Родини українських політиків Віктора Медведчука та Тараса Козака одразу після завершення Революції гідності, у перші дні захоплення Кримського півострова Росією за безцінь отримали під контроль частину крупного нафтового бізнесу в РФ, який згодом приносив їм щороку десятки мільйонів доларів.
Про це йдеться у спільному розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) та міжнародного Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) «Російські гроші, українська політика».
Офіційні документи кіпрських компаній, які проаналізували журналісти, свідчать про те, що 27 лютого 2014 року – у день захоплення парламенту Криму так званими «зеленими чоловічками» (російським військовими без розпізнавальних знаків – ред.) – родини Віктора Медведчука і Тараса Козака стали співвласниками «Новошахтинського заводу нафтопродуктів» у Ростовській області, отримавши 42 відсотки підприємства за 40 тисяч доларів.
Також родина отримала під контроль 60 відсотків фірми «НЗНП Трейд», яка на той момент вже мала ліцензію на розробку Гавриківського нафтового родовища у Росії за 1 тисячу доларів. Запаси цього великого родовища оцінюються у майже 137 мільйонів тонн нафти.
«Вже на п’ятий день після завершення Революції гідності Віктор Медведчук отримав потужне джерело фінансування своєї політичної діяльності, таку собі «російську годівницю», яка щороку забезпечувала його мільйонами доларів. Причому, обійшлася вона Медведчуку і його соратникам у символічну суму. Навіть дешевше, ніж задекларований сервіз Faberge його дружини», – йдеться в розслідуванні.
«На перший погляд, це виглядає як домовленість про передачу активу комусь за дуже незначну суму. Схоже на те, що цінний актив перейшов у власність, і що, згідно з документами, оплата за це, здається, дико непропорційна цінності акцій, що були передані», – прокоментував журналістам ці угоди британський експерт з фінансових операцій та протидії відмиванню грошей Грем Берроу.
І «Новошахтинський завод нафтопродуктів», і «НЗНП Трейд» до того, як перейшли під контроль родинам Медведчука і Козака, належали російському мільярдерові Сергію Кислову. «Завод, який дає мільйонні дивіденди, в який Кислов інвестував мільйони доларів, було продано компаніям Лавренюк та Марченко за суму близько 40 тисяч доларів, це майже задарма», – зазначила в коментарі журналістам аналітикиня ГО «Центр протидії корупції» Антоніна Волкотруб, проаналізувавши документи.
«Чому російський бізнесмен Кислов погодився на таку невигідну для себе угоду? Мали місце якісь додаткові домовленості чи його хтось змусив? Неодноразові запити «Схем» до нього залишилися без розгляду», – йдеться в матеріалі.
Не відповіли на запити і народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак. У Верховній раді Віктор Медведчук проігнорував озвучене журналістом питання.
За оцінками журналістів-розслідувачів, «Новошахтинський нафтопереробний завод» починаючи з 2014 року і донині забезпечив родинам дивіденди у розмірі понад 100 мільйонів доларів.
Нагадаємо:
- У вересні 2018 року «Схеми» у розслідуванні «Нафта для куми Путіна» повідомили, що дружина лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко контролює компанію, яка перемогла у конкурсі на право видобувати нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському автономному окрузі РФ. Це одне з трьох найбільших російських нафтогазових родовищ.
- Віктор Медведчук підтвердив, що його дружина Оксана Марченко є власницею бізнесу в Росії.
- У червні 2019 року «Схеми» з’ясували, що Оксана Марченко контролює вже не 50, а 61% російської компанії «НЗНП Трейд», яка бурить нафтові свердловини в Ханти-Мансійському автономному окрузі РФ.
- Пальне російського «Новошахтинського заводу нафтопродуктів», який контролює Оксана Марченко, постачається в окупований Росією Крим, а також в США, які ще в 2014 році ввели санкції проти Віктора Медведсука.
- На початку осені 2020 року Оксана Марченко стала власницею компанії у Москві, профіль діяльності якої – будівництво, інженерні роботи і проєктування.
- Компанії, пов’язані з родиною Віктора Медведчука та його соратника Тараса Козака, зводять канатну дорогу між Росією та Китаєм. Після закінчення будівництва в Амурській області російська влада обіцяє його реалізаторам податкові пільги для комерційної діяльності на кордоні двох країн.
