Курортне селище Коблево – один з популярних туристичних об’єктів України. Піщаний берег вабить не тільки туристів з різних куточків нашої країни, а й правоохоронців. Адже тут море … і море грошей.
Цінні землі на узбережжі активно роздає місцева сільська рада, а прокуратура в упор не помічає незаконних дій. Особливо з тих пір, коли ці землі стали приватною власністю чиновників. У тому числі і з прокуратури.
«Після того, як кордони села Коблево були розширені і віддані на відкуп голові сільської ради, ось тоді і пішла масова забудова. Будівництво йде на березі, в забороненій зоні, яка взагалі не дозволяє жодної забудови», – говорить місцевий підприємець Борис Свіржевський.
Фото: nikcenter.org
Коблевська підприємець Борис Свіржевський обурений тим, що місцева влада роздає землі, які роздаватимуть заборонено. У рекреаційних зонах, в лісі, в водно-захисній смузі і навіть на пляжі.
За останні кілька років сільрада нарізав сотні таких ділянок, більшість – безкоштовно. По крайней мере, для місцевого бюджету. Але насправді ціна питання висока. За ринковими розцінками сотка землі на березі Чорного моря коштує від 15 тис. Доларів
Все це не тільки незаконно, але й б’є по туристичному потенціалу Коблево. Місць для відпочинку туристів – все менше. Влада розкішними маєтками забудовують територію пляжу і лісового масиву «Сосновий Бор». За високі паркани простим людям вхід заборонений. Ще 5 років тому ця територія була у вільному доступі відпочиваючих.
Фото: nikcenter.org
Майже в самому морі побудував собі будиночок екс-прокурор Одеської області Микола Стоянов. У сосновому лісі виросли котеджі одеського прокурора Галини Стоянової-Юрко, керівника Бердянської прокуратури Володимира Рудого, військового прокурора Південного регіону Марії Градовський, начальника Миколаївського управління СБУ Олексія Ляха і багатьох інших.
Чому місцева влада так вільно розпоряджається землею? Отримати коментар від сільського голови Володимира Панича не вдалося – він на лікарняному. Тому ми запитали виконуючу його обов’язки Світлану Талоху. Чиновниця каже про перемогу грошей і, здається, не бачить в цьому проблеми.
«Сьогодні деякі депутати отримали земельні ділянки, я отримала земельну ділянку, є жителі, які хочуть мати, але не мають. Чим депутат Талоха гірше депутата або за прокурора? Люди, у яких є гроші, – їдуть в Одеський апеляційний суд, і там ці справи виграють, і їдуть до Києва, і чиї гроші переможуть – там так і вирішують питання», – пояснила Світлана Талоха.
Відстоювати інтереси держави і повертати незаконно відведені землі в Коблево повинна Миколаївська місцева прокуратура № 1 під керівництвом Дмитра Левицького.
Фото: nikcenter.org
На початку 2018 року прокуратура відрапортувала: державі повернули 13 земельних ділянок площею 1,3 га в зоні відпочинку «Коблево». Однак, як виявилося, повертає землі прокуратура дуже вибірково – одні ділянки (де власники звичайні люди) зауважує, а належать прокурорам, співробітникам СБУ та іншим посадовим особам, в упор не бачить.
Фото: nikcenter.org
За словами Бориса Свіржевський, прокуратура скасовує другорядні акти, а потім рапортує: ми повертаємо.
Як пояснити цю курячу сліпоту правоохоронців? Можливо, особистістю керівника. Дмитро Левицький в Коблево людина не нова. Ще до так званої реформи прокуратури він займався питаннями забудови пляжної території у Березанській прокуратурі, а в 2015 році першим пройшов люстрацію і пішов на підвищення – очолив Миколаївську місцеву прокуратуру № 1.
Фото: nikcenter.org
Прокурор і місцева влада тісно сплелися через родичів і бізнес. Об’єднує ця недобудована поки база відпочинку в зоні відпочинку Коблево.
