Херсонская (де)централизация: объединенные территориальные супергромады

Алла Торчанська, Центр журналістських розслідувань

29 апреля Кабинет Министров Украины утвердил перспективный план формирования территорий Херсонской области, который насчитывает 49 дееспособных территориальных общин. Правда, конечный документ за подписью премьер-министра Дениса Шмыгаля после консультаций в Министерстве развития общин и территорий (Минрегион) несколько отличается от варианта, который подала Херсонская областная государственная администрация. В частности, без учета мнения местных жителей «сверху» создаются огромные общины-районы и объединяются уже существующие ОТГ. Чьи интересы положены в такую ​​рокировку?

Указатели на улице села Счастливцево, Арабатская стрелка Фото: investigator.org.ua

Центр журналістських розслідувань розібрався в ситуації.

Генічеський район: національна безпека чи дискримінація

Вже не перший рік очільники сільських рад Стрілкового і Щасливцевого Генічеського району намагаються створити ОТГ на курортній Арабатській стрілці. Вперше проєкт рішення про створення ОТГ подали до ХОДА ще у 2016 році, проте безрезультатно. 

Вдруге пакет документів про добровільне об’єднання громад сіл Стрілкове, Щасливцеве, Генічеська Гірка та Приозерне у Стрілківську сільську ОТГ подали наприкінці 2019 року, але ХОДА у відповідь запропонувала розглянути інший варіант добровільного об’єднання громад або опрацювати нову редакцію проєкту рішення. 

Генічеський район

У січні ж 2020 року ХОДА повідомила, що проектом плану формування територій громад Херсонської області у Генічеського районі створення Стрілківської сільської ОТГ не передбачено.

30 січня в селі Щасливцеве з мешканцями Арабатської Стрілки зустрілися голова ХОДА Юрій Гусєв та народний депутат від 185-го округу Херсонщини Володимир Іванов. Вони пообіцяли розповісти урядовцям про бажання місцевих жителів створити окрему громаду на Арабатці.

Юрій Гусєв на Володимир Іванов відвідали Щасливцево, Фото: IPC-Генічеськ

Після цього ХОДА подала на Мінрегіон два варіанти перспективного плану формування ОТГ на Херсонщині: в одному передбачено створення окремої громади на Арабатській Стрілці, в іншому — єдина ОТГ на весь Генічеський район з населенням в понад 60 тисяч людей. 

«Була зустріч Юрія Гусєва, який особисто виїжджав у Щасливцево, де було зібрання. На ньому багато людей висловилися за те, щоб це все ж таки була окрема громада. І голова адміністрації заявив, що вимушений донести позицію людей до Кабінету Міністрів. Тому на останніх обговореннях ми говорили про те, що будемо подавати два варіанти, хоча на рівні обласної ради в плані був Генічеський район — одна громада. І я рахую, що це питання безпеки», —  пояснив таке рішення Дмитро Бутрій, перший заступник голови ХОДА. 

Дмитро Бутрій, перший заступник голови ХОДА Фото: investigator.org.ua

Питання безпеки можновладці називають основною причиною, через яку, на їхню думку, створення окремої ОТГ на Арабатці, що географічно відокремлена від решти Генічеського району і межує з окупованим Кримом, є неможливим. 

«Ми вважаємо і облдержадміністрація вважає, що вкрай небезпечно — мати маленьку громаду, яка фактично відрізана від іншої частини області, на межі з окупантом. Там дійсно вийшла величезна громада, але, з точки зору територіальної цілісності держави, це той виняток, на який треба було піти», — стверджує народний депутат Віталій Безгін на спільній пресконференції з заступником міністра розвитку громад і територій України В’ячеславом Негодою.

Арабатська стрілка Фото: investigator.org.ua

Там же Безгін посилається на експерта групи «Реформа місцевого самоврядування і децентралізація влади» коаліції «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) Юрія Ганущака, за висновком якого північ Генічеського району не має достатньо великого й розвинутого населеного пункту, навколо якого можна було б утворити окрему ОТГ.

