Основне завдання застосування санкцій як інструменту ведення економічної війни проти держави-агресора – зробити територію Кримського півострова для РФ настільки дорогим «задоволенням», щоб вона від неї якомога швидше відмовилася. У такому контексті виникає завдання розширення і посилення впливу санкцій України, ЄС, США та інших країн, включно із питаннями подальшого функціонування кримських портів.
Про це пише економічний експерт, співзасновник Чорноморського інституту стратегічних досліджень Юрій Смєлянський в розслідуванні Як працюють «кримські санкції». Порти Криму.
Першу скрипку, як вважає дослідник, у цьому процесі має грати Україна, яка досі послідовно не займалася формуванням законодавчих умов і застосуванням додаткових обмежувальних інструментів (санкцій) для створення більш активного «кислотного середовища» з усього кола питань, пов’язаних з діяльністю кримських портів.
Юрій Смєлянський називає першочергові завдання для перезавантаження санкційної політики України:
- скасування закону про ВЕЗ «Крим», який дозволяє діяльність в Криму українському бізнесу, чим підривається дія західних санкцій;
- зміна санкційного законодавства, з чітким формулюванням обмежень, за порушення яких повинна бути передбачена відповідальність;
- застосування санкцій до фізичних і юридичних осіб повинно включати перелік заблокованих активів, якими вони володіють;
- введення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення санкцій (обмежень) – від штрафів, конфіскації судів до позбавлення волі.
«Причому, в Кримінальному кодексі повинен бути передбачений саме формальний склад цього злочину, що не вимагає доказування умислу чи заподіяння шкоди, як це передбачає законопроект 4002. Потрібно ввести відповідальність за схеми обходу санкцій. В першу чергу – за відключення АІС, яке практикується для приховування заходів суден в кримські порти, чим порушується безпека судноплавства, і використання компаній-прокладок», – зазначає Смєлянський.
Експерт нагадав, що міжнародні акти, які встановлюють обов’язковість наявності на судні приладу АІС, наразі не передбачають відповідальності за непрацююче обладнання, але з моменту окупації території Криму РФ і перетворення Азовського і Чорного морів у внутрішні моря РФ це стало критично необхідним. Також Смєлянський вважає своєчасним поширення санкцій на контрагентів незаконно створених на базі українських портів юросіб.
«В першу чергу санкції треба застосувати до портів РФ та інших країн, а також на весь ланцюжок задіяних в незаконному постачанні вантажів осіб. Тобто санкції повинні бути введені стосовно портів, в які доставляються вантажі і пасажири з кримських портів, або навпаки, з них йдуть поставки в кримські порти. Наприклад. З московського Південного річкового вантажного порту здійснюється відвантаження і доставка вантажу в Керченський МТП. Під санкції потрапляють: порт відвантаження, власник судна, компанія оператор; компанія – власник вантажу», – пропонує Юрій Смєлянський.
Дослідження проведено в рамках спецпроекту Центру журналістських розслідувань «Як працюють «кримські санкції» в партнерстві з Центром прав людини ZMINA.
Нагадаємо:
- В липні 2014 року Україна офіційно закрила порти Криму для міжнародного судноплавства. Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури від 16.06.2014 р «Про закриття морських портів» були закриті морські порти Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта і Євпаторія, а всі документи, видані капітанами морських портів з 15 липня 2014 року, є незаконними.
- Порти Криму і Севастополя внесені до санкційних списків ЄС та США. Для обходу санкцій використовується схема позапортової – рейдової перевалки вантажів у Керченській протоці або нейтральних водах з подальшим транспортуванням до закритих портів Криму.
- За даними Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», Фонду «Майдан закордонних справ» і порталу BlackSeaNews, починаючи з 2017 року вже 50 суден-порушників позбавлені реєстрації прапору за заходи в закриті Україною порти окупованого Криму за вимогою постійного представництва України при Міжнародній морській організації (International Maritime Organization, IMO), яке використовує інформацію про порушників, зафіксовану українськими фахівцями-волонтерами.
