«Уряд» Севастополя передав католицькій громаді будівлю колишнього костелу, в якому був кінотеатр

Новини
Фото: new-sebastopol.com

В окупованому Криму «уряд» Севастополя в четвер, 31 травня, передав римсько-католицькій громаді міста будівлю колишнього костелу, в якому до 2008 року розміщувався дитячий кінотеатр «Дружба».

Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на інформацію прес-служби «уряду» Севастополя.

«Передати безоплатно з власності Севастополя у власність місцевої релігійної організації «Прихід Святого Климента Римсько-католицької Церкви в м. Севастополі» державне нерухоме майно – нежитлову будівлю кінотеатру «Дружба» загальною площею 692,7 кв. м, розташоване на вулиці Шмідта, 1», – йдеться в «постанові» міського «уряду».

Зараз католицька громада Севастополя налічує понад двохсот чоловік. Після окупації Криму Росією в 2014 році релігійна організація Римсько-Католицької церкви в Севастополі перереєструвалася відповідно до чинного де-факто на півострові російського законодавства.

Храм священномученика Климента Римського був побудований в 1911 році на кошти членів римсько-католицької громади Севастополя. У 1936 році священик Матвій Гудайтіс, який очолював парафію, був розстріляний, а храм закритий і вилучений радянською владою. У 1958 році будівлю було переобладнано в кінотеатр «Дружба». У вівтарній частині влаштували громадський туалет, який діяв до 2009 року. Після розпаду СРСР, севастопольські католики неодноразово зверталися до влади Севастополя з проханням повернути будівлю костелу римо-католицькій громаді.

У 1994 році вийшов Указ президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». Власність необхідно було передати віруючим до 1 грудня 1997 року. Однак комуністи, що мали переважну більшість в Севастопольській міськраді, під різними приводами відмовляли римсько-католицькій громаді в передачі костелу. Питання так і не вирішилось і після приходу до влади «регіоналів».

Севастопольські католики щонеділі проводили службу під відкритим небом біля будівлі кінотеатру намагаючись привернути увагу громадськості і влади до проблем їх релігійної громади, і продовжують робити це зараз вже після окупації Криму.