ЕС: Політика невизнання анексії Криму з подвійним дном

ВНБ

«Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 18 лютого 2020 року.

У цій програмі – розслідування про порушення європейських санкцій щодо Криму європейцями і європейськими компаніями. Компаніями із країн, лідери яких увесь час переконують нас, що санкції проти Росії – не ефективні, а тому треба їх скасувати.

При цьому вони не згадують, що обмежувальні економічні, торговельні та фінансові заходи, які ЄС застосовує з 2014 року у відповідь на спробу Росії незаконно анексувати Крим і Севастополь, є частиною політики невизнання анексії. І якби санкції застосовувались у повній мірі західними країнами і компаніями, то вони були б набагато ефективнішими.

ЦЖР проводив десятки розслідувань, у яких зловив на схемах обходу санкцій європейські компанії та європейців. Нинішня розповідь – про десятки фактів незаконних поставок у Крим посадкового матеріалу – саджанців плодових дерев і черенків винограду із розплідників у країнах-членах ЄС. В інформаційних роз’ясненнях ЄС для західного бізнесу обмеження для аграрного сектору Криму окремо не називаються, однак тут працюють загальні правила політики невизнання анексії півострова – це заборона на банківські операції із компаніями з Криму та інвестування в його економіку, діє режим закритих портів Криму і порядок перетину українського кордону для людей і товарів. А також заборона брати участь у діях, що мають на меті обхід санкцій ЄС. Найбільш поширеною схемою обходу санкцій є використання компаній-прокладок, зареєстрованих у самій Росії. Однак розслідування ЦЖР виявило, що італійські, французькі, сербські компанії торгують із Кримом напряму. Доказами цього є офіційні повідомлення Россельхознадзора, інтерв’ю та презентаційні ролики кримських бізнесменів, де вони в цьому зізнаються, та інформація, яку отримали від них наші кореспонденти, а також дані російської «митниці» у Криму, які ЦЖР отримав через свої джерела.

Центр журналістських розслідувань надіслав запити до посольств країн – членів ЄС, у яких діють ці компанії-розплідники. Ми хочемо отримати відповідь: чи вважають в урядах цих країн дані поставки порушенням санкцій і як на них будуть реагувати. Адже санкції, які ЄС застосовує з 2014 року у відповідь на спробу Росії незаконно анексувати Крим і Севастополь, є частиною політики невизнання їх анексії.

Чим більше у Криму людей, тим більше треба продуктів харчування, в тому числі – і кримських фруктів, попит на які, попри високі ціни, надзвичайно великий. Отже, треба вирощувати їх ще більше. Російські олігархи і чиновники-казнокради, які загарбали кримську землю, взяли моду видавати себе за виноробів – їм хочеться володіти шато, мати власні винарні, виробляти теруарні та авторські вина. Уряд Росії дотує російський бізнес, який обживається у Криму, закріпляючи за собою українську землю. У нові сади та виноградники вкладені вже чималі кошти – і на все це треба все більше і більше води. Інформаційні хвилі задля розблокування подачі дніпровської води Північно-Кримським каналом б’ються в екрани телевізорів і моніторів комп’ютерів щовесни. І нинішня не виняток. При цьому маємо абсолютно мертву санкційну політику України. За час від зміни влади РНБО не ухвалив жодного санкційного рішення.