9 грудня 2021 постановою Кабміну № 1301 було внесено зміни до порядку надання грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, помешкання яких зруйновано внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Фахівці правозахисної групи «Січ»: аналітик Віктор Філатов та юристка Ксенія Онищенко розбиралися зі змінами у порядку.
У новому порядку надання грошової допомоги можна виділити наступні новації:
— Розширено перелік підстав для отримання грошової компенсації. Кошти можна отримати не тільки за зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації житло, а й за житло, яке було зруйноване в процесі ліквідації наслідків таких ситуацій.
— Додано пункт, відповідно до якого грошова компенсація виплачується, навіть якщо громадяни вже самостійно відновили зруйноване житло за власні кошти.
— Упорядковано питання щодо створення спеціальних комісій, які будуть обстежувати зруйноване житло. Зокрема, закріплено право громадських об’єднань долучатися до роботи комісій в якості спостерігачів.
— Внесено норми, згідно з якими комісія має враховувати в процесі прийняття рішення різного роду офіційні документи, в яких містяться відомості про події, що спричинили руйнування (звіти Верховного комісара ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста тощо). Це значно підвищує шанси пов’язати факт руйнування житла з надзвичайними ситуаціями воєнного характеру.
— Заявникам надано право представляти експертні висновки, відео та фото докази, а також інші матеріали, що стосуються обставин руйнування житла.
— Закріплено обов’язок органів місцевого самоврядування та військово-цивільних адміністрацій щодо формування списків постраждалих, а також їхнє інформування щодо можливості отримання грошової компенсації за зруйноване житло.
— Визначено одноразовий характер компенсації за зруйноване житло, тобто повторна виплата коштів за один об’єкт житла не допускається, крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла.
«Деякі аспекти, на жаль, так і не були розкриті у Постанові № 1301. Наприклад, не вирішено питання компенсації за житло, яке не зруйноване, але особа не може ним користуватися внаслідок збройного конфлікту. Насправді, таких громадян дуже багато, і як правило, усі вони мають статус внутрішньо переміщеної особи», — коментує зміни аналітик Віктор Філатов.
Юристка Ксенія Онищенко вже давно працює з постраждалими, житло яких було зруйноване внаслідок збройної агресії РФ і зазначає, що однією з найголовніших проблем залишається відсутність порядку обстеження зруйнованого та пошкодженого майна.
«Найбільш турбуюче питання — розмір грошової компенсації також залишився поза увагою. Так, згідно п.32 Порядку, розмір грошової компенсації визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла). Проте, в більшості випадках, розмір завданих збитків постраждалій особі в два-три рази більший ніж максимально визначений розмір», — додає Ксенія Онищенко.
Ксенія Онищенко вважає, що внесені зміни є несуттєвими та не вирішують проблем більшості постраждалих, житло яких зруйноване/пошкоджене в результаті бойових дій.
Нагадаємо:
- Кореспондент Центру журналістських розслідувань Микита Панасенко у блозі «Виплати за зруйноване житло в зоні недосяжності» розповідав про три головних недоліки діючого в Україні порядку відшкодування за зруйноване чи пошкоджене війною житло.
