Ольга Скрипник: Правозахисники пропонують новій Раді визначити статус в’язнів Кремля і перелік санкцій за порушення прав людини

Під час зустрічі представників майбутніх фракцій нової Верховної Ради, а потім і офіційно заявлена пропозиція створити комітет, де питання реінтеграції тимчасово окупованих територій України віддадуть у ведення комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

Про це, а також про долю українських політв'язнів говоримо в студії з Ольгою СКРИПНИК, коордінаторкою Кримської правозахисної групи в програмі «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).

Ольга Скрипник, коордінаторка Кримської правозахисної групи Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Дуже багато громадських організацій, і об’єднавшись, і поодинці, звертаються до нової влади, до президента Володимира Зеленського для того, аби донести голос громадськості стосовно того, які найактуальніші питання треба вирішувати. Які ваші пропозиції?

Ольга Скрипник: В нас дійсно є коаліція правозахисних організацій, як кримських, так і українських, і ми домовилися про певні навіть блоки, тобто це не просто окремі законопроекти, це цілі блоки, які треба врегулювати в нашій політиці. Більш того, ми вже встигли представити нашу політику і президенту, і Офісу президента, сподіваюся, ми зможемо поговорити із різними фракціями, зокрема і зі «Слугою Народу». 

Почну з першого блоку, який зараз дуже актуальний, і він стосується політичних в’язнів. З одного боку, ми постійно говоримо про це, але й досі парламент не врегулював це питання. Наостанок парламент попереднього скликання встиг прийняти у першому читанні законопроект №8205, але ми вважаємо, що краще його не розглядати у другому читанні, а одразу внести нормальний законопроект, тим більше, він вже напрацьований правозахисниками. Його проект вже був переданий до Офісу президента, і він про те, щоб врегулювати статус – хто є в’язнем Кремля, як саме і яку допомогу він буде отримувати, адже зараз ми бачимо, що це все вирішується на рівні окремих постанов. Одна – про 100 тисяч, інша – про премію імені Левка Лук’яненка, на місцевих рівнях – питання реабілітації та медичної допомоги, але в цілому все одно є ключове питання – хто ці люди, за якими критеріями влада буде визначати, хто є тим політичним в’язнем або людиною, яка незаконно позбавлена волі. 

Другий блок, який теж в нас дуже популярний, але неврегульований — це санкції, про які ви дуже часто говорите в своїх програмах. Я не буду говорити про юридичних осіб, це не наш фах, а якщо говорити про порушення прав людини, то наш санкційний список, м’яко кажучи, не регулює питання санкцій. По-перше, не врегульовано, як вносити туди людей. 

Валентина Самар: За порушення прав людини.

Ольга Скрипник: Наш санкційний список взагалі не відповідає міжнародній практиці, яка вже є по відношенню до Криму, бо багато країн вже ввели санкції саме за порушення прав людини в Криму: це катування, незаконне позбавлення волі. Тому ми пропонуємо внести зміни до закону про санкції. Також ми пропонуємо нашому парламенту, щоб він врахував практику, яка є, і це глобальний акт Магнітського. Це, в першу чергу, питання до комітету з міжнародних справ, який повинен запрацювати у новому парламенті, і ці норми мають бути імплементовані. Але важливо, щоб і наш національний закон про санкції був змінений. Всі пропозиції в нас є, ба більше, попередній парламент встиг провести комітетські слухання з цього питання, і відповідні напрацювання вже є.

Фото: investigator.org.ua

Наступний блок – це питання дискримінації мешканців Криму, в першу чергу, і взагалі мешканців окупованих територій. І один з головних моментів – це ухвалити зміни до виборчого кодексу, які будуть стосуватися того, щоб переселенці все ж таки отримали право голосувати на місцевих виборах, чого вони зараз не мають. Далі – важливий момент, який стосується того, щоб кримчани і внутрішньо переміщені особи могли отримувати документи. Йдеться про різні документи, і ми знаємо, що зараз Офіс президента готує певні зміни в облаштуванні КПВВ з Кримом. Це і «Чонгар», і «Каланчак», і, напевно, ми зможемо перші зміни побачити вже в цьому році. Але це все одно не вирішить важливого питання. Наприклад, можна прямо на КПВВ відкрити ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг – ред.), але фізичне існування ЦНАПу недостатньо для того, щоб вирішити питання кримчан. Важливе внести зміни, які стосуються отримання документів. Наприклад, зараз є постанова №367, вона стосується порядку перетину КПВВ на адмінкордоні з Кримом, і до неї нещодавно внесли зміни щодо дітей. Ми багато говорили про те, що діти були обмежені, щоб в’їхати на материкову частину України, отримати паспорт громадянина Україна. Це добре, що зміни були внесені, але вони стосуються не всіх дітей. Залишаються групи кримчан, які не врегульовані, наприклад, якщо це людина, яка виїжджає з Криму, а їй вже більше 18-ти років, а вона не має паспорта громадянина України і їде за ним. Тому треба це змінювати.

Далі – питання взагалі адміністративної процедури. Правозахисники відстоюють точку зору, що треба внести адміністративну процедуру отримання свідоцтв про народження, смерті, шлюбу та інше. А якщо це вже важкий випадок, коли немає жодних документів з Криму, звідки можна взяти інформацію? Це теж треба врегулювати.  Це не про визнання документів з Криму, але про те, щоб взяти звідти інформацію, як зараз роблять судді, коли встановлюють, наприклад, факт народження. 

Ще є більш глобальні кроки, які в цілому стосуються збройної агресії, наприклад, це питання ратифікації Римського статуту.

Валентина Самар: Законодавчого врегулювання потребує дуже багато речей, насправді, зокрема в цілому – закон про санкції, адже за порушення санкцій в нас неможливо притягнути до відповідальності, не кажучи вже про те, що немає секторальних санкцій по Криму, на відміну від ЄС і США. Від цього дуже багато відкритих кримінальних проваджень залишаються нереалізованими. 

Я так розумію, що вас чують, разом з тим, я бачу, як активно зараз називає і формулює ці тези новий представник президента України в Криму, який вже пройшов не одне коло людей, від яких залежить багато чого. Чи є якийсь фідбек від нових чиновників президентської адміністрації, чи чують вас майбутні парламентарі?

Ольга Скрипник: Що стосується фідбеку, то той, який ми точно мали, це фідбек від президента. Ми його отримали ще в травні, коли ми були просто на зустрічі, і де президент Зеленський говорив, що він нас почув і буде працювати над тим, щоб ці зміни були внесені. Наприклад, про закон щодо в’язнів Кремля, його тоді передали, і президент сказав, що готовий опрацювати його, коли запрацює парламент. 

Далі в нас був фідбек, коли ми були залучені до багатьох зустрічей щодо облаштування КПВВ, де ми передали всі наші бачення – як покращити ситуацію КПВВ з Кримом.

КПВВ «Каланчак» Фото investigator.org.ua

Що стосується нового парламенту, який скоро запрацює, то я не можу сказати, що в нас є постійний якийсь прямий фідбек від конкретних людей, але можу сказати, що більше ми бачимо фідбек по певним меседжам і по певним постам в Фейсбуці, коли, наприклад, лунають конкретні пропозиції з нашого кримського порядку денного і про Римський статут, і про перехідне правосуддя, і про те, що треба тримати зв’язок з людьми і що в першу чергу — люди, а не території. Бо як раз саме наша концепція кримського порядку денного базується не на територіальних питаннях, а, в першу чергу, на людських. І фідбек на ці базові речі я інколи бачу від новообраних депутатів. Сподіваюся, що це не буде на рівні популізму, сподіваюся, що скоро комітети запрацюють, і однією з показових ознак буде запрошення правозахисних організацій до співпраці, робота над їхніми законопроектами тощо.

Валентина Самар: На попередніх зібраннях фракцій була опублікована позиція «Слуги Народу» про кількість комітетів і їхні назви. І з подачі представників «Опозиційної платформи – «За життя» вийшло так, що начебто прийнята пропозиція, щоб об’єднати комітети з питань людини, національних менших, міжнаціональних відносин і з питань тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. І є така інформація, що цей комітет може дістатися опозиції. Якщо вона дістанеться тій опозиції, яка є проросійською, то я не знаю, як і що вони будуть там ухвалювати і які законопроекти через той комітет будуть проходити, бо в них навіть язики не повертаються Крим назвати окупованим. Є відповідна заява ваших колег з Української Гельсінської спілки, а яка ваша позиція?

Ольга Скрипник: В нашій організації однозначної точки зору немає, і от чому. З одного боку, тут можна побачити плюси, і для мене, як для правозахисниці, це означає, що реінтеграція окупованих територій буде базуватися на правах людини. І це добре, бо тоді ми будемо говорити в першу чергу про те, як захистити права людей, коли ми будемо деокупувати Крим. Я б бачила більше ризиків в тому, якщо б питання реінтеграції віддали до комітету нацбезпеки, оброни та розвідки, от тоді б права кримчан та інших мешканців окупованих територій могли б опинитися під ризиком. Тому я не скажу, що це погано, але питання в тому, як дійсно це все буде імплементуватися. Точно в чому може виникнути проблема, це в тому, що буде перенавантаження цього комітету, адже там буде скупчено дуже багато проблем. Тому що права людини стосуються не лише окупованих територій, а й багатьох різних аспектів життя українців. Відтак, думаю, варто буде все ж таки говорити про підкомітети.

Є багато країн, де немає окремих комітетів з питань прав людини. Чому? Бо передбачається, що права людини повинні бути імплементовані в будь-якій сфері, і окремий комітет не потрібен. Наприклад, якщо ми візьмемо Європарламент, то там комітет з прав людини взагалі є підкомітетом комітету з міжнародних справ. Тобто немає окремого комітету з прав людини, хоча, зрозуміло, для Європейського Союзу це базовий принцип – захищати права людини.

Що стосується того, що є амбіції у опозиції, яка дійсно в нас зараз є проросійською, то це буде вирішувати підготовча група, і пан Разумков говорив, що поки немає остаточних результатів щодо того, хто очолить комітети. Якщо цей комітет, не дай Бог, перейде до проросійських сил, то, в першу чергу, треба громадянському суспільству реагувати, виходити на протести і не допустити цього.

Дмитро Разумков Фото: youtube

Валентина Самар: Краще громадянському суспільству зреагувати ще до того, як рішення буде прийнято, ніж потім з ним боротися.

Ольга Скрипник: Тому треба зараз заявити свою позицію. Я знаю, що цю точку зору доводили і до Офісу президента, і до пана Разумкова, сподіваюся, вони це почують, бо не можна віддати настільки принципове питання людям, які, на жаль, будуть працювати зовсім на іншу сторону.

Валентина Самар: Але ж є точка зору, щоб зробити окремий комітет з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих Криму і Донбасу.

Ольга Скрипник: Так, такий підхід теж можливий.

Валентина Самар: Бо якщо ми проти того, щоб було, як пропонується, то яким чином вирішувати цю проблему?

Ольга Скрипник: Я не бачу жахливої загрози, якщо об’єднають комітет, і він буде займатися питаннями реінтеграції та правами людини. Тут навіть можна побачити плюси, про які я говорила. Якщо є можливість роз’єднати, щоб це були окремі питання, то це теж добре, але в будь-якому випадку нам потрібно контролювати питання реінтеграції, бо ми розуміємо, що це буде як раз те саме питання, де проросійські сили намагатимуться змінити порядок денний, внести ті законопроекти, які потім буде дуже проблематично скасовувати. Тому я вважаю, що тут головне, як ми будемо контролювати, як ми будемо тиснути на цей комітет, щоб такого не трапилося. В принципі, зараз є прозорий механізм – це участь в цих комітетах, тому я думаю, що варто просто набратися сил і боротися.

Валентина Самар: І ваша організація, і інші правозахисні організації, і ми в тому числі, дуже багато говоримо останнім часом про необхідність внесення змін до українського законодавства з тим, щоб були імплементовані норми міжнародного гуманітарного права. Ми чекаємо вже рішення Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду з тим, щоб почалося офіційне розслідування воєнних злочинів як на території Криму, так і на території Донбасу, а також подій на Майдані. Але в нас не імплементовані норми міжнародного гуманітарного права, і не ратифікований Римський статут. Що з цього приводу каже Кримська правозахисна група?

Ольга Скрипник: Я уточню, що те, що стосується Майдану, Криму та Донбасу Міжнародний кримінальний суд і так вже має право розглядати, і він це робить. Тому дуже дивно виглядає, коли попередній парламент нам говорить про те, що начебто будуть якісь проблеми з ратифікацією Римського статуту, бо по суті ми і так його вже визнали. Тепер це треба завершити. Нічого нового вже не трапиться, адже по суті ми визнаємо Римський статут, ба більше, ми звертаємося. Наприклад, наша організація з колегами і прокуратурою АРК подали повідомлення про незаконний призов як воєнний злочин на території Криму, і ми маємо підтвердження, що МКС отримав цю інформацію та працює з нею. І ви бачили, що в грудні минулого року цей пункт вже був у попередньому звіті Офісу прокурора, що дуже важливо. 

Що стосується Римського статуту в подальшому, то його ратифікація – це логічне завершення того, що вже почато. Це дасть більше прав Україні бути повноцінним членом Міжнародного кримінального суду і брати участь в інших заходах. Але є і інше: окрім того, що нам треба його ратифікувати, нам треба ще й імплементувати норми міжнародного гуманітарного права до нашого Кримінального Кодексу. Адже на сьогодні є проблема стосовно того, як притягати до відповідальності за злочин, і який це склад злочину, якщо ми знаємо, що Росія змінює демографічний склад населення Криму. Тобто по суті це колонізація. Як з цим працювати?

Валентина Самар: А в нас такого злочину немає?

Ольга Скрипник: Як такого, з точки зору міжнародного гуманітарного права, немає. Так само в нас є проблема і з призовом до армії. Так, ми подали повідомлення до МКС, але це не імплементовано до кінця в наш Кримінальний Кодекс. Також, наприклад, зараз наша організація займається питанням мілітаристської пропаганди, яка є в Криму. Вона дуже масштабна, і мені здається, що це не теж саме, що і мова ворожнеча, яка в нас врегульована в Кримінальному Кодексі. Це реальне формування культу ненависті, культу війни серед дітей, серед молоді Криму.

Валентина Самар: По суті це пропаганда війни?

Ольга Скрипник: Так, це пропаганда війни, бо там чітко звучить, хто є ворог, і в першу чергу, ворог – це Україна. Ми маємо проблему знищення на різних рівнях української ідентичності – і українських дітей, і української молоді, які залишилися на окупованих територіях. Як з цим працювати? Які докази збирати? Як прокуратурі та правоохоронним органам працювати з цими злочинами? З одного боку, ми розуміємо, що це ненормальна ситуація, що це незаконні дії, але все ж таки процесуально це треба врегулювати. І тому дуже важливо, щоб це було враховано в Кримінальному Кодексі і Кримінально-процесуальному кодексі.

Валентина Самар: Є дуже обнадійливі заяви. Наприклад, Руслан Рябошапка, який працює в Офісі президента і є одним з кандидатів на посаду генерального прокурора України, говорить дуже обнадійливі речі, зустрічаючись з представником президента в АРК, з прокурором Криму. А саме, він каже, що потрібно запроваджувати правосуддя перехідного періоду, треба ратифікувати Римський статут. Але коли в ефірах різних телеканалів виходять різні представники партії «Слуга Народу», вони говорять різними голосами. Тому я поки що не бачу, яким чином люди, які взагалі не знають, що це таке – міжнародне гуманітарне право чи Римський статут, ці закони будуть приймати. У вас є контакти з якимись обраними народними депутатами?

Ольга Скрипник: Так, з певними депутатами є контакти, як і з депутатами з партії «Слуга Народу», так із депутатами «Голосу» чи «Батьківщини». До речі, я б згадала Григорія Немирю, який працював головою комітету з прав людини, і він дуже багато зробив для того, щоб намагатися врегулювати питання прав людини на окупованих територіях. Тому є депутати, з якими можна далі працювати. Я вважаю, що для «Слуги Народу» зараз така велика відповідальність, бо тепер треба ці 250 депутатів для початку хоча б скоординувати. Я думаю, що важливим є питання навчання цих депутатів, і якщо вони хочуть змінювати країну на краще, то вони мають погодитися пройти навчання, наприклад, з норм міжнародного гуманітарного права, прав людини тощо. Зрозуміло, що люди прийшли на добрих моральних засадах, вони хочуть щось зробити, але є питання і професійні, фахові. Тому я б порадила, в першу чергу, провести такі курси і подивитися, як на це відреагує партія. По-друге, це питання координації – чи зможуть вони врегулювати це все.

Валентина Самар: І питання партійно дисципліни.

Ольга Скрипник: Так, я так розумію, цей семінар в Трускавці, про який так багато говорять, це була як раз перша спроба – а чи зможемо ми всіх об’єднати.  

Валентина Самар: Я б запропонувала їм курси ще з кримознавства, з донбасознавства, тому що, на жаль, деякі молоді люди краще вже знають Європу, ніж рідну країну. І правозахисники йдуть в народ, і ваші колеги з Української Гельсінської спілки і Регіонального центру прав людини, зокрема Максим Тимочко і Віталій Набухотний, зараз проводять такі лекції.  

Ви можете підтвердити або спростувати інформацію про те, що політв’язня Володимира Балуха доставили в СІЗО в Москву з колонії в Тверській області?

Ольга Скрипник: Я точно не можу підтвердити, поки консули і адвокати не зайдуть до наших хлопців. Те, що ми точно можемо підтвердити, що Володимира Балуха доставили в Москву. Це підтвердили в колонії. Якщо говорити про СІЗО, які можуть бути для цього використані, швидше за все, це Лефортово.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine