Законопроект 4002 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог санкційного режиму, діючого на захист національної безпеки і територіальної цілісності України», який вже рекомендований Комітетом ВРУ до розгляду, базований на хибній логіці застосування санкцій, не враховує практику ЄС і США і потребує доопрацювання разом зі змінами до закону «Про санкції».
Про це Юлія Каздобіна, голова Української фундації безпекових студій, вказує в своєму дослідженні «Санкції – інструмент економічний. Порушник платить більше» , проведеного в рамках спецпроекту Центру журналістських розслідувань «Як працюють кримські санкції».
Експертка нагадує, що Закон України «Про санкції» був розроблений і прийнятий зі значним поспіхом лише у серпні 2014 року, і на його адресу звучить багато критики.
«Мета застосування санкцій, визначена законом, не відповідає міжнародній практиці. Зазвичай, санкції застосовують не з метою захисту національних інтересів, як визначає український закон про санкції, а з метою тиску на іншу країну. Не всі процедури запровадження та зняття санкцій відповідають українській Конституції, а деякі процедури залишають широке поле для корупції. Через повну відсутність відповідальності за порушення санкційних обмежень правоохоронні органи не можуть належним чином розслідувати та притягати до відповідальності порушників санкційного режиму», – пише Юлія Каздобіна.
У західних країнах порушники санкційного законодавства несуть доволі сувору адміністративну або кримінальну відповідальність, зазначає експертка і приводить детальний огляд норм законодавства США , Великобританії та країн ЄС. Однак автори проєкту закону №4002 слідують хибній логіці застосування санкцій, закладеному в українському законі, і не враховують практику західних партнерів.
Проектом 4002 пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею 209-2 «Умисне порушення вимог законодавства щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Покарання за такі дії може сягати позбавлення волі «на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна». При цьому кримінальна відповідальність вводиться не за порушення конкретної заборони чи обмеження, встановлених санкційним режимом, а у разі вчинення умисних дій, які «заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб».
«Справи щодо порушення санкційного режиму пропонують зробити підслідними Службі безпеки України. Така ідея здається недоречною, адже в процесі реформи СБУ пропонується позбавити її слідчих функцій взагалі, тому що їх наявність є не характерною для сучасної європейської служби, яка має, в першу чергу, бути аналітичною. І по-друге, СБУ має займатися контррозвідувальною діяльністю, до якої порушення санкційного режиму явно не належить», – вважає експертка.
Юлія Каздобіна звертає увагу, що запровадження санкцій має негативний вплив на бізнес, тому він має мотивацію порушувати або обходити санкційні обмеження. Саме тому держави, які запроваджують санкції, зобов’язують своїх юридичних та фізичних осіб дотримуватися певних процедур, та запроваджують покарання у разі його недотримання.
«У запропонованому українським законодавцем проекті ця ланка відсутня, тому незрозуміло, кого саме законодавець хоче карати за порушення. Разом з тим, можна припустити, що є намір карати іноземних фізичних та юридичних осіб, що порушують санкції на території тимчасово окупованого Криму та Донбасу. Водночас відомо, що закон України про «ВЕЗ Крим» фактично дозволяє те, що забороняють західні санкції – інвестувати, купувати активи, торгувати товарами, виробленими на півострові. Виходить, що покарання за порушення цих заборон та обмежень стосуватимуться тільки іноземців», – говориться у дослідженні.
У будь-якому разі, вважає Юлія Каздобіна, законопроект 4002, як і загальний підхід української держави до ведення санкційної політики, вимагає переосмислення та системного доопрацювання.
Читайте і дивіться також розслідування ЦЖР та експертів проекту «Як працюють кримські санкції», що здійснюється у партнерстві з Центром прав людини ZMINA:
«Схеми обходу кримських санкцій»
Як працюють «кримські санкції». Фінансовий сектор.
«Віз без коня. Українська санкційна політика»
Нагадаємо:
- Проект змін до Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідальність за порушення санкцій, пройшов слухання у Комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності та рекомендований до розгляду парламентом у першому читанні – Ігор Поночовний.
- 14 травня 2020 року президент України підписав указ про введення в дію нових санкцій щодо юридичних та фізичних осіб РФ. У нових санкційних списках РНБО України опинились 23 культурних і наукових установ Росії, а також 38 російських і кримських телеканалів, радіо і медіаресурсів.
- Докладно про санкційну політику України та про спробу переформатувати систему контролю за застосуванням та скасуванням санкцій дивіться у відеоблозі Євгенія Лешана «Дай покермую! СБУ хоче узурпувати контроль за санкційною політикою України».
