Від редакції. На історію із «відмученими» землями відомого клінічного санаторію «Жовтень» у Козині ми наштовхнулись випадково. Серед щасливчиків, які отримали у власність земельні наділи на березі Дніпра, виявився земляк із Криму – нардеп Олександр Присяжнюк (син Анатолія Присяжнюка – екс-урядовця Криму і губернатора Київщини), про активи якого ми писали. Причому ділянок було дві і обидві – під арештом у рамках кримінального провадження щодо незаконного відчудження землі посадовцями Козинської селищної ради. Тоді ми полишили цю лінію розслідування, що випадала із основної теми, але вона варта була для відслідковування. Бо крім Присяжнюка-молодшого ділянки відійшли у власність чи користування й іншим відомим персонам, серед яких – Андрій Губський (кузен екс-нардепа Богдана Губського), підприємець-свободівець Денис Дориченко, два професори медицини – відомий ортопед Яков Фіщенко та Наталя Владимирова, повна тезка дружини головлікаря «Жовтня». Та найбільший шмат санаторської землі із лікувальним пляжем дістався Київській Митрополії Української Православної Церкви – для будівництва заміської резиденції предстоятеля УПЦ Московського патріархату. Що з цими землями сьогодні – у матеріалі Єлизавети СТРИЙ, студентки Школи журналістики Києво-Могилянської академії.
Голова Козинської селищної ради Валерій Гартік неодноразово фігурував у земельних скандалах. За його безпосередньої участі заповідні землі Козина відійшли до рук топ-представників колишнього режиму – Клюєва, Льовочкіна, Азарова, Іванющенка. Через суд у Національного медичного університету ім. Богомольця відібрали частину території оздоровчого табору “Медик”, у приватну власність перейшли десятки ділянок на межі заказника “Козинський”.
Схожим чином у власність приватних осіб було передано і землі державного клінічного санаторію “Жовтень” у Козині: у 2010 році держпідприємство добровільно відмовилось від 4,4 гектара парку та пляжу, які було вилучено з користування санаторію і зараховано до земель Козинської селищної ради.
Тоді ж головою Київської обласної держадміністрації став Анатолій Присяжнюк, який за свою кар’єру встиг попрацювати заступником міністра внутрішніх справ і голови СБУ, головою правління ДАК “Чорноморнафтогаз” і віце-прем’єром Криму. За дивним збігом частина земель санаторію потрапила у власність сина губернатора – Олександра Присяжнюка, який нині є народним депутатом від “Народного фронту” та очільником парторганізації Київщини. У декларації Присяжнюк-молодший зазначив дві земельні ділянки в Козині розміром у 0,126 га кожна. Таких ділянок на санаторних землях «нарізали» 22 загальною площею у 2,6 гектари, які згодом, через перепродаж, зосередились у руках дев’яти осіб. Цільовим призначенням ділянок з виходом до пляжу і води вказано будівництво будинків.
Біля санаторію «Жовтень» Фото: investigator.org.ua
Чотири ділянки загальною площею 0,4554 га належать ТОВ «Пауер Таун», кінцевим власником якого є кіпрська компанія. При цьому в акті про право власності зазначений бізнесмен Андрій Губський, який є двоюрідним братом екс-нардепа Богдана Губського. Андрій Губський також орендує ділянку, яку намили на березі каналу. За словами лікарів санаторію, ці ділянки були речені генпрокурору Пшонці, а пісок для них возили мало не з Туреччини.
Ділянку площею у 0,12 га оформив у власність у 2014 році колишній кандидат у народні депутати України від ВО “Свобода” Денис Дориченко. він є співзасновником кількох фірм, одна з яких – ТОВ №Манатик» є особливо везучою на тендерах аеропортів країни із закупівель антикригових реагентів.
Серед володарів спірних ділянок – ректор Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Шупика Юрій Вороненко.
Ім’я ще однієї власниці земельної ділянки – Наталія Іванівна Владимирова – повністю співпадає з ім’ям наукової співробітниці кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини тієї ж Медакадемії ім. Шупика. Завідує кафедрою, до речі, професор Владимиров Олександр Аркадійович. Обидва вони за сумісництвом працюють… у санаторії “Жовтень”, він – головним лікарем, а вона – гінекологом. З урахуванням цього, добровільна згода керівництва санаторію віддати елітні землі з пляжами вже не виглядає занадто дивною.
Бетонний паркан ділянки, яку у санаторії приписують екс-генпрокурору Віктору Пшонці Фото: investigator.org.ua
Крім того, земельні ділянки отримали підприємці із Донеччини та Київщини – Ольга та Дмитро Мамакіни, Любов Возович, Марина Татарчук, Надія Шек, Наталія Глушко, Марина Лиховид, Валентина Русанова.
Схема розподілу земель санаторию «Жовтень» між новими власниками Фото: investigator.org.ua
Судова тяганина щодо законності відчудження земель санаторію, що знаходяться у стометровій прибережній зоні Дніпра, тривають із 2015 року. Проте, суд пристав на думку представника Козинської селищної ради, який вказував, що “правий берег водоскидного каналу не є руслом річки Дніпро, а тому до нього встановлена не стометрова прибережна захисна смуга а 25-метрова”.
Прокуратура двічі програвала позов щодо незаконного відчуження земель санаторію.
За цей час активістами було зруйновано паркани та огорожі, які звели нові господарі санаторних земель.
Залишився лише бетонний фундамент з огорожею на ділянці, що належала генпрокурору часів Януковича Пшонці та яку наразі орендує Андрій Губський.
Бетонний фундамент колишньої ділянки екс-генпрокурора Віктора Пшонки, санаторій «Жовтень» Фото: investigator.org.ua
За словами головного лікаря санаторію Олександра Владимирова, наразі відвідувачі можуть вільно користуватися лікувальними пляжами та всіма землями, які належали санаторію.
Згідно з постановою суду від 2 березня 2018 року, земельні ділянки визнали незаконно відведеними. ТОВ Пауер Таун, що належить Андрію Губському, подавала апеляцію, але 24 квітня суд її відхилив.
Втім, рішення суду не торкнулося найбільшої ділянки з вилучених в санаторію “Жовтень”. Це ділянка площею в 1,6 га, яку було передано у постійне користування Українській православній церкві Московського патріархату. Саме там знаходиться лікувальний пляж санаторію, паркан навколо якого було знесено 2016 року.
Лікувальний пляж санаторію «Жовтень» Фото: investigator.org.ua
По документах цільове призначення ділянки зазначене як “будівництво та обслуговування громадських та релігійних організацій”. Але наразі ніякого будівництва та взагалі жодної активності на цій ділянці церква не веде. Костянтин, мешканець смт. Козин припускає, що УПЦ не використовує землю, бо “земля була призначена під резиденцію митрополита Київського – Володимира, а він помер у липні 2014 року”.
Козинська селищна рада у відповідь на запит відмовилась коментувати невикористання ділянки за цільовим призначенням. Секретар Київської Митрополії УПЦ у телефонній розмові зазначив: “Зараз на території нічого не будується. Можливо, коли в церкви буде можливість, земля буде використана для соціальних потреб – соціальний центр чи дитячий будинок”. Про повернення санаторію відчуженої ділянки взагалі не йдеться.
Отже, один невеличкий епізод боротьби із земельним дерибаном завершується хоча б частковим успіхом. Втім, і власники санаторію “Жовтень”, і Козинська селищна рада не змінилися. Та й ласих до придніпровської землі діячів у країні вистачає. Отже, цілком можливо, що історія ця матиме продовження.
