2 вересня 2020 року Уряд України ухвалив Постанову № 767, якою змінив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Цією постановою був замінений механізм виплати компенсацій, створений ще минулого року, а саме – Постановою КМУ № 623 від 10.07.2019 р.
Аналіз постанови провели фахівці Благодійного фонду «Право на захист».
Що змінилося?
1. Беззаперечним позитивом Постанови № 767 є те, що право на отримання грошової компенсації за зруйновані будинки (квартири) тепер матимуть також внутрішньо переміщені особи. Раніше, відповідне право могли мати лише ті, хто залишився на попередньому місці проживання. Однак у тому, що стосується грошової допомоги за пошкоджене житло, то ситуація залишається незмінною – її можуть отримати тільки ті особи, які відмовилися від евакуації, відселення і залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту (п. 3 Порядку).
2. Для утворення і початку роботи комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновані вже не потрібно приймати додаткових положень чи інших нормативних актів Мінреінтеграції. Відповідні положення є в тексті Порядку. Раніше існувала вимога затвердити положення про комісії окремим документом, в якому були б визначені їхні повноваження, порядок створення, прийняття рішень тощо. Однак такого положення не існувало, з цієї причини відповідні комісії не могли бути утворені. Такою ж була ситуація і з формою Акту обстеження житла. Тепер форма такого Акту є Додатком 1 до Постанови № 767.
3. Постанова містить додатки – форми документів, які є необхідними для належної роботи комісій, а саме:
– Акт обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (Додаток 1);
– Заява про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (Додаток 2);
– Довідка про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації (Додаток 3).
4. Постраждалі або їхні представники мають право брати участь у роботі комісії з обстеження під час обстеження житла і складання відповідного акту. Вони також можуть надавати пояснення, додавати документи або інформацію, які вважають необхідними, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла (п. 14 Порядку).
5. В акті обстеження житла має бути чітко вказаний технічний стан житла і зроблений висновок чи є воно пошкодженим або зруйнованим. У випадку визнання житла пошкодженим, має бути зазначена його придатність або непридатність для проживання (п. 13 Порядку). Обстеження житла повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення (п. 17 Порядку).
6. Заяву і необхідний пакет документів постраждалі можуть подати як до органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності – до військово-цивільних адміністрацій відповідних населених пунктів, так і до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), які утворені ними (п. 29 Порядку).
7. Новим є положення, за яким встановлюється черговість виплати грошової компенсації у разі надходження заяв в один день. В такому випадку пріоритетною є виплата тим постраждалим, житло яких було зруйноване раніше (п. 28 Порядку).
8. Згідно із п. 37 Порядку виплата грошової компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України на виконання статті 6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях».
Що залишилося?
1. Як і раніше, постраждалі можуть отримати допомогу або компенсацію лише за такий вид нерухомого майна як житло. Питання виплат за пошкодження або знищення нерухомого майна, яке не є житлом, (господарські споруди, магазини, офісні приміщення тощо) та рухомого майна (автомобілі, інші засоби пересування, тварини тощо) залишається невирішеним.
2. Незмінними залишаються два види виплат – грошова допомога і грошова компенсація. Грошова допомога виплачується лише за пошкоджене житло, а грошова компенсація – виключно за зруйновані житлові будинки або квартири. Для отримання грошової допомоги передбачені інші умови та інший пакет документів для подання.
3. Постанова № 767 не містить жодних положень, які б стосувалися питання щодо компенсації за зруйноване житло, яке залишилося на тимчасово окупованій території.
4. Методика розрахунку розміру грошової компенсації, як і раніше, визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку постраждалих. Розмір такої компенсації становить максимально 300 тис. грн. Розмір грошової допомоги становить від 3 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Під час визначення розміру грошової допомоги враховується розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.
5. Грошова допомога і грошова компенсація є одноразовими виплатами. Повторна виплата коштів не допускається.
Окрім наведеного варто зазначити, що механізм, передбачений Постановою № 767 є більш чітким і деталізованими, зокрема у тому, що стосується пакету документів, створення і роботи комісій, етапів проходження заяв, строків прийняття рішень тощо.
Разом з тим вказаний механізм все ж не є досконалим і може створити певні негативні наслідки для осіб, житло яких було пошкоджене або зруйноване. Зважаючи на це, висловлюємо наступні застереження:
1. Повільність формування комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Згідно із Постановою № 767 такі комісії утворюються Донецькою та Луганською облдержадміністраціями (ОДА), однак за погодженням із Мінреінтеграції (п. 6 Порядку). По-перше, сам процес розробки і прийняття рішення ОДА може бути розтягнутим в часі. По-друге, узгодження такого рішення із профільним Міністерством також може затягнутися. У сукупності все це може призвести до того, що рішення про утворення комісій може бути прийняте значно пізніше ніж очікується.
