Мешканці окупованих територій, які отримують на підконтрольній території українські ID-паспорти, стикаються з проблемою через те, що в цих документах відсутня інформація про реєстрацію місця проживання (прописка), оскільки на окупованих територіях немає відповідних державних органів реєстрації. Найбільш актуальним зараз це питання є для дітей з окупованих територій, які їдуть вчитися в українські виші і стикаються з низкою юридичних проблем.
Для вирішення цієї проблеми потрібно внести відповідні зміни до законодавства, розповіла в ефірі «Громадського радіо» керівниця юридичного напрямку громадської організації «Крим SOS» та її співорганізаторка Ольга Куришко.
«Необхідно визначити відповідальний орган або установу, яка може проводити внесення відомостей про зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території. Річ у тому, що з 2016 року відбулися зміни в законодавстві, і Державна міграційна служба більше не має повноважень вносити такі дані. Ці повноваження були передані на ОТГ і на органи реєстрації, які створюються в ОТГ. На окупованій території не може бути ніяких органів реєстрації, бо Україна не здійснює там свій контроль і не має органів державної влади, а міграційна служба вже не може це робити. Тому просто відсутній відповідальний орган, який мав би опікуватися цим питанням», – сказала Куришко.
Вона зазначила, що у більшості випадків жителі тимчасово окупованих територій отримують паспорти без інформації про зареєстроване місце проживання.
«Тобто зараз, коли немає паспорту у формі книжечки, а ID-картка, до неї видають витяг з єдиного демографічного реєстру, де має бути прописане зареєстроване місце проживання. Так от, у мешканців тимчасово окупованих територій або взагалі нічого не написано, або відсутня інформація про зареєстроване місце проживання», – вказала правозахисниця.
За її словами, найбільше ця проблема б’є по студентах і дітях з окупованих територій, які отримують український паспорт вперше.
«У цьому році ми стикнулися з такою ситуацією, коли одну студентку, яка вступила до Херсонського вишу, намагалися притягнути до адміністративної відповідальності, оскільки в кодексі України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за проживання без паспорту або без зареєстрованого місця проживання. Вона отримала паспорт, де була відсутня інформація про місце проживання, вступила до вишу і потім захотіла прописатися до гуртожитку. І коли вона прийшла в ЦНАП для того, аби зареєструватися, то була притягнута до адміністративної відповідальності. І тут справа не в грошах, бо там йдеться про 40 чи 50 гривень, а у тому, що ця дівчина і не могла б зареєструвати своє місце проживання на окупованій території, бо це просто ніяк не можливо, відповідно до вимог законодавства. І такі ситуації непоодинокі» – розповіла Куришко.
Нагадаємо:
- Переселенці з Донбасу тепер можуть оформити паспорт у найближчому підрозділі Державної міграційної служби за фактичним місцем проживання чи перебування особи. Саме такий порядок оформлення документів, що посвідчують особу, з 2014 року діє для внутрішньо переміщених осіб з окупованого Криму.
- Правозахисники пояснили, що треба робити внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та мешканцям непідконтрольних Україні окремих районів Донецької та Луганської областей, щоб вклеїти фотокартки до паспорта при досягненні 25- та 45-річного віку.
- Правозахисники пояснили, скільки часу зберігається новий ID-паспорт у міграційній службі, якщо власник не зміг його забрати через карантин, та як можна отримати інформацію про готовність документу.
