Депортований Росією з окупованного Криму в Узбекистан кримський татарин Недім Халілов, який не має ні українського, ні узбецького громадянства, а лише паспорт колишнього СРСР, просить українську владу сприяти його поверненню на територію України.
Про це повідомляє Кримська правозахисна група, передає Центр журналістських розслідувань.
18 серпня Недім Халілов звернувся до посла України в Республіці Узбекистан з заявою, в якій просив вирішити питання його повернення на українську територію.
«З огляду на, що мій переїзд до Криму (Україна) відбувся в 2002 році, тобто на момент дії Угоди країн СНД «З питань відновлення прав депортованих осіб, національних меншин і народів», також з огляду на втручання фактів непереборної сили (приєднання Криму до Росії без згоди України, кримських татар, і людей доброї волі), моє примусове переміщення російською владою в місця депортації своїх батьків (15.05.2018 р), прошу вирішити питання мого повернення в Україну (на територію України)», – йдется у документі.
Халілов також зазначив, що МЗС Узбекистану не визнає юридичним фактом наявність листка вибуття, складеного 29 січня 2002 року, за яким він виїхав на постійне місце проживання в Україну і, з тих пір не виявляв свого бажання повернутися в Узбекистан.
Активіст пояснив правозахисникам, що самостійно покинути Узбекистан він не може, оскільки не має відповідних документів, а отримувати узбецький паспорт він відмовляється.
Халілов спробував в судовому порядку домогтися встановлення йому статусу «особи без громадянства», оскільки право на узбецьке громадянство ним втрачено в 2012 році, але Мірзо-Улугбекскій міжрайонний суд у цивільних справах м.Ташкент 8 серпня 2018 року відмовив йому у встановленні цього факту.
Як повідомлялось, Халілов народився в 1959 році в Узбекистані в родині депортованих кримських татар. У 1986 році здійснив першу спробу оселитися на своїй історичній батьківщині, з 1991 року – постійно проживав в Криму.
В знак протесту проти ігнорування прав кримськотатарського народу, що повертається до Криму, Халілов відмовився від набуття громадянства України аж до забезпечення умов, що сприяють «відновленню становища, що передувало його депортації». При цьому він продовжував користуватися як документом, що засвідчує його особу, паспортом СРСР. Халілов зберігав можливість постійного проживання на своїй історичній Батьківщині і активно займатися громадською детальністю.
Положення Халілова кардинально погіршивлось з моменту окупації Криму РФ. Він, грунтуючись на законодавстві РФ, яке де-факто діє на півострові, і міжнародному праві в сфері прав людини і прав народів, вимагав від РФ надати йому статус особи без громадянства.
Однак 7 листопада 2016 року за рішенням «Желэзнодорожного райсуду» Сімферополя окупанти насильно депортували Халілова з Криму і помістили в Центр тимчасового утримання іноземних громадян Краснодарського краю РФ в селищі Вардане поблизу Сочі. В знак протесту Халілов провів 45-денне голодування.
15 травня 2018 року Росія депортувала в Узбекистан Недіма Халілова, який відмовився приймати громадянство РФ і вимагав надати йому статус особи без громадянства на своїй історичній Батьківщині.