2. Надмірна кількість членів комісій. Відповідно до п. 7 Порядку до складу комісії з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації входять представники апарату, різних структурних підрозділів ОДА, представники Мінреінтеграції. Також можуть входити представники інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – військово-цивільних адміністрацій, громадських об’єднань та неприбуткових організацій (за згодою). Схожою є ситуація зі створенням комісій з обстеження житла, куди можуть входити представники райдержадміністрацій (РДА), місцеві депутати, представники правоохоронних органів, громадських і неприбуткових організацій, а також уповноважені представники Збройних Сил України на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил (п. 12 Порядку). Проблема в тому, що включення представників багатьох структурних підрозділів ОДА (РДА), інших органів влади, а також громадських організацій, навіть за їх згодою, може призвести до роздутості комісій, і, як наслідок, до громіздкого і затягнутого в часі процесу як обстеження житла, так і розгляду заяв і прийняття рішень про виплату компенсацій.
3. Необхідність отримання письмового дозволу Командувача об’єднаних сил про проведення обстеження житла на території населених пунктів у разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб. Варто пам’ятати, що у наданні такого дозволу може бути відмовлено через неможливість забезпечити безпеку життю і здоров’ю осіб, які будуть здійснювати обстеження житла. Зважаючи на це, обстеження житлових об’єктів в такому випадку фактично буде унеможливлене протягом певного періоду, який може виявитися тривалим. Таким чином, розгляд заяв про надання компенсації за житло, що розташоване у таких населених пунктах, може бути відкладене на невизначений строк.
4. Згідно із п. 16 Порядку постраждалі особи повинні подати до комісії нотаріально завірені копії документів, що посвідчують право власності на зруйноване житло. Однак у ситуації коли оригінали документів були втрачені чи знищені, алгоритм дій відсутній. Звісно, в таких випадках можна скористатися записом у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і отримати відповідну довідку. Проте це може бути корисним коли такий запис в реєстрі є. За відсутності такого запису посвідчити яким-небудь іншим чином право власності на житловий об’єкт може бути вкрай складно.
5. Згідно із п. 13 Порядку в акті обстеження житла має бути зазначений висновок про технічний стан житла – зруйноване чи пошкоджене. У разі якщо житло пошкоджене, то зазначається чи воно придатне для проживання. Разом з тим не вказано, яким чином діяти якщо житло буде визнане пошкодженим, однак при цьому непридатним для проживання. Можна припустити, що в таких випадках особа матиме право на отримання лише грошової допомоги, а не компенсації, що своєю чергою може породити певну нерівність. У випадку отримання грошової допомоги, постраждала особа також втрачає право на отримання компенсації в повному обсязі у майбутньому. Умовно кажучи, за напівзруйнований житловий будинок можна отримати близько 6000 грн і втратити будь-які права на отримання відшкодування від держави реальної суми збитків.
6. Ще одним ризиком, який пов’язаний більше з виконанням положень Постанови № 767 є скорочення або навіть відсутність фінансування відповідної бюджетної програми. Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» містить таку програму, якою передбачено виділення коштів у розмірі 20 млн грн на виплати грошових компенсацій за зруйноване житло (на початку 2020 року ця сума становила 40 млн грн, однак у зв’язку із внесенням змін до закону і перерозподілом державних коштів фінансування цих видатків було скорочене до 20 млн грн). Разом з тим невідомо яким буде обсяг фінансування цієї програми й чи буде вона профінансована взагалі вже у наступному 2021 році.
У підсумку, зазначимо, що вказаний порядок надання і виплати грошової компенсації за зруйноване житло, хоч і не позбавлений недоліків, є значно кращим ніж процедура, яка була передбачена Постановою № 623 від 2019 року. Висловлюємо сподівання, що практика застосування Постанови № 767 покаже, чи є висловлені застереження реальними.
Кабмін України затвердив новий порядок виплат компенсації громадянам, чиє житло було повністю або частково зруйновано під час бойових дій на Донбасі. Правозахисники пояснили, хто може претендувати на виплату, куди звертатися і яку суму зможуть компенсувати.
Нагадаємо:
- У грудні 2019 року тодішній міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда повідомила, що Кабінет міністрів України запускає програму компенсації за зруйноване житло в результаті війни на Донбасі. За її словами, в держбюджеті на 2020 рік вже було закладено на її реалізацію 40,2 млн грн.
- 22 квітня 2020 року Кабмін України схвалив угоду із Урядом Німеччини щодо співробітництва в рамках реалізації проекту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб».
- 23 квітня 2020 року Мінреінтеграції створило Держпідприємство «Реінтеграція та відновлення», яке опікуватиметься роботами з відновлення окупованих територій.
- 6 червня 2020 року посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен та віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков підписали угоду, за якою Федеральний уряд Німеччини виділяє Україні грант у 25,5 млн. євро на рефінансування програми житлових кредитів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
