Взаємодія з парламентами країн-учасниць Кримської платформи дуже важлива складова деокупації Криму.
Про це в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар заявила Аліна Фролова, заступниця голови правління Центру оборонних стратегій і координаторка безпекової групи Експертної мережі Кримської платформи.
Вона зазначила, що загального міжнародного законодавства, яке визнавалося б кожною країною, не існує. Тож саме парламенти окремих країн-партнерів ухвалюють закони, якими запроваджують санкції проти Росії, затверджують бюджети допомоги Україні, дають згоду на продаж або передачу озброєння і військового обладнання, визначають долю заарештованих російських активів, тощо.
«Кожна країна, яка вважає, що ці активи і кошти мають бути передані Україні, має змінити національне законодавство, щоби мати змогу це зробити. Тому що раніше такої передачі просто не передбачалося без рішення відповідних міжнародних судів», – сказала Фролова.
На її думку, Перший парламентський саміт Кримської платформи, який пройшов у Загребі, продемонстрував наявність консенсусу країн-учасниць щодо оцінки дій Російської Федерації. Також є «принципова згода» з тим, що Україна самостійно вирішуватиме долю своїх територій. Зокрема, визначатиме шлях та час реінтеграції окупованого Криму, політику стосовно відновлення всіх порушених прав, принципи поводження з громадянами Росії, які незаконно оселилися в Криму після 2014 року, тощо.
«Партнери не завжди сприймають це в такому різкому тоні. Але принципова згода з тим, що Україна має самостійно визначати свою долю, вона є», – наголосила експертка.
Повний текст бесіди Аліни Фролової з головною редакторкою Центру журналістських розслідувань Валентиною Самар читайте за посиланням.
Нагадаємо:
- 25 жовтня відбувся Перший парламентський саміт Кримської платформи, 24 жовтня про звільнення від російської окупації і повернення Криму до вільної спільноти говорили на дискусійних панелях за участі лідерів думок і членів Експертної мережі Кримської платформи.
- 26 жовтня прошла зустріч омбудсменів країн-учасниць Кримської платформи.
- У Першому Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи у різних форматах форматі брали участь делегації з понад 50 країн та інституцій, загалом близько 400 політиків з усього світу, з парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європарламенту. Україна також запросила до участі країни, які не є членами Платформи, зокрема, з Південної Америки, Африки та Азії.
