Валерій Брусенський: «Без відбудови Каховської ГЕС не буде Нової Каховки і всього нашого регіону»

Публікації
Валерій Брусенський, начальник Новокаховської міської військової адміністрації. Фото: Олег Батурін/ЦЖР

«Коли ми повернемось до Нової Каховки, часу розкачуватись у нас не буде. Ми повинні мати вже готовий план дій», – так майже рік тому сказав в інтерв’ю ЦЖР Валерій Брусенський, якого нещодавно президент України Володимир Зеленський призначив начальником Новокаховської міської військової адміністрації.

Нині ж, за його словами, говорити про перспективи відновлення ще не звільненого міста нема сенсу: ніхто не знає, в якому стані воно буде після деокупації. Брусенський наводить приклад зі звільненим у листопаді 2022 року Бериславом, що на правому березі Дніпра майже навпроти Нової Каховки. Тоді до цього міста почали повертатися люди, розроблялись плани, були сподівання на його відбудову. Але за рік російські окупанти майже повністю його знищили. Тож тепер постає інше питання: чи вдасться взагалі відбудувати це місто в якомусь осяжному майбутньому?

За минулий рік сталося багато чого: російські окупанти підірвали Каховську ГЕС, завдяки будівництву якої в 1952 році виникла Нова Каховка. Ворог продовжує обстрілювати звільнені села Веселе і Козацьке, як і всю правобережну частину Херсонської області, а також руйнує населені пункти на тимчасово підконтрольній їй лівобережній території.

Тим часом Новокаховська військова адміністрація лише за друге півріччя 2023 року спрямувала з бюджету громади понад 85 млн грн на допомогу 13 військовим частинам ЗСУ. Це ті підрозділи, де служать мешканці громади, або безпосередньо ті, які виконують завдання зі звільнення лівобережної частини окупованого півдня.

У 2023 році в Новій Каховці припинена діяльність багатьох комунальних підприємств, про що раніше тут могли тільки мріяти: «Муніципальна охорона», «Новокаховський міський ринок», «Новокаховська міська радіоорганізація», «Торгівельний центр» і багато інших. Звільнені їхні керівники, частина яких одразу перейшла на бік ворога – як, приміром, В’ячеслав Кузнецов, директор «Торговельного центру».

Що ще змінилося в Новокаховській громаді за минулий рік? Які зараз завдання стоять перед місцевою військовою адміністрацією? Центр журналістських розслідувань зустрівся з Валерієм Брусенським, щоб почути відповіді на ці та інші питання.

Підтоплений центр Нової Каховки після підриву російськими військовими Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Фото з соцмереж

«Звільнені громади окупанти розграбували повністю. Так само буде і з Новою Каховкою»

ЦЖР: Держава обіцяла виділити тимчасово окупованим громадам гроші в розмірі дохідної частини бюджету станом на 2021 рік. Чи отримала Новокаховська громада ці кошти? На що вони пішли?

Валерій Брусенський: Обіцяла, але дала частково. За нашими розрахунками ми недоотримали 140 мільйонів гривень від тієї суми, яку мали отримати. 

З іншого боку, враховуючи те, що в нашій громаді звільнені лише Козацьке і Веселе цих грошей нам вистачає. А ось якби ми зайшли до Нової Каховки вже завтра, то, звісно, ми хотіли б отримати все, що нам обіцяли. Бо тоді наявних коштів нам уже не вистачить. 

Однак претензій у нас немає. Можливо, зараз ці кошти більше потрібні військовим. Та й обласне керівництво нам каже, що після деокупації нашої громади нам нададуть додаткові ресурси.

ЦЖР: Чи є програма відновлення Новокаховської громади після звільнення? Про що вона?

Валерій Брусенський: У нас є програма «Перший день вдома». Вона не те щоб про відновлення, але містить перші дії, які ми повинні зробити після деокупації, весь алгоритм за кожним напрямком. 

Якщо говорити про стратегію розвитку, то як її можна зараз узагалі планувати? Яскравий приклад – місто Берислав рік тому і сьогодні. Рік тому там були зовсім інші сподівання на відбудову, люди поверталися, проводились якісь ремонтні роботи. І що маємо сьогодні? Міста немає. За рік його просто знищили. Тож про що ми можемо розмовляти?

