Вісті з російського цвинтаря

Думки

Російський Генштаб поновив «цифри» втрат. Відтепер вони переконують публіку, що в Україні загинув 1351 російський окупант і ще 3825 дістали поранення. Звичайно, це не має нічого спільного з реальністю, пише у Facebook Олексій Копитько, радник міністра оборони України.

Для розуміння масштабу брехні – проста вправу. За даними нашого ГШ, вже знищено 3,4 тис. одиниць техніки супротивника (танки, ББМ, РСЗВ, ППО, автомобілі), крім артилерії (300 штук), кораблів/катерів, літаків-вертольотів тощо. Якщо порівняти ці дані (цифри ГШ значною мірою підтверджуються незалежним моніторингом, з невеликим запізненням), виходить, Росія воює без піхоти та роботами. Інших пояснень немає.

Я спеціально притримав карту групи «Інформаційний опір», бо був прогноз – сьогодні РФ оновить кількість втрат. Так і сталося. У них не залишилося вибору, бо погана пауза затяглася.

20 березня ми зафіксували, що у Росії вже поховали більше солдатів, ніж озвучили втрат 2 березня. Міністр оборони Олексій Рєзніков публічно загострив на цьому увагу. Потім було вкидання від ГРУ через «Комсомолку». Пєсков був змушений петляти і переадресував питання Шойгу. У результаті Генштаб РФ напружився і викотив цифру.

Цифра показує, що керівництво Генштабу злякалося. І це цікаво. Бо ще один фактик у скарбничку: у керівництві армії РФ є протиріччя.

Лінійка майданчиків і голів з обойми ГРУ вже приблизно тиждень намагається створити грунт для пом’якшення ура-патріотичної риторики і підготувати публіку до зустрічі з реальністю. Звичайно, правди вони не говорять, вивертають все на користь РФ. Але посил з їхнього боку чіткий: краще брехати правдоподібно, ніж неправдоподібно, геть-чисто заперечуючи те, що вже вилазить. Але поки що домінує інша точка зору – відморожуватися до останнього.

Досвід підказує, що у ситуації, коли їх не чують, ГРУ знаходить спосіб зливати інформацію. І це не додасть гармонії у відносинах у росГШ. «Вболіваємо за обидві команди».

Тепер щодо даних.

Станом на ранок 25 березня групою «ІС» зафіксовано 710 російських окупантів, яких уже поховали чи офіційно збираються ховати. Трупи зараз визнають у режимі ~50 на добу. Подивимося, чи позначиться нове зізнання на динаміці.

Похорон зафіксовано вже у 508 населених пунктах.

Тенденції ті ж самі.

Лідер – Дагестан, визнано 60 убитих. Вже зовсім непристойно, чому в Дагестані 60 трупів, в Осетії – 33, у крихітній Інгушетії – 14, а в Чечні – лише три? Кадировці: 1) брешуть і 2) воюють у тиктоці?

У Бурятії вже 33 убитих, Волгоградської області – 29, Краснодарському краї – 26. Різко прискорилося визнання трупів у Челябінській, Оренбурзькій областях, вони вже «у групі лідерів».

У розрізі міст лідирує окупований Севастополь – 15 убитих. Кострома – 14, Владикавказ – 13 (істотно розширилася географія вбитих в Осетії).

Два дні тому я писав, що на тлі Костроми, Пскова, Рязані та ін. причаївся Ульяновськ. Виправляються. На вчора там уже було визнано чотирьох убитих.

Спільна ситуація не змінилася. Втрати поки що локалізуються всередині військового сословія та розпорошуються у провінції. Обивателів великих міст поки що торкнуло менше. Населення дивиться телевізор і вірить у перемоги.

Думаю, так може тривати ще близько місяця. Через місяць роснарод у містах має щось запідозрити. Бо 1) почнуть повертатися трупи добровільно-примусово мобілізованих; 2) виявляться перші результати санкцій.

У зв’язку з цим 9 травня – це цікава дата з погляду ритму подій. Для Кремля було б ідеально оголосити про «перемогу» до 9 травня, поки «успіхи спеціальної військової операції» не почали накривати дарагіх расіян.

Інакше свято може бути зіпсоване.