«Ми ретельно вивчали ситуацію разом із заступником голови Херсонської ОДА Дмитром Бутрієм. І після більш детального аналізу економічної складової прийшли до висновку, що створювати окреме ОТГ на півночі Генічеського району недоцільно. Там — не так розвинена економіка, щоб вона змогла «тягнути» громаду», — сказав Юрій Ганущак в коментарі для Миколаївського Центру журналістських розслідувань.

Юрій Ганущак Фото: Децентралізація

Окрім того, експерт закидає ініціаторам створення ОТГ на Арабатській стрілці наближеність до криміналітету. 

«Наскільки мені відомо, найбільш палкими прихильниками створення ОТГ на Арабатській стрілці були люди, які «рулять» там курортним бізнесом. Серед таких людей є і представники криміналітету. У разі створення ОТГ на Арабатці цією територією керуватимуть де-факто вони, швидше за все. Чи потрібно пояснювати, наскільки це небезпечно біля адмінмежі з окупованим Кримом?» — заявив Ганущак.

Парк у селі Щасливцеве, Арабатська стрілка Фото: investigator.org.ua

Голова Щасливцевської сільської ради Віктор Плохушко подібні заяви відкидає

«Фактор безпеки — хай конкретизують, що саме мається на увазі. Або вони хочуть використовувати подвійний стандарт, припускаючи, що ми неблагонадійні громадяни? Тоді потрібно в паспорті кожного поставити штампик і внести зміни до Конституції, що в кого є певний штамп, ті в таких-то і таких-то правах утискаються. Все, будемо знати. Я — другосортний, нам сюди не можна, а сюди можна», — каже Плохушко.

Віктор Плохушко, голова Щасливцевської сільради Фото: IPC-Генічеськ

1 червня Щасливцевська сільська рада повідомила на своєму сайті, що оскаржує в суді рішення Уряду про ухвалення перспективного плану формування територій громад Херсонщини, який не передбачає створення ОТГ на Арабатській Стрілці. 

«Ми не одна така громада, яка звернулася до суду для оскарження урядових рішень», – зазначає сільський голова. 

І справді, схожа проблема — в Новотроїцькому районі Херсонської області. 

Новотроїцький район: «князівство» для своїх?

Як і у випадку з Генічеським районом, ХОДА подала до Мінрегіону два варіанти децентралізації Новотроїцького району: в одному район перетворюється на одну громаду, в іншому — на чотири. Чому зупинилися на варіанті з однією ОТГ? На відміну від Генічеського району, тут посилаються начебто на згоду населення району. 

Новотроїцький район

«Я бачив і відео, і фото з цього району, і побачив, що місцеві мешканці — мешканці, я наголошую, а не сільські голови — підтримують таку конфігурацію. Якщо ми приїдемо туди, а ми плануємо це зробити у червні, і побачимо зворотню картину, то будемо думати, як вчинити», — пояснює вибір народний  депутат Віталій Безгін

Проте 12 травня мешканці чотирьох сіл Новотроїцького району  вийшли на акцію протесту проти перспективного плану формування територій громад Херсонщини, в якому їх об’єднали  в одну громаду

«В нас у Сиваському є пожежна частина, є два дитячих садочки, три школи. Ми боїмося, що коли нас приєднають до Новотроїцького, їх стане набагато менше, що буде оптимізація», — непокоїться мешканка селища міського типу Сиваське Ірина Максимець. 