Друге питання – логістика. Як ми будемо через Дніпро їздити з лівого берега на правий? Ми ж розуміємо, що навіть якщо завтра Нову Каховку звільнять, то це буде питанням не одного місяця, а років. Наскільки нас врятують понтони через річку? А це треба розуміти для планування подальшого розвитку.

Наслідки російських авіаударів по селищу Козацьке, жовтень 2023 року. Фото: t.me/smt_Kozatske

І третє найважливіше питання – чи буде на лівому березі електроенергія? Ми ж розуміємо, що її не буде, як тільки ми туди зайдемо. І її не буде не місяць-два, як це було в Херсоні, а може не бути рік. Адже наш лівобережний регіон питався з двох ліній. Основна – від Запорізької АЕС, наші підстанції 330 кВ «Новокаховська» і 750-та, що в селі Райське. Ми ж розуміємо, що Запорізька АЕС не даватиме потужності. Навіть якщо російські окупанти її не знищать, то неодмінно пошкодять, лінії підірвуть і тому подібне. А друга резервна лінія до нас йшла через плавні, з Криворізької ТЕЦ. Вона теж зруйнована. Тож про яку стратегію розвитку громади можна зараз розмовляти, коли ти не знаєш, чи буде в ній електроенергія, коли ти не розумієш майбутню логістику і що взагалі буде з містом?

ЦЖР: Тим не менш, про що йдеться в цій програмі? З чого ви плануєте відновлення комунальних установ, підприємств, закладів освіти? 

Валерій Брусенський: Перше і найбільш критичне – запуск комунальної інфраструктури і медицини. Зрозуміло, що після всіх необхідних безпекових заходів з розмінування і обстежень, бо міни можуть бути скрізь. Паралельно цьому – гуманітарне забезпечення людей, місцевих мешканців і внутрішньо переміщених осіб. Якщо лінія фронту зсунеться до Криму, то ми розуміємо, що багато людей можуть приїхати з Генічеська, Чаплинки, Новотроїцького, Каланчака, як зараз їдуть з прибережних населених пунктів до Кочубеївки, Високопілля та інших. Тож скільки у нас буде людей, ми не знаємо. Десять тисяч – скільки, як ми вважаємо, залишилося зараз у місті? Чи сорок тисяч разом із переміщеними особами? Навіть планувати гуманітарне забезпечення в громаді ми не можемо, не знаючи, скільки в ній буде людей.

Також постають питання – де будуть гуманітарні склади, хто там працюватиме, яким буде алгоритм їхньої роботи? Це в нас уже напрацьовано в Козацькому і Веселому, звільнених у листопаді 2022 року. Все це доведеться лише масштабувати. Однак знову ж постане питання логістики: як усе це ми заводитимемо через Дніпро? 

ЦЖР: Руйнування ворожими військами в Новокаховській громаді тривають, причому, не лише в звільненому Веселому або Козацькому, а й на досі окупованій лівобережній її частині. Які об’єкти інфраструктури, які комунальні підприємства зруйновані чи розкрадені ворогом? Що відомо про це зараз?

Валерій Брусенський: Козацьке і Веселе зруйновані повністю. Там нічого немає. Всі адмінбудівлі, всі комунікації – все зруйноване, там доведеться будувати все з нуля.

Наслідки російських авіаударів по селищу Козацьке, жовтень 2023 року. Фото: t.me/smt_Kozatske

В Новій Каховці все працює. В місті викрадений автопарк – ми про це знаємо. Тож, коли ми туди зайдемо, у нас не буде ані спецтехніки, ані автоцентру, ані комунальних підприємств. Ми це бачили по інших звільнених громадах, які окупанти розграбували повністю. Те ж буде і з Новою Каховкою. Але там доведеться вивозити сміття, обслуговувати насоси, відновлювати електрику. Для цього буде потрібна спецтехніка, бо без крану навіть насос зі свердловини не піднімеш. 

ЦЖР: Але ж громада вже закупила частину необхідної техніки.

Валерій Брусенський: Дуже мало. Бо через деяких «корисних ідіотів», я їх інакше не можу назвати, ми багато чого так і не закупили: той же кран і все інше. Обласне керівництво нам обіцяє надати необхідну техніку. Ми змогли закупити дуже малу частину з того, що вже сьогодні потрібно Веселому і Козацькому. А на перспективу ми нічого не закупили – всі ці тендери були скасовані.

