Відсутність кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення санкційного режиму – один з найбільших недоліків української санкційної політики.
Про це заявив експерт з санкційної політики Богдан Бернацький в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар.
«Український підприємець може без жодної відповідальності продавати далі Росії будь-які товари. Почнемо з того, що в нас немає торговельного ембарго проти Росії. Є персональні санкції щодо них. Секторальний санкційний режим проти Нікарагуа за відкриття почесного консульства в Криму набагато потужніший за санкційний режим проти Російської Федерації наразі» – повідомив Богдан Бернацький. При цьому і у випадку з Нікарагуа відповідальність за порушення не передбачена.
На його думку, неумисне порушення санкційного режиму було б правильно карати фінансовими штрафами. Натомість кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі передбачити у випадках, коли порушення санкцій підриває державну безпеку і територіальну цілісність України.
В більшості іноземних держав відповідальність за порушення санкцій передбачена санкційними законами. Відповідно до логіки українського законодавства це зробити неможливо – кримінальна санкція можлива лише у Кримінальному кодексі України. Коректно кодифікувати в КПУ такі зміни експерт назвав «надзвичайним викликом, яким ніхто не займається».
Наступне питання, яке необхідно було б вирішити, – визначити правоохоронний орган, відповідальний за розслідування порушень санкційного режиму. За логікою це мало б бути Бюро економічної безпеки.
«Водночас ми бачимо жахливі проблеми з належною роботою БЕБ. Проблематично очікувати від них результатів у такій складній сфері, як розслідування санкційних порушень. До того ж слідчий, який буде здійснювати досудове слідство, як мінімум повинен бути обізнаний в інструментах міжнародної правової кооперації» – вважає Богдан Бернацький.
