ОПОРА не виявила системних порушень, які б вплинули на результати виборів до Ради

У день голосування на позачергових виборах до Верховної Ради спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА не виявили системних порушень виборчого законодавства чи конфліктів, які б дестабілізували хід голосування чи мають суттєвий вплив на результати волевиявлення громадян.

Олександр Клюжев, Ольга Айвазовська і Олександр Неберикут Фото: YouTube Укрінформ

Про це на розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська на пресконференції у понеділок, 22 липня, передає Центр журналістських розслідувань.

«Системних порушень, які би вплинули на хід голосування, а також результат підрахунку голосів станом на цю годину нами не виявлено. Тим не менш, це не означає, що в ході голосування й на етапі підбиття підсумків порушень як таких не було. Очевидно, що Україна ще не настільки в цьому плані прогресує», – сказала Айвазовська.

Зокрема, зазначила вона, найбільше занепокоєння викликають часті випадки видачі виборчих бюлетенів без пред’явлення належних документів або неодноразові спроби проголосувати за іншу людину. У день голосування такі інциденти виявлені в межах різних регіонів України на 10,1% виборчих дільниць.

Ще одне найбільш часте порушення у день голосування – розголошення таємниці голосування через демонстрування виборцями заповненого бюлетеня або недотримання вимог щодо встановлення кабінок і облаштування місць для голосування в приміщенні ДВК. Такі випадки були зафіксовані на 4,2% дільниць. Для повторного голосування з виборів Президента України цей показник складав 5%, однак на останніх парламентських виборах був меншим – 3,9% дільниць.

Також спостерігачі ОПОРИ інформували про відсутність повторюваних спроб вкидання бюлетенів пачками в скриньки для голосування або винесення бюлетенів за межі виборчої дільниці – показник фіксації таких зловживань складає 0,1%. Спланованих і системних дій, які могли свідчити про спроби підкупу виборців на дільницях, не було.

Голова правління Громадянської мережі ОПОР Фото: YouTube Укрінформ

Як вказала Айвазовська, традиційним для виборів в Україні є незаконне голосування, зокрема голосування без документів, на підставі інших документів непередбачених законом, голосування за іншу особу, яке містить ознаки злочину визначеного статтею 158-1 КК України. Всього було зафіксовано 130 випадків таких випадків, зокрема, 69 порушень в західних областях України, 49 – в центральних, інші на Сході та Півдні.

В 59 випадках було зафіксовано порушення порядку підрахунку голосів, в 3 випадках мала місце пряма протидія фіксації порушень з боку комісій.

Присутність сторонніх осіб на дільниці була зафіксована у 23 випадках. Демонстрація виборцем виборчого бюлетеня в приміщенні для голосування було зафіксовано в 11 випадках, фотографування виборцями бюлетенів у 15 випадках, крім того виявлено 14 випадків агітації на дільниці.

В 6 випадках виборцям протиправно не дали проголосувати, винесення виборчого бюлетеня було зафіксовано у 5 випадках.

Крім цього зафіксовано 188 інших порушень, переважну більшість яких складали порушення пов’язані з інформаційним та матеріально-технічним забезпеченням, процедурні порушення допущені виборчою комісією. Також у 14 випадках були зафіксовані інциденти пов’язані з агітацією на дільниці.

В свою чергу, як зазначив аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, вся виборча кампанію загалом оцінюється як демократична.

«Базуючись на звітах наших довготермінових спостерігачів, можемо сказати, що ці вибори відповідали демократичним стандартам і вимогам чинного законодавства, незважаючи на те, що передвиборча агітація супроводжувалась певними порушеннями з боку кандидатів і політичних партій. На нашу думку, виборці мали конкурентний вибір альтернатив серед політичних партій і кандидатів в округах. В абсолютній більшості одномандатних округів, а не тільки в загальнодержавному багатомандатному окрузі, виборчий процес був конкурентний, фактично кандидати змагалися за виборця. І це якісно характеризує цю виборчу кампанію», – сказав Клюжев.

Ще один аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут наголосив на проблемах, пов’язаних із тіньовим фінансуванням виборчої кампанії.

«Якщо говорити не тільки про день голосування, то можна виділити дві наскрізні теми, які теж потребують реагування з боку різних інституцій, в тому числі, в частині реформування законодавства. В першу чергу мова йде про тіньовий характер фінансування різних аспектів виборчого процесу. І тут є два блоки, де ця тема кожного року повторюється й взагалі ніяк не вирішується: перше – це тіньова оплата роботи членів виборчих комісій, друге – прихована реклама», – зазначив Неберикут.

Нагадаємо:

  • 21 липня 2019 року в Україні пройшли позачергові вибори до Верховної Ради України IX скликання. Українці в багатомандатному виборчому окрузі мали можливість проголосувати за одну з 22 партій, які брали участь у виборах. Також виборці могли проголосувати за одного з кандидатів на 199 одномандатних виборчих (мажоритарних) округах, де за місце в парламенті боролись 3220 кандидати: 1404 представляли 58 політичних партій і блоків, ще 1680 – самовисуванці.
Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine