Три ключові зміни у впровадженні Україною стандартів НАТО – Європейська правда

Топ-Новости

Новий формат відносин України та НАТО, про який цього тижня домовлявся міністр оборони України в Брюсселі, передбачає три ключові зміни у досягненні ЗСУ стандартів Альянсу. При цьому Україна не подаватиме повторно заявку на отримання ПДЧ – плану дій щодо членства.

Про це йдеться у статті Сергія Сидоренка у виданні  «Європейська правда».

За даними джерел ЄП, деталі нового підходу до стосунків  між Україною та НАТО ще обговорюються між сторонами, однак принципове рішення про їх перезапуск вже ухвалено. Міністр оборони України Андрій Загороднюк, який брав участь у зустрічах в Брюсселі, повідомив про досягнуту домовленість щодо нового формату взаємодії між Україною та НАТО. Перезапуск готувався ще з вересня, а офіційно Альянс має повідомити про такі плани наступного тижня, під час візиту Північноатлантичної ради до Києва.

Новий підхід передбачатиме зміну формату допомоги Україні з боку Альянсу, а також зміну підходів до того, як Україна буде адаптовувати стандарти НАТО у власних збройних силах, та як Альянс це перевірятиме.

У НАТО діє близько 2 000 рекомендаційних стандартів, скільки з них  має впровадити Україна, щоб говорити про повну оперативну сумісність своїх Збройних сил із силами НАТО, і досі не було визначено.

«Є три головні зміни, які передбачаються за нового формату. По-перше, Україна та НАТО мають спільно визначити, які стандарти потребують впровадження», – йдеться у статті.

По-друге, мають бути складені погоджені із НАТО «дорожні» карти запровадження кожного із цих стандартів та  графік їх впровадження.

Третя зміна – буде передбачений механізм спільної із НАТО оцінки виконання Україною кожного із пунктів. 

Ключова зміна, йдеться у статті, це об’єднання усіх програм та форматів взаємодії під однією «парасолькою». 

«Зараз у нас є трастові фонди, є програми в рамках окремих ініціатив, таких як Building integrity, Defence education enhancement programПрограма професійного розвитку, є програма »Наука заради миру і безпеки«, є взаємодія по лінії генштабу, є взаємодія з агенцією НАТО з питань підтримки і постачання, є взаємодія з командувачем об’єднаними силами НАТО в Європі, взаємодія по силах спецоперацій, по стратегічних авіаперевезеннях тощо. Так от, тепер все це ми упакуємо в один план нашої взаємодії з НАТО»,  – цитує ЄП заступника  міністра закордонних справ Єгор Божок, який супроводжував Загороднюка в Брюсселі. 

Перехід на новий формат взаємодії з НАТО є безумовно вигідним для України, резюмує Сергій Сидоренко, редактор «Європейської правди»: «По суті ми можемо виконати ПДЧ, навіть не отримавши його офіційно. Для цього ще за часів Порошенка Україна змінила підхід до Річних національних програм: тепер вони пишуться за зразком тих Планів дій щодо членства, які виконували нові члени НАТО. Саме цей підхід планує продовжувати і чинний уряд».

Нагадаємо: 

  • Україна сама не впорається із забезпеченням вільного проходу суден до Азовського моря, їй мають допомогти морські сили потужних держав, вважає генерал Філіп Брідлав, командувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі у 2013-2016 роках.
  • Україна розширює участь в операціях НАТО: Збройні сили планують відправити інструкторів і викладачів для підготовки бійців Збройних сил Іраку в рамках операції  Альянсу, ВМС України візьмуть участь в операції НАТО Sea Guardian (Морський охоронець) в Середземному морі.