Анатолій Ткачук, експерт коаліції «Реанімаційний пакет реформ» Фото: Facebook А.Ткачука

Певний скепсис щодо перспектив надвеликих ОТГ — Генічеської, Новотроїцької, та Нижньосірогозької — висловлює головний експерт групи «Реформа місцевого самоврядування і децентралізація влади» коаліції «Реанімаційний пакет реформ» Анатолій Ткачук в коментарі для Миколаївського Центру журналістських розслідувань: 

«ОТГ не може бути як завгодно велика, так як в цьому випадку вона не відчуває себе одним цілим і приречена на розбрід і хитання — хто з ким і проти кого дружить. В такому випадку є велика ймовірність виникнення конкуренції між центрами впливу, і в підсумку — занепаду одного з цих центрів», — зазначає експерт. 

У сільській раді селища Новотроїцьке, яке має стати центром ОТГ, не радіють об’єднанню:

«По нашій Новотроїцькій раді видатки складають 837 гривень на одну особу. Якщо це буде один район — одна громада, ця цифра складатиме всього 212 грн. Тобто ті кошти, які в нас зараз є, ми будемо споживати, ми не зможемо розвиватися. Якщо будуть чотири громади, то дотатковий ресурс, який ми отримаємо на доходи від фізичних осіб, що розподілиться по громадах, додатково до бюджетів в радах дасть 9,6 мільйонів. Якщо одна громада — то 7 мільйонів. Тільки на ПДФО ми втрачаємо 2 мільйони», — стверджує заступниця новотроїцького селищного голови Тетяна Левошич в коментарі «Суспільному». 

Новотроїцький район Фото: nt.ks.court.gov.ua

Проблемою є й логістика: автобуси перевантажені місцевими мешканцями, що їдуть з усього району до Новотроїцького, аби отримати послуги. 

«Автобуси їдуть з дальніх сіл, пенсіонери набилися безкоштовно, а Чкалове останнє перед Новотроїцьким, і ніхто не може влізти в той автобус. Нехай би Іванов прийшов хоч раз і подивився на автостанцію, як люди там висять на одній нозі», — обурюється Тетяна Майлунець, мешканка села Чкалове, яке мало б стати центром однієї з громад у Новотроїцькому районі. 

Володимира Іванова, народного депутата-мажоритарника від Херсонщини, пані Тетяна згадує недаремно. Місцеві мешканці вважають, що саме за його лобіюванням Новотроїцький район спіткала доля моногромади. 

«Я декілька разів приїжджав, зустрічався з мешканцями окремо, і з головами сільських рад окремо. Потім обговорення було в обласній адміністрації, де були запрошені і присутні голови всіх сільських рад, майже всього району. Було прийнято рішення: на території Новотроїцького району правильно і згідно з розрахунками, згідно методики, сформувати одну громаду. Це рішення було подано на розгляд Уряду. І Уряд прийняв рішення: правильніше буде одна громада. Більшість, майже 80-90% сільських рад просять, щоб в Новотроїцькому районі була одна громада», — говорить Володимир Іванов у коментарі Суспільному.

Народний депутат Володимир Іванов Фото: Facebook Iryna Hobta

Проте, згідно методики, про яку говорить Володимир Іванов, створення таких великих громад як раз і суперечить принципам і засадам децентралізації, яка покликана наблизити послуги до людей, а не віддалити їх від них.

Втім, голова Новотроїцької селищної ради, колишня голова Новотроїцької районної адміністрації Наталія Пінчук заперечує обізнаність Іванова у думках мешканців району:

«Коли він (Володимир Іванов — ред.) говорить, що був у селах і спілкувався з людьми, то можу сказати, що його бачили тільки у Новомиколаївці, коли він туди приїжджав з губернатором. Вони говорили тільки про один варіант — одну громаду, хоча потім місцеві мешканці мені говорили, що на цій зустрічі вони доводили посадовцям, що в цьому районі вони виступають за чотири громади. Але ні Іванову, ні Гусєву це було нецікаво. 25 травня Іванов був у районі, і хоча знав, що його чекаємо і ми, і мешканці, він зустрічі уникнув», — каже Наталія Пінчук. За її словами, до втручання Володимира Іванова поділ Новотроїцького району на чотири ОТГ не викликав сумніву.

Наталія Пінчук повідомила, що Новотроїцька селищна рада за згоди і підтримки голів сільських рад вже подала позов до адміністративного суду Києва. Разом із ними до суду подала і місцева громадська організація «Підтримка села».

Голова ГО «Асоціація блогерів «Новамедіа» Тарас Бузак Фото: Facebook Т.Бузака

Голова ГО «Асоціація блогерів «Новамедіа» Тарас Бузак згадує, що 15 листопада 2019 року Херсонська обласна рада затвердила перспективний план, в якому Новотроїцький район поділявся на чотири громади, але потім у справу втрутився Іванов:

«Він став лобіювати форму «один район-одна громада», мотивуючи це тим, що так зручно, це історично, це найбільший район за вмістом сільськогосподарських земель. Про це він постійно казав на зустрічах. І я так зрозумів, що в Кабміні була почута позиція саме народного депутата, мабуть, не захотіли сваритися з нардепом. Хоча мені незрозуміло, в чому його особиста зацікавленість в одній громаді. Можливо, місцеві сільські феодали йому донесли, що так буде краще. Адже зацікавленість в одному районі має той, хто володіє великими земельними наділами саме на території всього району, тому їм дуже невигідно, щоб район було розбито на декілька громад» — пояснює Тарас Бузак. 

На думку голови Новотроїцької районної ради, член Правління Української асоціації обласних і районних рад Юрія Коцегубова, депутат просто хоче спростити собі контроль над районом. 

«Я вважаю, що Іванов просто хоче поставити своїх людей і управляти. Важко управляти, коли це 20-30 людей, а п’ятьма людьми в одній громаді — не так затратно. А далі ринок землі — це все ж пов’язано», — каже Юрій Коцегубов

Заступник ХОДА Дмитро Бутрій пояснює: два варіанти перспективних планів для Новотроїцького району було подано через те, що більшість сільських рад району надали до ХОДА рішення сесій про те, що хочуть збереження району, який буде перейменований в громаду — мовляв. сам особисто спілкувався з головами сільських рад, які висловлюються за єдину ОТГ.

«Дійсно, на сесії обласної ради (15 листопада 2019 року — ред.) було затверджено чотири громади в цьому районі. І ми перший раз на обговорення подавали те рішення, яке було прийнято облрадою. Але потім одинадцять сільських рад ухвалили рішення про те, що вони хочуть один район, і дві сільські ради про це повідомили у листах. І як адміністрація мала вчинити, якщо більшість району хоче бути в одній ОТГ? Ми винесли це рішення на розгляд Кабміну. І Кабмін вирішив так», — пояснив Дмитро Бутрій

Згадані заступником ХОДА сільські голови у спілкуванні з кореспондентом Центру журналістських розслідувань стверджують, що в районному центрі — Новотроїцькому —  є вся необхідна налагоджена інфраструктура для отримання послуг, тому потреби у створенні окремих ОТГ немає.

«У нашому районному центрі є фахівці з вищою освітою, які надають дуже кваліфіковані послуги. Це і поліція, і пожежна, і соціальні служби. Там є всі необхідні адмінбудівлі, які задовольняють всі потреби — сучасні і обладнані», — говорить Світлана Хлуплянець, голова сільської ради села Подове, яке мало б увійти до складу Чкаловської ОТГ. Але, вважає пані Світлана, село Чкалове не годиться на роль центру громади — там немає ані кваліфікованих кадрів, ані потрібної інфраструктури. 

«Ми завжди чудово жили з районом, допомагали один одному, навіщо нам зараз ця «дєльожка», щоб знову починати все спочатку — придбай те, придбай се? В нас багато інших нагальних питань — дороги, водозабезпечення тощо, нам є чим зайнятися, нам потрібно розвиватися», — впевнена голова Подівської сільради.

Голова Новотроїцької районної ради Юрій Коцегубов не поділяє оптимізму прибічників єдиної ОТГ.