Фото: nikcenter.org
Будує базу приватне підприємство «Ашлар», оформлене на матір прокурора Левицького. Партнеркою прокурорської мами записана матір місцевого депутата Олексія Осипенко. Сам Осипенко – далекий родич Коблевської сільської голови Володимира Панича. У Коблево у депутата Осипенко – 38 земельних ділянок, все він отримав в останні десять років. У прокуратури до депутата-латифундиста – знову ж таки, ніяких претензій. Які можуть бути претензії у підлеглих прокурора Левицького до депутата Осипенко, коли у матерів прокурора і депутата загальний курортний бізнес. Сам депутат Осипенко будь-який зв’язок з прокурором Левицьким заперечує.
Фото: nikcenter.org
Мати прокурора Левицького, на яку записана частка в коблевському турбізнесі, живе в скромному будиночку в Врадіївці. Але скуповує сотні квадратів нерухомості в Миколаєві і віддає їх … синові-прокурору. На самого прокурора не оформлене взагалі нічого, крім «Лади пріорі».
Мати живе в Врадіївці – в 200 км від Миколаєва, але в обласному центрі у неї купа нерухомості. А саме – два будинки площею 354 і 113 квадратних метрів, а також квартира на 54 квадрата. Ще одна чотирикімнатна квартира в Миколаєві належить батькові прокурора. Її площа – 118 квадратів.
І перлиною інвестицій батьків прокурора виявився приватний будинок біля річки. Саме в ньому прокурор і живе.
Фото: nikcenter.org
Цікаво, що ні в одній з декларацій Левицького немає згадок про користування цим будинком. Хоча мати прокурора придбала його в кінці 2016- го. Відразу після того, як її син перебрався працювати в Миколаїв.
Але в декларації прокурор вказав, що він живе в квартирі. Теж маминої. Однак в ній ми зустріли квартирантів.
Фото: nikcenter.org
Левицький не став заперечувати, що зараз живе в будинку біля річки. Каже – переїхав в будинок, записаний на матір, недавно. Поки в квартирі ремонт.
«Уже три місяці я не живу в цій квартирі тимчасово, тому що в цій квартирі на сьогоднішній день проходить ремонт», – заявив журналістам Левицький.
Звучить не дуже переконливо. Тим більше, мама прокурора Лідія Іванівна про ремонт в квартирі не згадує. І її версія теж не розвіює сумніви. Мати прокурора говорить: на початку цього року раптом просто вирішила переселити сина в будинок, який придбала ще за рік до того.
«Я сказала: «Навіщо? Я тобі хочу купити будинок ». Ну, і син зараз вже з січня місяця, з нового року туди переїхав. Я взяла будинок своєї дитини. А що, не маю права взяти його?», – пояснила мати прокурора
Новенький «Фольксваген Пассат» 2017 го року випуску мама прокурора теж передала синові, як тільки купила. В цьому Дмитро Левицький теж не бачить нічого дивного.
Фото: nikcenter.org
«Це нормальна ситуація, коли батьки піклуються про своїх дітей. Як ви вважаєте? Я думаю, коли ви приїжджаєте до матері, то вона вам дає і закрутку, і все. І це ж нормальне питання», – каже Левицький.
Скуповує нерухомість мати прокурора не тільки в Миколаївській області, а й на Полтавщині. Там проживає її другий син В’ячеслав. До речі, до недавнього часу теж прокурор. Лідія Іванівна Левицька зареєструвалася як підприємець з 2007 року. Основний її бізнес – кілька магазинів в Врадіївці. Це повинні бути надприбуткові магазини, щоб інвестувати в будівництво бази відпочинку, скуповувати нерухомість і машини для дітей і навіть – зовсім недавно – АЗС в м Вознесенську на Миколаївщині. Або майно, яким насправді користується не мати, придбано і не на її кошти?
А поки кількість активів, записаних на прокурорську маму, зростає, вільної коблівськой землі на березі Чорного моря стає все менше. Приватними будиночками посадових осіб вже забудовано майже половину Коблевської пляжу. І замість комфортного для туристів курорту Коблево перетворюється в закрите поселення місцевих правоохоронців.
Матеріал вийшов в рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк.