ЦЖР: Чому?

Валерій Брусенський: Через скандали в телеграм-каналах і перевірки. Їх ми скасували самі. Приклад: люди виграли тендер і вже готові були поставити нам техніку, а ми все відкладали, бо тривали перевірки. Зрештою люди сказали: «Вибачте, ми ваш кран продали іншим покупцям». 

Зрештою, жодне обвинувачення з телеграм-каналів не підтвердилось. Приміром, вони писали, що ми на купівлі крану вкрали 9 мільйонів гривень. Яким чином ми вкрали, якщо навіть договір не був укладений? У нас кожна закупівля узгоджується з обласним керівництвом. Після проведення процедури ми подаємо всі документи на погодження. Вони перевіряють і кажуть: все окей чи не окей. Якщо окей, тоді ми безпосередньо підписуємо угоду і перераховуємо гроші. Якщо ні – тоді все скасовуємо. 

Нашу роботу саботують «корисні ідіоти», які або не мають мозку, або прямо працюють на російське ФСБ. Вони тут не знаходяться і не знають, що таке Веселе, що таке Козацьке, що таке Берислав і взагалі Херсонщина сьогодні. Бо вони сидять у Києві, Варшаві, Берліні і звідти дають нам дуже «гарні» рекомендації. А постачальники дивляться на все це і кажуть: навіщо їм це потрібно? Їм же немає різниці – купить їхній кран Новокаховська громада чи Львівська. Їм це байдуже.

Бериславська лікарня після російських авіаударів, жовтень 2023 року. Фото: t.me/pivden

ЦЖР: Чи потягне Новокаховська громада самотужки своє відновлення? Як ви плануєте залучати інвесторів, донорів, державну допомогу?

Валерій Брусенський: Ми зможемо про це говорити лише після вирішення питань щодо логістики, енергетики і стабілізаційних заходів. Бо ми не знаємо, в якому стані буде те ж сільське господарство. Скільки років у нас не буде зрошення – десять, п’ятнадцять? Коли буде відбудована Каховська ГЕС? Кажуть, що це реально зробити протягом 10 років після деокупації. Тобто, інвестиції в громаду виявиться питанням навіть не кількох наступних років.

Ключове для нас – відбудова комплексу Каховської ГЕС: греблі, наповнення водосховища, будівництво нової станції, реконструкція зруйнованого шлюзу, який треба розширювати і робити вже не суто річковим, а й з можливістю морських перевезень. Усе це доведеться робити одразу після повернення. Якщо ж не буде всього комплексу Каховської ГЕС, то наш регіон вимре і ми нікому не будемо потрібні. Без ГЕС не буде розвитку Каховки, Нової Каховки, Таврійська, Берислава. 

Тому мене дивують люди, які говорять про непотрібність відбудови станції. Вони не розуміють, що все змінилося і так, як було 70 років тому назад, уже не буде. Наш регіон зав’язаний на водосховище і на греблю. Якщо не буде Каховської ГЕС, то відповідно й дороги через неї не буде. З Нової Каховки до Берислава нам доведеться через Херсон їздити. А хто приїде до Нової Каховки, коли у нас залишиться лише дві дороги: одна з Херсона буде йти на Крим, а інша з Запоріжжя. Де ми будемо? Не буде Каховської ГЕС – і нас не буде.

Знищена росіянами Каховська ГЕС. Фото з соцмереж

«Я впевнений, що з Веселого і Козацького мали б примусово вивезти людей. Жити там неможливо»

ЦЖР: Чи залишаються цивільні в Козацькому і Веселому?

Валерій Брусенський: Так.

ЦЖР: Не хочуть виїжджати? Чому?

Валерій Брусенський: Там залишились ті, хто не хоче їхати і вони вже не виїдуть. У вересні-жовтні 2023 року у нас були останні евакуації, ми тоді більш-менш змогли вмовити людей виїхати. 

Звідти давно виїхали люди активні і працьовиті. Залишились люди похилого віку. Працюють генератори, де є пальне. Ми воду качаємо, привозимо їжу, гуманітарку. Люди там ні за що не платять, бо комунальних послуг немає. І їм йдуть якісь виплати. Ми даємо альтернативу – виїхати, наприклад, до Вінниці. А людина собі думає: там же треба буде працювати, щоб знімати житло, а безоплатну гуманітарку «Камазами» їм вже ніхто не возитиме. І люди відмовляються виїжджати, кажуть, що у них все добре.

Російський окупант у захопленому і згодом знищеному виноробному підприємстві «Князя Трубецького» в селі Веселе, 2022 рік. Фото з соцмереж

Постійне надання гуманітарної допомоги зіграло з нами злий жарт. Ми побачили це ще минулого року по інших громадах, де почалися відновлювальні роботи. Фірми шукали там людей, пропонували зарплату в 15-20 тисяч гривень на місяць. Більшість працювати відмовилися. 

Моє бачення: гуманітарну допомогу потрібно надавати максимум 2-3 місяці після деокупації. Далі треба залишити її для лежачих, людей з інвалідністю, дітей, інших вразливих категорій. Якщо немає в селі хліба, то можна завозити туди і роздавати хліб. А все інше – не потрібно. Необхідно стимулювати людей йти працювати. 

ЦЖР: А примусити їх виїхати з небезпечних через постійні обстріли сіл ви не можете?

Валерій Брусенський: Ні, ніяк. За законом це неможливо. Примусової евакуації у нас нема. Єдине виключення – Бахмут, щодо якого прийняли постанову Кабінету міністрів України. А в Херсонській області евакуація лише добровільна. Ми пропонували людям безліч варіантів. Але погоджуватися чи ні – це вибір самої людини.

Гуманітарна допомога, привезена для мешканців Веселого і Козацького, листопад 2023 року. Фото: Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: В Новокаховській громаді залишилось одне діюче комунальне підприємство «Автоцентр». Воно зараз працює?

Валерій Брусенський: Так. Воно забезпечує Козацьке і Веселе. Якби там не було людей, можливо, ми б його не утримували. А так ми не маємо інших варіантів. Я б з великою радістю евакуював би всіх людей з Веселого і Козацького. Це був би величезний мінус витрат з бюджету на їхнє утримання і ми б не переживали за безпеку тих, хто туди їздить. Також ми розуміємо, що цивільні заважають там військовим. По факту ці населені пункти знаходяться на самому нулі, а військові там змушені ще й займатися проблемами цивільних, які там живуть. Бо ані швидка допомога, ані ДСНС туди не їздять – усім заборонено. Евакуацію людей ми проводимо самостійно нашим комунальним транспортом, коли є така можливість. Або поліція і військові беруть і вивозять людей, а ми десь їх уже перехоплюємо і веземо далі. 

Я впевнений, що там має бути 100% примусова евакуація людей. Жити там неможливо. Люди в підвалах сидять постійно. Це навіть важко назвати життям.

Житлові будинки в селі Веселе, червень 2023 року. Фото: t.me/region22ua

«Міністр охорони здоров’я обіцяв ніколи не зупинити підтримку лікарів. Але це «ніколи» наступило через півроку»

ЦЖР: Чи відомо, в якому стані зараз знаходиться захоплена лікарня в Новій Каховці? Чи працює вона? Адже окупанти на початку 2023 року її закрили й заборонили лікарям виходити на роботу, а останнім часом заговорили про її відновлення.

Валерій Брусенський: Обладнання там немає майже ніякого. Можливо, окупанти туди щось завезли дуже простеньке. Але зараз там усе й близько не в тому стані, в якому була лікарня до окупації.

Фото 10. «Швидка допомога» в окупованій Новій Каховці, 2023 рік. Фото з російських соцмереж

Сама її будівля, в принципі, ціла. Деякі прильоти поруч із лікарським комплексом були, вікна вибиті, але вона ціла – це навіть близько не Бериславська лікарня, що практично знищена. Ми ще в 2023 році подали обласному керівництву перелік обладнання, яке знадобиться для нашої лікарні в першу чергу і в другу чергу. Після звільнення обіцяють допомогти. Але зараз більш гостро стоїть питання з лікарями. Після того як НСЗУ всіх медиків з окупованих територій кинула – інакше я це не можу назвати – сумніваюся, що багато хто з них узагалі повернеться до Нової Каховки.

ЦЖР: Я знаю, що деякі громади Херсонщини платять гроші своїм медикам з власного бюджету. А як у вас?

Валерій Брусенський: Ми не можемо цього робити за Бюджетним кодексом, бо це – видатки держави. Ми допомагаємо нашим медичним закладам, компенсуємо споживання електроенергії, газу, опалення, якесь будівельне обладнання. Якщо ми хочемо щось додатково там зробити, то робимо, адже це повноваження громади. Але надання самих медичних послуг є прямим обов’язком держави. 

На жаль, НСЗУ заднім числом вирішила, що їм більше не потрібна медицина на лівобережній частині Херсонщини, а також у Запорізькій області. Я розумію, що їм краще 100 млн грн дати не Новокаховській лікарні, а якійсь приватній клініці у Львові або Києві. Може, в НСЗУ вважають, що їх більше не потрібно підтримувати?

ЦЖР: Тобто, лікарі Нової Каховки не отримують зараз зарплату?

Валерій Брусенський: Ні. Виплата зарплати всім зупинена. Поки в медичних закладах були залишки коштів, вони її платили. Це тривало до кінця 2023 року. А в центрі первинної медико-санітарної допомоги вже в грудні 2023 року частина людей пішла на простій без збереження зарплати.

ЦЖР: Скільки в Новокаховській міській військовій адміністрації працює людей? Де зараз усі ті, хто працював у Новокаховській міській раді?

Валерій Брусенський: В штаті військової адміністрації сьогодні працює, мабуть, 22 людини. Інші на простої або без збереження зарплати. Працюють лише ті, хто може працювати і в кому є потреба. Зробити якось інакше не дозволяє Закон. З одного боку я, як начальник адміністрації, зараз маю повноваження міського голови і Новокаховської міської ради. Однак реорганізувати управління міської ради я не можу. Хоча міг би з кількох управлінь зробити одне, щоб не тримати трьох начальників, трьох бухгалтерів та інших управлінців. 

Можливо, коли мені та іншим моїм колегам передавали повноваження місцевих рад і голів громад, законодавці думали, що це тимчасово. Але сьогодні Херсонщина і Запорізька область де-факто перебувають у тому ж статусі, що й Донецька та Луганська області, діяльність в яких регулюється окремим законом. Щодо нас теж має бути інший підхід, ми не можемо жити за законами всієї іншої частини України. У нас абсолютно інші реалії на відміну від того ж Кривого Рогу, розташованого в 70 км від Херсонщини.  

ЦЖР: Деякі військові адміністрації Херсонщини продовжують платити зарплату всім працівникам закладів культури, позашкіллю. Як з цим у Новій Каховці?

Валерій Брусенський: Ми поки оплачуємо простій. В перший рік ми таким чином підтримували людей, в другий рік очікували, що скоро зможемо повернутися додому і працювати далі вже там. Зараз починаємо платити третій рік. Хоча власні доходи нашої громади, без дотацій і субвенцій в 2024 році будуть приблизно на рівні 50 млн. грн. Тоді як за один простій працівникам ми щомісяця платимо 6 млн грн, або 72 млн грн на рік. Якщо додати сюди лікарів, то це ще 40-50 млн грн на рік. 

З одного боку, я розумію, що людям такі гроші «погоди не зроблять», бо йдеться про невеликі суми. З іншого боку, виходять чималі суми для бюджету, і їх є куди спрямувати – тим же військовим. 

На мою думку, має бути окреме рішення держави з питання, що ми робимо далі з окупованими територіями. Ми їх підтримуватимемо й надалі? Чи, як НСЗУ, припинимо допомагати? Бо виходить якийсь абсурд: вчителям з окупованих територій держава платить, а лікарям чомусь вирішили не платити. Хоча на початку 2023 року міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко казав, що Україна ніколи не зупинить підтримку лікарів. Але це «ніколи» наступило буквально через півроку, коли в жовтні 2023 року заднім числом, з 1 вересня фінансування припинили. 

На мою думку, недоотримані лікарнями на окупованих територіях гроші є боргом, і вони мають судитися та вимагати сплати цих коштів. Бо є чинні контракти з НСЗУ, які остання не виконала і призупинила їхню дію в односторонньому порядку. А за великим рахунком, це ще й питання до ДБР. Я думаю, Державне бюро розслідувань мало б зайти до НСЗУ і дуже-дуже добре там попрацювати. Впевнений, там виявиться дуже багато цікавого.

Андрій Мовчан, працівник окупаційної адміністрації Нової Каховки на знімку російських пропагандистів зображає піклування про мешканців міста

«Щомісяця ми втрачаємо наших людей і далі буде ще гірше»

ЦЖР: Деякі мешканці Новокаховської громади скаржаться, що ви не ведете роз’яснювальну роботу, приміром, по виплатах для ВПО і інших видів допомог.

Валерій Брусенський: Чому? У нас працює гаряча лінія, є телеграм-канал, сторінка у Фейсбуці, де ми постійно інформуємо про послуги, які надаємо. Якщо мова стосується суто внутрішньо переміщених осіб, то їм треба звертатися до тієї громади, на території якої вони зареєстровані. Приміром, якщо мешканці Новокаховської громади мають статус ВПО з реєстрацією у Вінниці, їм потрібно звертатися до Вінницької міської ради і її органів влади. Коли ми просимо благодійні організації надати гуманітарку для передачі нашим внутрішньо переміщеним особам, які перебувають у Вінниці або Львові, нам відмовляють. Кажуть: ні, це ж обов’язок тієї громади, де вони зараз знаходяться.

Працівники КП «Автоцентр» перевозять надані благодійниками паливні брикети для мешканців Веселого і Козацького, січень 2024 року. Фото: Новокаховська міська військова адміністрація

Певна логіка в цьому є. З іншого ж боку, ми поступово втрачаємо зв’язок з тими, хто виїхав з нашої громади. Зараз ми плануємо зробити хаби в містах найбільшого скупчення новокаховчан, щоб тримати з ними зв’язок. Бо ще один рік-два і вони вже перестануть себе відчувати мешканцями Новокаховської громади, більше ніколи не повернуться до нас. Вони асимілюються на нових місцях, а ми втратимо найбільш активних наших людей. І коли повернемося до міста, ми  матимемо 90% пенсіонерів і 10% бюджетників та комунальників, які їх будуть обслуговувати.

ЦЖР: Сумна перспектива.

Валерій Брусенський: Час іде. Кожного місяця ми втрачаємо людей, я це знаю. Якщо через рік після деокупації Новокаховської громади у нас буде хоча б третина від довоєнної чисельності, я буду дуже радий. 

ЦЖР: Яка ситуація в селах громади на лівому березі? Там є люди?

Валерій Брусенський: Корсунки вже немає. Там залишились декілька вцілілих хат на крайніх вулицях, які не були затоплені після підриву Каховської ГЕС. Кажуть, люди там живуть, але ж там бої, Корсунка майже на самій лінії фронту. Може, одиниці людей там є, як у Кринках. Нещодавно бачив відео, де чоловік курей кормив у Кринках. Це був шок для всіх. Самого ж села, фактично, не існує. Як і Корсунки. 

В селах громади величезний терор. Знаємо, що там безліч москальських військ. Дуже важко контактувати з людьми: всі бояться безкінечних перевірок окупантів. 

ЦЖР: Востаннє ми бачились майже рік тому. За цей час, що минув, чи доводилося вам звільняти когось із співробітників Новокаховської міськради або підпорядкованих їй установ за колабораційну діяльність?

Валерій Брусенський: Ні. Жодного. У нас же постійно йдуть перевірки. Ті, кого ми беремо на роботу, одразу перевіряє СБУ. А 90% тих, хто працює в структурах міської ради давно виїхали з окупації. Ті ж, хто залишився в окупації, або вже не працюють, або перебувають на простої, або з ними взагалі призупинені трудові відносини.

Валерій Брусенський. Фото: Новокаховська міська військова адміністрація

ЦЖР: Скільки депутатів Новокаховської міської ради добровільно склали свої повноваження з початку великої війни?

Валерій Брусенський: Троє. Дар’я Волощук (депутатка від партії «За майбутнє»), Артем Бондарчук («Батьківщина») і Олена Красовська («ОПЗЖ»). 

ЦЖР: Чи продовжує хтось зараз звільнятися з міської ради? Є такі випадки?

Валерій Брусенський: Небагато. Хто хотів – одразу ж звільнилися. Зараз відтоку кадрів майже немає, хіба що якісь є окремі, поодинокі випадки. 

Але далі буде гірше. Бо в 2023 році люди ще сподівалися, що ми ось-ось зайдемо додому, а сьогодні я вже не знаю, коли це станеться. Якщо сказати їм почекати ще три-п’ять років, можливо, вони будуть звільнятися. Бо життя йде, чекати ніхто не буде.