Міхальчевський і «Патриоты России»

Центр журналистских расследований

8 січня Херсонський міський суд призначив колишньому «міністру охорони здоров'я» анексованого Криму Петру Міхальчевському запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на один місяць. Його підозрюють в державній зраді (ст.111 КК України). Однак перелік статей, за якими його судитимуть, може розширитися. Міхальчевський і його захист заперечують вину екс-«міністра»: він «просто жив і працював в Криму». Однак на війні «просто жити» не виходить. Або ти залишаєшся вірним обов`язку і Батьківщині, або зраджуєш і служиш окупанту. 

Колишній «міністр охорони здоров'я Криму» Петро Міхальчевський

Під час обшуку в київській квартирі Міхальчевських співробітники СБУ і прокуратури АРК вилучили російський паспорт, а також службове посвідчення «міністра охорони здоров’я» АРК за підписом Сергія Аксьонова.

Міхальчевський винним в державній зраді себе не визнає. І він, і його захист аргументують його невинуватість тим, що він нібито жодним чином не брав участь у незаконному кримському «референдумі» в березні 2014 року. А «міністром охорони здоров’я АРК» став до підписання «договору про прийняття Криму і Севастополя» до складу РФ.

«Я себе винним не вважаю. Я сюди повернувся додому, усвідомлено. Ніяких протиправних дій на шкоду суверенітету України я не здійснював. У референдумі участі не брав, жодним чином його не організовував », – наполягав у суді Михальчевський.

Колишній «міністр охорони здоров’я Криму» Петро Міхальчевський після арешту судом Фото: RFE/RL

Законність дій Міхальчевського на посаді «міністра», зокрема, щодо розпорядження об’єктами держвласності, підпорядкованих міністерству охорони здоров’я України, що були «націоналізовані» Росією руками колаборантів, слідству ще належить встановити, і про це вже заявлялося. Але поза увагою на сьогодні залишається політична діяльність Петра Міхальчевського у перші місяці анексії Криму, вивчаючи яку, ми знайшли цікаву інформацію і про інших «слуг народу».

Між тим, за даними російського держреєстру (ЕГРЮЛ) Петро Міхальчевський є одним із засновників Кримського регіонального відділення російської політичної партії «Патриоты России». Її кримський осередок був терміново створений влітку 2014 року – напередодні вересневих «виборів» до «Госсовєта» Криму.

У президентсько-прем’єрську «Единую Россию» взяли не всіх колаборантів навіть з верхнього ешелону кримської «влади» – тільки найвидатныших, в основному, кандидатів від Сергія Аксьонова і так званих «консолевських», тобто, наближених Володимира Константинова. Решта змушені були шукати нову політичну нішу серед інших партій.

Сергій Донич, екс-міністр охорони здоров’я АРК, а на момент анексії – віце-спікер ВР Криму, чиєю креатурою вважається Міхальчевський, зупинив вибір на партії «Патриоты России». Ця політична партія з’явилася в Росії в 2005 році в результаті розколу у КПРФ. Заснував її Геннадій Семигін (родом із Хмельниччини, до речі), який і очолює «Патриотов России» до сьогодні. На останніх парламентських виборах у 2016 році ця партія набрала всього 0,59% голосів. 

7 червня 2014 «парламент» Криму прийняв постанову про призначення 14 нових членів «Виборчої комісії» для «організації і забезпечення підготовки і проведення виборів та референдумів в порядку та строки, встановлені законодавством Російської Федерації». За квотою Аксьонова до складу «виборчкому» увійшов і представник «Патриотов России» – один із засновників її кримської організації, «заступник міністра соціальної політики Республіки Крим» Володимир Міхєєв.

Кримська організація партії «Патриоты России» була внесена до Єдиного держреєстру РФ 23 травня 2014 року. Її керівником спочатку був Сергій Донич, зараз – Валерій Тарасов.

Фото: investigator.org.ua

В  засновниках КРО значаться 32 людини, серед яких знаходимо і «міністра» Петра Міхальчевського. Знаючи процедуру, можна припустити, що цей запис в Єдиному держреєстрі юридичних осіб  РФ означає, що він брав участь в установчій конференції відділення російської політичної партії, голосував за його створення та обрання керівництва, підписував протокол, готував і підписував документи для подачі данних про себе як засновника в держреєстр РФ. А оскільки партосередок спішно створювався для участі в незаконних виборах, то її членам треба було голосувати і за низку відповідних рішень. Таких як: організація і проведення праймеріз, затвердження кандидатів в депутати, членів комісій і т.д.

Чи залишається Петро Семенович Міхальчевський і досі членом партії «Патриоты России» нам не відомо, але, судячи з запису в ЕГРЮЛ, із засновників її кримської парторганізації він не виходив.

.

Фото: investigator.org.ua

 

Попутно хотіли б звернути увагу на ще на кількох «патріотів Росії», чия активність в ті дні не повинна залишитися непоміченою для слідства у справах кримських сепаратистів.

Засновниками КРО «Патриоты России» в ЕГРЮЛ також значаться Віталіна Дзоз і Валентина Лютикова. Віталіну Дзоз, як і інших відомих персон зі списку засновників кримських «Патриотов России» можна побачити в першому ряду установчого засідання в телесюжетах про цю подію, показаних в ефірах кримських телеканалів. На момент створення і реєстрації КРО російської партії, тобто, в травні 2014 року, і Дзоз, і Лютикова були чинними народними депутатами України від Партії регіонів. 3 червня 2014 року обидві депутатки вийшли з фракції ПРУ і поповнили депутатську групу «За мир і стабільність», а 18 вересня Дзоз, Лютикова і ще троє нардепів від Криму на прес-конференції заявили про складання депутатських повноважень, однак офіційно вони не були припинені аж до закінчення роботи Верховної Ради VII скликання. 

17 червня 2014 року на конференції КРО «Патриоты России» Віталіну Дзоз виключили з керівних органів організації. Як пояснив «віце-прем’єр» і лідер кримських «патриотов» Сергій Донич, телефоном Дзоз повідомила, що «має намір і надалі представляти Крим у ВР України». Її побажання задовольнили і одноголосно виключили із керівних органів – але не із партії!

Отже, у 2014 році в українському парламенті щонайменше півроку засідали і отримували зарплату два члени російської політичної партії!

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine