Українська влада має розслідувати демографічну ситуацію в окупованому Криму в умовах, коли Кремль вживає активних заходів щодо зміни складу населення на півострові. Саме для цього необхідний закон про покарання за воєнні злочини, який був ухвалений Верховною Радою ще у травні 2021 року, проте президент України його не підписує.
Про це заявила керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник у коментарі виданню Крим.Реалії.
«Стратегічне завдання Російської Федерації – змінити склад населення. В сенсі і фізично, і свідомість. Здебільшого те, що ми можемо фіксувати, один з напрямків – це переміщення мілітарізованого населення. Мова йде про військових, також про силові структури. Більш того, оскільки Росія формально вважає це своєю територією, то вони переміщуються вже не, як у відрядження, а на постійну роботу, тобто переміщуються вже зі своїми сім’ями. Якщо мова йде про одного ефесбешника, то насправді можемо множити на три, бо він, наприклад, приїжджає з дружиною та дитиною», – сказала Скрипник.
Вона вказала, що в Росії йде пропаганда та пряма реклама переїжджати до Криму.
«Важливою тенденцією на тлі всього цього є те, що вона (Росія – ред.), в принципі, намагається знищити або витиснути проукраїнське населення», – зазначила правозахисниця.
Голова Кримської правозахисної групи зазначає, що допомогти у розслідуванні та фіксації демографічної ситуації в окупованому Криму має закон про покарання за воєнні злочини. Він ухвалений у другому читанні, але вже пів року лежить без підпису президента.
Українські правозахисники неодноразово вимагали підписання, але Офіс президента не коментує це ні їм, ні журналістам.
Постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич раніше також наголошував у своїх заявах, що, згідно із законом, має вестися належний каталог воєнних злочинів. А стаття про злочини проти людяності має з’явитись і в Кримінальному кодексі України.
Розробку і ухвалення закону підтримували «Центр громадянських свобод», Харківська правозахисна група, Гельсінська спілка з прав людини, Центр політико-правових реформ, ГО «Блакитний птах», яка працює з родичами тих, хто нині в полоні.
Нагадаємо:
- 20 травня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №2689, який передбачає імплементацію в українське законодавство положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за злочини проти людяності та воєнні злочини. Його підтримали 248 народних депутатів, здебільшого члени фракції «Слуга народу». Автор законопроєкту – чинний міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. В червні 2021 року законопроєкт передали на підпис президенту, але він досі був ані підписаний, ані повернутий на доопрацювання.
- У вересні 2021 рокук правозахисні організації звернулись до президента Володимира Зеленського та спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова із закликом дотриматися норм Конституції й підписати закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» – так званий «закон про воєнних злочинців».
- Голова правління ГО «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук вказала, що через неправильну кваліфікацію воєнних злочинів люди, що їх вчиняють, уникають відповідальності. Саме тому потрібно ввести в дію прийнятий Верховною Радою «закон про воєнних злочинців».
- Уже 7 років триває російська військова агресія проти України. Якщо у випадку з Кримом Україна відразу визначила ситуацію як тимчасову окупацію, то з класифікацією збройного конфлікту на Донбасі все дещо складніше. Зокрема, тому, що Україна досі не в повному обсязі імплементувала положення міжнародного гуманітарного права в національну правову систему. Детальніше читайте в матеріалах Центру журналістських розслідувань «Конфлікт або війна: право проти політичної доцільності», а також «Картковий будинок Путіна»: чому Україна зобов’язана прийняти «закон про воєнних злочинців».
