Під ковпаком. Що не так з російськими «волонтерами» на Донбасі

Розслідування
волонтеры мы вместе

Те, що в росіян специфічне розуміння феномену волонтерства у гуманітарній сфері, для нас не новина. З 2014 року ми пам’ятаємо колони білих КамАЗів з триколорами, за «гуманітарними рейсами» яких дивним чином слідували загострення на лінії фронту. «Гуманітарна допомога» скривавленому Донбасу, який страждав від обстрілів фантомних нацистів, продовжувалась всі ці вісім років. У якийсь момент гуманітарка перестала цікавити підмосковного обивателя, тому в російських телевізорах про неї говорили буденно, без спасительного пафосу. Після відкритого вторгнення армії РФ в Україну у лютому 2022 року, натхненні російські «волонтери» знову почали лізти на захоплені українські території. Перерахувати всіх цих «благодійників» досить складно, однак опису типового представника виду буде достатньо для базового розуміння всього російського «волонтерства».

Одна з помітних псевдоволонтерських ініціатив, яку Росія намагається накинути на захоплені території, називається #мывместе с Донбассом. На сайті проекту анонсовано відбір волонтерів для надання підтримки населенню так званих «ДНР» та «ЛНР». Однак, уже головна сторінка видає суть. 

Набором волонтерів для захоплених територій Донбасу займається … Федеральне агентство у справах молоді («Росмолодежь»). У типово російському авторитарному варіанті завдання «організації роботи з підтримки волонтерської діяльності» на окупованому сході України закріплено Указом президента РФ «Про підтримку волонтерської діяльності на територіях ДНР і ЛНР» (№ 247 від від 30.04.2022). Своєю чергою, наказ «Росмолодежи» затверджує порядок відбору і підготовки добровольців (волонтерів). Благодійництво в Російській Федерації не терпить самодіяльності.

Біля витоків гуманітарної ініціативи #мывместе стоїть депутат Державної Думи РФ, голова комітету з молодіжної політики Артем Мєтєлєв. Судячи з офіційної біографії, він виходець з «Молодой гвардии» – комсомолу  «Единой россии», керівник студентських змін на форумі «Селигер», що проводились російським неофашистським рухом «Наши», а в 2014-2016 роках – співробітник «Роспатриотцентра», організації, що під патронатом міністерства оборони рф займається мілітаризацією молоді. Як бачимо, людина компетентна, підготовлена і перевірена. 

Артьом Мєтєлєв Фото: РИА-Новости

Відтак у  2017 році Мєтєлєву довіряють керувати мегапроектом: обирають головою правління АНО «Ассоциация волонтерских центров» (АВЦ) – «неурядової організації», створеної з ініціативи президента Путіна в 2014 році начебто для «продовження волонтерської традиції Олімпіади в Сочі». У 2020 році Мєтєлєв сідає на новий потік – стає співзасновником волонтерської ініціативи #мывместе, яка має допомагати постраждалим від пандемії covid-19. 

За його керівництва АВЦ серйозно розширила поле своєї діяльності. Мєтєлєв, як пишуть,  лобіював внесення до російської законодавчої бази змін для державної підтримки волонтерського руху. Створив онлайн-платформу Dobro.ru, яка намагається координувати весь волонтерський рух на території РФ. Насправді, вона є інструментом державного контролю за керованими з центру «добровольчими ініціативами».  Загалом, платформа сайту Добро.рф показує реєстрацію в системі 50 264 організацій, що пропонують участь у волонтерських проектах, і більше 2,7 млн. людей, які зареєстровані як волонтери. 

Сторінки організацій і волонтерів мають свій рейтинг в системі. Відображається участь людей в проектах, сумарний час приділений на волонтерство («волонтерські години»). Цікаво, що найбільш рейтингові організації, які в переліку відображаються першими, це сама Асоціація волонтерських центрів (материнська структура платформи Добро.рф), міністерство будівництва РФ, «Роспатриотцентр» і держмонополія «Российские железные дороги». Лише п’ята організація зі списку – Всеросійський громадський рух «Волонтери-медики». Загалом, ідея перекласти частину роботи урядових структур на плечі «волонтерів», робота яких не оплачується, і які попередньо мають пройти серйозний відбір і вишкіл, – російське ноу-хау, гідне захоплення.

На такій доволі дивній основі виникає проект #мывместе с Донбассом. Перший штаб руху в Донецьку відкривають 05 травня 2022 року. Про важливість дійства свідчить рівень представництва чиновників: перший заступник керівника Адміністрації президента рф Сергій Кирієнко, який став куратором окупованих територій України, керівник Росмолодежи Ксєнія Разуваєва і місцевий гауляйтер Денис Пушилін. 20 травня аналогічний штаб організації відкривається і в Луганську, цього  разу, щоправда, вже  не так пафосно.

