На Запоріжжі з громад і підприємств трейдери стягують гроші за електроенергію, яку спожили окупанти у 2022 році

Південь
Андрій Єрмоленко, начальник Семенівської військової адміністрації. Колаж: investigator.org.ua

Енергопостачальники стягують кошти з громад та приватних підприємств з тимчасово окупованих територій півдня, серед яких і ті, що були захоплені, а потім і незаконно привласнені  окупантами і колаборантами. Тепер українські енерготрейдери пішли в суди і вимагають від них десятки мільйонів гривень за електроенергію, яку споживали не вони, а окупанти. Прикладом кричущої несправедливості може слугувати задоволений судом позов  до відомого фермерського господарства «Таврія Скіф», багаті активи якого вкрали загарбники, поданий ТОВ «Альтернативенерго», у засновниках якого – колаборант Геннадій Бабаян із Бердянська.   

Адміністрації окупованих громад Запорізької області, які отримали позови від енерготрейдерів, звернулися до Офісу Генерального прокурора із заявою про шахрайство енергопостачальників, зокрема, і компанії «Запоріжжяенергопостачання», дочки «Запоріжжяенерго». Громади просять Генпрокуратуру  виступити в судах на захист інтересів держави, однак відповіді наразі не отримали.

На чому грунтуються вимоги енерготрейдерів, які, як свідчать ці позови постачали електроенегргію на окуповані території аж до кінця 2022 року, і які це матиме наслідки для громад і компаній з ТОТ, в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною САМАР розповів Андрій ЄРМОЛЕНКО, начальник Семенівської військової адміністрації Запорізької області.

Валентина Самар: Розкажіть, будь ласка, в чому полягають аргументи енерготрейдера, який вимагає гроші за електроенергію, спожиту фактично окупантами,  і в чому ви бачите ознаки злочину, про який повідомили Офісу генерального прокурора?

Андрій Єрмоленко: Ми отримали позов щодо стягнення «заборгованості» на суму 374,5 тисячі гривень з травня по грудень 2022 року. Ситуація, що склалась, нам абсолютно не зрозуміла. У квітні 2022 року фактично були захоплені всі органи влади на окупованих територіях, нашу символіку змінили на російську. З травня вже працювала російська адміністрація, і частина мого колективу стала колаборантами. У червні я звернувся до голови районної військової адміністрації з проханням заблокувати всі розрахунки у зв’язку з тим, що частина колективу відмовилась виїхати на підконтрольну територію, залишившись працювати на країну-агресорку. В жовтні  2023 року ми отримали позов про те, що повинні сплатити цей борг. Причому з вересня 2022 рроку електроенергія фактично на окуповану територію не поставлялась.

Є роз’яснення НКРЕКП: не нараховувати приватним домоволодінням плату за електроенергію за 2022 рік. Чому вона нараховується органам місцевого самоврядування, державним установам на ТОТ, нам не зрозуміло. Адже нас там не було –  нас захопили, і обленерго не має можливості виїхати і перевірити лічильники, скільки реально було спожито електроенергії. Нас зобов’язують сплатити за товар, який не був нами спожитий.

Андрій Єрмоленко і Валентина Самар. Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: На яких рівнях ви намагалися розрулити цю ситуацію і яку реакцію отримали?

Андрій Єрмоленко: Неодноразово були наради при голові Запорізької обласної військової адміністрації. Але  рішення залежить, в першу чергу, від центральних органів влади держави. Приїжджала віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук, їй це питання задавали. Чули обіцянки, що будуть якісь постанови, роз’яснення. На жаль, досьогодні жодних роз’яснень немає. Але є позови у суді. Ми уклали угоду з адвокатською фірмою, подали заперечення до суду, щоб відстоювати свої права і доводити, що нас там не було, що ми цю електроенергію не споживали. Фінансова діяльність підприємства була зупинена фактично з 1 липня 2022 року і відновлена була лише 1 січня 2023 року.

Ми звернулись до Офісу генерального прокурора з проханням представляти у цих справах інтереси держави, бо це кошти державні. Установи з окупованої території, з яких намагаються ці кошти стягнути, фактично працюють за кошти держави — кошти субвенцій, дотацій. Своїх надходжень у громад практично немає. Тобто, платити ми будемо грошима держави. У бюджеті 2024 року ці кошти не передбачені, а це мільйони.

Якщо по адміністративним будівлям це сума 374,5 тисяч гривень, то наступний позов буде до шести шкіл, п’яти детячих садочків, 4 амбулаторій і ФАПів. І ця сума буде  у 4 мільйони, бо одна  чотириповерхова школа використовує електроенергії більше, ніж усі адмінбудівлі сільської ради разом. 

Валентина Самар: Така ситуація склалась не тільки у вашій громаді. Це стосується всього окупованого півдня і, мабуть, сходу?

Андрій Єрмоленко: Так. Ми дивились судову практику, вона неоднозначна: є рішення на користь сільських рад і підприємств, а є судді, які ухвалюють рішення на користь обленерго. Але немає роз’яснення вищих судів України про застосування законодавства при вирішенні таких справ.

Немає кримінального провадження щодо обленерго, яке надало неправдиву інформацію, яку використовують судиА саме: з вересня електроенергія на окуповану територію постачалась у мінімальних обсягах, бо всі лінії електропередач перебиті, електроенергія туди з вільної території не постачалась. Я свідок — я воював з 24 лютого до 31 грудня 2022 на запорізькому напрямку. На прифронтових територіях електропостачання немає зовсім, з червня-липня лінії електропередач перебито. Тобто, фактично, “Альтернативенерго” надало суду неправдиву інформацію.

Валентина Самар: Напевно, ви це питання теж ставили вищим органам влади: а чого взагалі електроенергія постачалась на окуповані території ?

Андрій Єрмоленко: Влада прийняла правильне рішення  заборонила постачати товари і послуги на окуповану територію. Таке рішення є і воно має законну силу.

Валентина Самар: То чому ж вони постачалися? 

Андрій Єрмоленко:  Це приватний бізнес. Обленерго контролюється приватним бізнесом, нашими олігархами. Я не знаю, хто кінцевий бенефіціар даних підприємств, але я думаю, що там можуть бути підсанкційні люди, які є прихильниками «русского мира».

Валентина Самар: 60% акцій «Запоріжжяобленерго», яке володіє  ТОВ «Запоріжжяенергопостачання»,  належать державі Україна в особі міністерства енергетики. Решта — у міноритаріїв. І ви абсолютно праві, серед них є дві кіпрські компанії, записані на Оксану Марченко — дружину підсанкційного Віктора Медведчука.