«Известия» на інформаційній війні Росії проти України

Публікації
известия

Злі правосєки, окопи с собаками, обстріли ЗСУ цивільного населення та добрі і благородні росіяни-визволителі, які повернули півдню України свободу і щасливе життя. Таку полову забивають у голови мешканців окупованих територій Херсонської та Запорізької областей російські пропагандисти.

Центр журналістських розслідувань продовжує розповідати про російських фейкоробів, які є зброєю масового ураження у війні Росії проти України.

«Известия» — онлайн-видання і та телеканал, засновниками і власниками контенту яких є компанія «Мультимедийный информационный центр «Известия». Його засновником є знаменита «Национальная Медиа Група» друзів Путіна, спостережну раду якої очолює його коханка Аліна Кабаєва.

Завдання псевдо журналістів «Известий», які їздять в обозі окупаційної армії, — виправдовувати воєнні злочини та поширювати фейки для дезінформації цивільного населення.

Леонід Кітрарь

Леонід Кітрарь, 33-річний кореспондент російського пропагандистського інформаційного ресурсу «Известия». Як і багато інших пропагандистів «Известий», він супроводжує російських окупантів від самого початку вторгнення в Україну. У березневому сюжеті з-під Гостомеля він розповідає про те, які хороші в Росії гелікоптери «Алігатор» Ка-52. Ті самі, які падали у Київській області один за одним.

Леонід Кітрарь біля гелікоптера Ка-52 

Одна з установок роспропаганди напочатку вторгнення: «українці воювати не хочуть, а якщо хтось і воює, то це якісь пришелепкуваті, що захищають нацистів у владі».

«Боевые действия для Ивана Соболева и его сослуживцев теперь закончились. Отправляться на верную смерть ради кучки националистов и политиков больше не нужно», — розповідав Кітрарь в одному з сюжетів, знятого в Ірпені.

Але як не старався Леонід Кітрарь показувати успішний наступ окупантів на Київ через Ірпінь — росіяни накивали звідти п’ятами менше, ніж через два тижні після публікації цього репортажу.

«Таких колонн на севере Киевской области проходят десятки в день. Снабжение российских войск и помощь местным жителям держатся только на них», — показував він у сюжеті.

«Помощью местным жителям» виявились тисячі фактів катування та вбивств цивільних в Ірпені, Бучі, Гостомелі та інших населених пунктах Київщини, які росіянам вдалося ненадовго вдалося захопити. Тепер вже весь світ бачив ті страшні фото та знає, що представляє собою російська «допомога».

Побував пропагандист також біля Чорнобильської АЕС, про що виставив підбірку фото у себе на сторінці Вконтакте, та зробив сюжет, про те, що росіяни взяли під контроль станцію. Тут він бреше про спільну охорону АЕС з українськими нацгвардійцями.

Відтоді, як російські загарбники поспіхом покинули Київщину, Кітрарь перебуває на окупованій частині Херсонщини. Ось нещодавно знімав постановочні святкування «Дня побєди» в обласному центрі. Головним завданням організаторів цих шоу було зібрати максимальну кількість людей на обмеженій території задля продукування пропагандистської картинки. Більше про побєдобєсіє на окупованих територіях читайте у матеріалі ЦЖР «9-травневий парад південних зрадників».

Леонід Кітрарь — досвідчений військовий пропагандист. До «Известий» він працював на «Рен-тв», а у 2016 році отримав медаль «Участникам военных операции в Сирии» з рук міністра оборони рф Сергія Шойгу.

Фото: mediaguide.ru

Кітрарь прописаний у Самарі на проспекті Карла Маркса. Центру журналістських розслідувань відомі його паспортні дані, які ми передамо у прокуратуру для відкриття відповідних кримінальних проваджень та внесення спочатку в українські санкційні списки, а потім — міжнародні. Так само нам відомі дані і інших пропагандистів, про яких я розкажу далі.

Іван Літомін

Іван Літомін, 28-річний пропагандист, родом з Архангельська. У мережі оприлюднено відео, де він брутально допитує колишнього міського голову Херсону Володимира Миколаєнка, якого до цього російські військові викрали і катували.

«Неужели вот здесь, где висит сейчас знамя победы, где стелла освободителям, горит вечный огонь, вы сможете повторить то, что сказали в прошлый раз?… Это символ победы, Шухевич на чьей стороне воевал?», — допитується Літомін у Миколаєнка.

«На стороне Украины», — відповідає колишній міський голова.

«Он воевал на стороне нацистской Германии», — намагається витиснути потрібну відповідь пропагандист.

«Он не воевал на стороне нацистской Германии. Он воевал за Украину», — відповідає Миколаєнко.

Іван Літомін – ліворуч

Допити на камеру під виглядом інтерв’ю — спеціалізація Івана Літоміна. Він постійно допитує українців, які які під страхом тортур або після них вимушено зізнаються у фабрикованих злочинах чи намірах. Наприклад, про плани викрасти Наталю Поклонську під час її перебування в окупованій Херсонській області.

Крім допитів Літомін займається поширенням інших фейків, наприклад, про обстріл ЗСУ Херсону 28 квітня.

«Это соседнее здание. Вот так сейчас выглядят стекла. Их выбило абсолютно все. Взрывной волной. Это самый центр города.… Со стороны армии ВСУ, определенно, со стороны армии ВСУ, сюда в Херсон прилетает Точка-У», — розповідає в сюжеті пропагандист.

Насправді обстрілами тоді було пошкоджено лікарню Суворовського району, головпоштамт, музичне училище, міську раду та ще декілька будівель поряд. Журналісти видання «Мост» проаналізували характер ушкоджень та знайдені вражаючі елементи. Це дозволило в упевненістю говорити, що будівлі у центрі міста вразили з російської установки «Бук». Ракета, випущена росіянами, спрацювала у безпосередній близькості до землі. І осколками від російської установки «Бук» побило вікна та пошкодило стіни будівель.

Іван Літомін у 2015 році отримав від російського МВС нагороду за сюжет про аферистів. Але це не найголовніше досягнення в житті пропагандиста. Мабуть, найголовніше було коли його побив голова Ширинського району Республіки Хакасія Сергій Зайцев, замість того, щоб відповідати на питання щодо стану житла, на яке скаржилися місцеві жителі.

В Україні Літомін, схоже, вже напрацював на кримінальне провадження за виправдання збройної агресії, пропаганду війни та, щонайменше, за незаконний перетин державного кордону. А ми рухаємося далі.

Пропагандисти на Донбасі

Велика частина пропагандистів «Известий» працюють у східній частині України. Дмитро Зименкін у захопленому селі Воєводівка у Луганській області заспокоює бабусю, яка переконана, що її село обстрілюють українські військові. Пропагандист видає з себе та окупантів визволителів. Але ж насправді росіяни вторглися в Україну та принесли з собою війну, смерті та зруйновані будинки.

Дмитро Зименкін

Кореспонденти російської пропаганди на східному напрямку, здебільшого, знімають матеріали про те, як окупанти та їхні найманці з ОРДЛО ведуть наступальні дії проти ЗСУ. В їхній реальності вони мають успіхи. І поширюють дикі фейки на свою аудиторію, як ось цей, про рови з собаками та «правосєков»

«Присутствуют там же правосеки. У них есть такая тактика, как использовали фашисты при концлагерях. Ров с собаками.… Выкапывают еще один окоп, туда запускают собак. Если какое-то движение — собаки реагируют», — такий фейк поширює пропагандист Роман Польшаков через інтерв’ю з бойовиком «ДНР».

Роман Польшаков

Ми відібрали кількох найяскравіших солдатів російських інформаційних військ. Загалом ідентифіковано з десяток пропагандистів «Известий», дані про яких ми передамо до прокуратури: Денис Кулага, Даниил Левин, Алексей Полторанин, Александр Сафиулин, Ярослав Богат, Кирилл Ольков.

Нагадаємо:

  • Кримські пропагандистські медіа, що контролюється росіянами, ведуть мовлення на захоплені території півдня України. Телекомпанія «Крым24» розповідає про ситуацію в окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей так, ніби це вже російські регіони. Маргарита Семенюк — працівниця пропаганди, яка «засвітилася» на новій окупованій території півдня України.