пушилин кириенко

Глава терористичної «ДНР» Денис Пушилін та перший заступник керівника адміністрації президента рф Сергій Кирієнко. Фото: адміністрація «глави ДНР»

Отже, Росія жорстко, на урядовому рівні, контролює надання начебто волонтерської допомоги «народним республікам». Проект #мывместе с Донбассом реалізується в формі окремих «гуманітарних місій», що можуть стосуватися відбудови об’єктів інфраструктури, медичної допомоги населенню, організації навчального процесу, та навіть «медіа-волонтерства». Здійсненням кожної такої «гуманітарної місії» займається робоча група, до складу якої, окрім власне АВЦ, входять представники «Росмолодежи», ФСБ, Міноборони та МЗС РФ та інших залучених відомств і організацій.

До кандидатів у «волонтери» висувається цілий набір вимог. По-перше, вони мають бути повнолітніми громадянами РФ. По-друге, мати реєстрацію на порталі Добро.ру, тобто, надати організаторам всі свої персональні дані.  Крім цього, потенційний волонтер має підтвердити свою мотивацію до участі в програмі, наявність досвіду в обраній сфері роботи, гарантувати, що він достроково не припинить своєї участі в «гуманітарній місії», тривалість якої визначається організатором і становить від 14 до 40 днів. Кандидат має проти конкурс з кількох етапів – від подачі заявки, проходження тестування і співбесіди, до безпосереднього відбору і триденного очного навчання, яке організовується регіональним штабом #мывместе в Ростовській області.

Крім того, вимоги висуваються і до «приймаючої сторони». Для отримання волонтерської допомоги заявки через портал Добро.ру подають «організації» з «ДНР» та «ЛНР». При цьому навіть потенційна участь у таких проектах незалежних організацій, насправді, неможлива. Пункт 5 «порядку відбору і підготовки добровольців» вказує, що «приймаюча організація» не може належати до переліку небажаних іноземних/міжнародних організацій (так званих іноземних агентів), не має бути включена до переліку «екстремістських» чи заборонених на на території РФ організацій. 

Насьогодні #мывместе с Донбассом відображає інформацію про 10 гуманітарних місій, що мають бути реалізовані в період з червня до грудня 2022 року (набір добровольців йде за 3 з них). 

Бонуси від такого волонтерства для його учасників не очевидні. Як і справжня волонтерська, ця діяльність під ковпаком уряду і ФСБ не оплачується. Організатори гарантують переїзд до місця здійснення місії і повернення на територію РФ, харчування, проживання, надання медичних послуг і психологічної допомоги за потреби. Окремо акцентують увагу на ризиках, які можуть супроводжувати учасників місій – волонтерство здійснюється на територіях, де «запроваджено режим воєнного стану». Згаданим вище указом президента РФ волонтерам чи їх родинам гарантовано отримання одноразових компенсацій у випадку поранення чи загибелі. При цьому, формально, члени місій не залучені до ведення бойових дій. Єдина зрозуміла мотивація участі російської молоді в цьому – спроба пролізти до російської системи держуправління і владної вертикалі через «патріотичний ліфт». Адже класичні соціальні ліфти в авторитарній Росії давно зупинені і знеструмлені. 

На своїх сайтах штаб #мывместе описує роботу на окупованій території максимально нейтрально: студенти відбудовують монумент на Савур-Могилі, психологи займаються з дітьми в Луганську, російські школярі збирають художню літературу для поповнення бібліотечних фондів Донбасу. Однак при більш детальному розгляді керований урядом гуманітарний спрут волонтерства, Міноборони і ФСБ все ж видає себе.

22 серпня 2022 року рух #мывместе активно проводив у Донецьку і Луганську пропагандистські акції приурочені до дня російського прапора. Тег #мывместе с Донбассом «несподівано» трансформувався в #мывместе с Россией – у головне гасло агітаційної кампанії за «референдум» про приєднання окупованих територій сходу і півдня України до рф. Люди зі значками «волонтер победы» роздавали російські прапорці і бейджи «носи российский триколор с уважением, у сердца». Який стосунок до гуманітарних зобов’язань РФ як держави-окупанта мають такі маскаради – питання риторичне.

мы вместе

Очікувано, рух #мывместе в Донецьку і Луганську співпрацює з окупаційною адміністрацією там де це прямо не обумовлено гуманітарною необхідністю. І тут мова не лише про те, що організація діє за прямої підтримки Пушиліна і ко. Специфіка російських «гуманітарних організацій» в тому, що вони непомітно, але дуже міцно зрощуються з парамілітарними і поліцейськими структурами. 

