Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв подав у відставку 19 березня 2019 року.
Про це Назарбаєв оголосив в ефірі казахських телеканалів, повідомляє Центр журналістських розслідувань.
«Я прийняв непросте для себе рішення – скласти з себе повноваження Президента Республіки Казахстан. В цьому році виповнюється 30 років мого перебування на посаді вищого керівника нашої країни», – сказав Назарбаєв.
Він призначив виконуючим обов’язки президента Казахстану спікера Сенату Касим-Жомарта Токаєва.
Нурсултан Назарбаєв буде довічно очолювати Раду безпеки Казахстану. Крім того, він залишається лідером правлячої партії «Нур Отан» і членом Конституційної ради республіки.
Розмови про наступника в казахстанських елітах – «улюблена тема бесід пошепки протягом багатьох останніх років», повідомив кореспонденту Центру журналістських розслідувань голова ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень» Арсен Жумаділов.
Голова ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень» Арсен Жумаділов
«Складання повноважень – і несподіваний, і очікуваний крок одночасно. Розмови про наступника в казахстанських елітах – улюблена тема бесід пошепки протягом багатьох останніх років. Чергові президентські вибори відбудуться в кінці поточного року. Часу достатньо для підготовки послідовника. Назарбаєв недарма зважився на складання повноважень завчасно – це дозволить запобігти можливої паніки в рядах прихильників і підготуватися до виборів», – сказав Жумаділов.
За його словами, консенсус політичних еліт в Казахстані збережеться.
«Політична владна модель Казахстану будується на консенсусі еліт щодо сформованого розподілу фінансових благ, які продукуються економікою країни. Системною опозицією при цьому служив лише втікач-олігарх Аблязов, вплив якого зводиться переважно до соціальних мереж. Позасистемної опозиції, послідовної і популярної в народі, за моїми спостереженнями, просто не існує. Відповідно, є всі передумови, що консенсус еліт збережеться і основні аспекти системи будуть відтворені за нової влади», – говорить Жумаді лов.
За словами експерта, відносно Росії Казахстан продовжить політику обережного дрейфу «далі від Москви»:
«Назарбаєв, користуючись особистим авторитетом і політичну вагу, заклав досить системних підстав для розвитку реально суверенітету і незалежності Казахстану. Казахстан – не Білорусь», – говорить він.
Також Жумаділов застерігає Україну від зайвого оптимізму:
«Відносно України немає підстав для бурхливого оптимізму. Казахстан так само продовжить не визнавати анексію Криму, тому що ніхто з казахів не забув обіцянки Жириновського повторити «кримський сценарій» щодо західно- і північно-казахстанскіх регіонів, де живе значна частина етнічних росіян. Разом з тим, Казахстан не буде підтримувати міжнародні зусилля України щодо притягнення РФ до відповідальності за порушення прав людини, оскільки в цій сфері сам Казахстан не може похвалитися значними успіхами».
Також Жумаділов відзначив успіхи Назарбаєва в боротьбі проти релігійного екстремізму:
«Напевно, найбільш жорсткій критиці Назарбаєв піддавався з боку послідовників релігійних течій різного штибу. У Казахстані кілька років тому мали місце зіткнення силовиків з радикалами. І в той же час останньою дією Назарбаєва на посту Президента стала закладка каменя найбільшої мечеті в країні, яка буде зведена в Астані. у цьому кроці якраз проявляється східна мудрість або, якщо хочете, хитрість цього політика-епохи в історії Казахстану і регіону в цілому».
Нагадаємо:
- Нурсултан Назарбаєв перебував на чолі Казахстану з 1990 року.
- На президентських виборах 2015 року Назарбаєв набрав 97,7% голосів виборців.
