних партій і урядових структур; злам особистої і професійної пошти, викрадення персональних даних; системні викиди викраденої інформації з подальшим масовим поширенням в соціальних медіа, тиражуванням ботами, тролями та іншими засобами; передача інформації в публічний простір пресою, яка перебуває під традиційним впливом; формування контрольованими російським урядом органами неправдивої і брехливої інформації, яка підживлює полеміку і конспіративні теми; як результат, створення атмосфери непевності, хаосу і скандалів в суспільствах, які були мішенню таких дій.
На думку доповідача, шляхом такого втручання Росія переслідує декілька цілей: загострення вже існуючої у суспільствах цих країн соціальної напруги; підрив довіри громадян до ліберальних демократичних інститутів; просування особистостей і політичних груп, які розглядаються нею як доступні для російського впливу, і дискредитація тих, хто сприймається як налаштований вороже; створення атмосфери хаосу і непевності в західних країнах.
Як можливі міри реагування Сьюзан Девіс пропонує:
– у галузі виборчої інфраструктури: передвиборні тестування, сертифікація систем для голосування, запровадження операцій контролю і звірки результатів, відмова від машин електронного голосування;
– у галузі інформаційних систем: утворення в зацікавлених структурах інформаційної служби системного характеру, яка могла би надавати необхідну допомогу всьому персоналу; вироблення чітких процедур оперативного реагування на випадки втручання;
– у галузі засобів масової інформації і соціальних медіа: посилення відповідальності підприємств засобів масової інформації і технологій (вжиття додаткових заходів для протидії зловживанню зловмисниками їхніми сайтами); з одного боку, та органів влади (обов’язок інформувати громадськість про ризики втручання, недопущення/усунення передумов для успіху зовнішньої підривної діяльності), з іншого.
Як повідомлялось, 16 лютого 2018 року Міністерство юстиції США висунуло щодо 13 громадян Росії і трьох російських компаній звинувачення у втручанні в президентські вибори 2016 року. Вердикт про винність обвинувачених винесло журі присяжних суду округу Колумбія. Серед них – «кухар Путіна» Євген Пригожин, якого називають власником фабрики тролів і фінансистом ПВК Вагнера.
У 21 американському штаті було підтверджено хакерське втручання з боку РФ напередодні президентських виборів 2016 року.