Рух #мывместе в Донецьку і, зокрема, його регіональний представник Анна Артєєва, імовірно уродженка м. Харцизьк, активно співпрацює і координує свою роботу з організацією «Народная дружина ДНР». Своєю метою «дружинники» декларують «створення умов для патріотичного виховання громадян Донецької Народної Республіки шляхом сприяння в охороні громадського порядку». Організація встигає роздавати продуктові набори для цивільного населення і передавати військову допомогу «народній міліції ДНР», паралельно пропагуючи героїв НКВС. 

Фото: vk.com

Фото: vk.com

Фото: vk.com

У  липні координаторка #мывместе Анна Артєєва брала участь в заходах до «дня пам’яті дітей – жертв війни на Донбасі» в Донецьку. Пом’янувши загиблих дітей, вона засудила «злочини українського нацизму». Ініціатором пам’ятних заходів виступив місцевий осередок російського парамілітарного дитячо-юнацького руху «Юнармия», про що і прозвітував. Зайве казати, що програмні цілі «Юнармии» ніяк не дотичні ні до гуманітарних місій, ні до захисту прав дітей.

юнармия

Фото: yunarmy.ru

А вже 10 серпня Анна Артєєва разом із керівником «Народной дружини ДНР» Володимиром Тараненком дісталися і Херсону, де проводили «зустрічі з молоддю». Правда, на фото з акції можна нарахувати хіба з десяток представників «молоді». Зате в кадрі – великий банер «Херсонская область. Мы вместе с Россией». 

Однак маємо сказати, що Асоціація волонтерських центрів під управлінням Мєтєлєва і проект #мывместе с Донбассом мають зв’язок із значно серйознішими організаціями. 8 червня 2022 року АВЦ оголосила благодійний збір на підтримку штабу #мывместе на Донбасі. Тут же було дане посилання на звіт про використання зібраних коштів. І веде воно … на сайт «Российского Красного Креста»!. 

Лише в архіві за вказаним посиланням ми можемо відкрити «Публічний звіт про використання грошових коштів, які надійшли до Загальноросійської громадської організації «Российский Красный Крест» в рамках реалізації Комплексної благодійної програми РКК з надання допомоги постраждалим від Української кризи в 2022 році за період з 21 лютого до 25 травня 2022 року». Бланк РКК прикрашений фірмовим шильдиком #мывместе – щоб ні в кого не лишилось сумнівів про пов’язаність заходів двох організацій. Звіт повідомляє про збір в період 21.02.2022-25.05.2022, не багато не мало – 179 972 311, 21 (180 млн.) російських рублів.

21 лютого 2022 року РЧК дійсно розпочав «загальнонаціональний збір коштів для вимушених переселенців з території південного сходу України», відреагувавши на зрежисовані заяви «ДНР» та «ЛНР» про евакуацію цивільних. Російські «правозахисники», як і урядові структури, зробили фальстарт. Велике російське вторгнення, яке і спричинило масштабну гуманітарну кризу, розпочалося на кілька днів пізніше. 

Надзвичайно важливо і те, що, намагаючись підвищити свою правозахисну легітимність, «Российский Красный Крест» активно висвітлює свої контакти зі структурами ООН. Так 5 липня 2022 року РКК заявив про укладення угоди з розширення проектів допомоги українським біженцям між главою представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в РФ Карімом Атассі і главою РКК Павлом Савчуком. Наскільки російські заяви відповідають дійсності – можуть знати лише в УВКБ ООН.

Російський принцип вирішення гуманітарних криз, безумовно, відрізняється від загальноприйнятого, цивілізованого. Для українців, спроби називати волонтерами людей, яких централізовано вербують урядові структури держави-агресора і тримають на короткому повідку ФСБ, можуть видатися ідіотськими і образливими. Ні про які відчуття співпричетності, солідарності і особистої відповідальності, зрозумілі для нас, тут і поготів не йдеться. Натомість, структури російської поліцейської держави намагаються мавпувати зовнішні ознаки волонтерських рухів, які мають послабити пильність цивілізованих країн і поставити під сумнів абсолютне російське варварство. Ми можемо говорити про «гібридне волонтерство», коли зрозуміла для європейського обивателя «правозахисна» зовнішня оболонка наповнюється абсолютно ворожим і агресивним змістом. Подібні прийоми не нові, РФ активно їх випробувала в дипломатії, журналістиці та інших публічних сферах. 

Про те, що така тактика все ще залишається ефективною, на жаль, може свідчити парадоксальна ситуація коли УВКБ ООН і «Российский Красный Крест» поєднані в невидиму російську мережу, з іншого боку якої виявляється товариство сприяння народній міліції «ДНР», «Юнармия» та інші парамілітарні організації.