«В районі 42 населених пункти. В майбутній ОТГ буде приблизно стільки ж депутатів, як зараз в районній раді — 34. Більшість депутатів будуть з чотирьох населених пунктів — Новотроїцьке, Громівка, Сиваське, Чкалово. Від деяких населених пунктів взагалі не буде депутатів. От ці чотири населені пункти і будуть вирішувати долю ОТГ. І сумніваюся, що хтось буде лобіювати виділення коштів для віддалених населених пунктів», — говорить голова райради. 

Юрій Коцегубов Фото: Новотроїцька районна рада

За словами Коцегубова, більшість сільських голів дійсно висловилася за конфігурацію один район — одна громада, бо вони в принципі були проти основних засад децентралізації. Але він запевняє, що таким рішенням рад не передували громадські обговорення.

«Сьогодні люди в районі збирають підписи. Я впевнений, що більшість людей буде за чотири ОТГ. Тому що ті розмови, які точаться навколо однієї ОТГ — це все фейки. Я знаю позицію пана Безгіна, я був на обговоренні, коли він говорив, що не дасть політизувати це рішення, а тепер він говорить, що йому надходить інформація про бажання об’єднатися в один район. Мені просто цікаве джерело цієї інформації: пан Іванов, чи голова адміністрації? Звідки він знає ситуацію? Я сам сьогодні не знаю до кінця ситуації по Новотроїцькому району,  поки не бачив результатів опитування, як її може знати Безгін?», — дивується Коцегубов. 

Присиваська ОТГ і Новомиколаївка: що заважає розвитку «зеленого туризму» на Херсонщині? 

Ще у 2019 р. ХОДА надала позитивний висновок про об’єднання села Новомиколаївка Новотроїцького району з Присиваською ОТГ, яка успішно існує з 2016 року. Але щось пішло не так. 

Присиваська ОТГ Фото: DOBRE

Розмови про можливе приєднання Новомиколаївки до Присиваської ОТГ точаться вже два роки, каже голова громади Сергій Кліщевський. Районна влада опиралася, середмешканців самої Новомиколаївки, зокрема працівників школи та дитячого садка, теж були супротивники приєднання. Допоки одного разу новомиколаївські вчителі, депутати і члени виконкому не приїхали у 2019 році на екскурсію до Присиваської ОТГ.

«Вони подивилися тільки перші два села, і вже кардинально змінили свою думку, одразу сказали: ми вже готові до приєднання. Після цього проводилися громадські слухання, обговорення, в Новомиколаївці навіть проводився подворовий обхід, після чого було ухвалене рішення про те, щоб розпочати процес приєднання до нашої громади»,  — каже Сергій Кліщевський. 

Голова Присиваської ОТГ Сергій Кліщевський Фото: DOBRE

Новомиколаївка чудово підходить для розвитку «зеленого» туризму — саме цю галузь розвиває Присиваська ОТГ. Тому приєднання Новомиколаївки в ОТГ вважають вигідним для обох сторін. 

«В наше село Іванівка, що межує з Новомиколаївкою, минулого року вже пішов масовий потік туристів. Там цікава коса, де в планах є будування баз відпочинків. Ми давно займаємося «зеленим» туризмом, в нашому центрі громади — Григорівці — є понад сотня туристичних садиб, в Іванівці — близько десяти»,-  розповідає Сергій Кліщевський

За словами голови ОТГ, село пройшло весь процес приєднання, облдержадміністрація надала позитивний висновок, але процес був зупинений за участі вже знайомого нам депутата Володимира Іванова.

«Дивним чином втрутився народний депутат Іванов, і все почало формуватися за його баченням.  Ми так розуміємо, що був вплив на голову ОДА пана Гусєва, розіграли пару шоу, де на зустрічі з нардепом і Юрієм Гусєвим у Новомиколаївці зібрали купку нетверезих людей, з якими посадовці погодилися спілкуватися, а з депутатським корпусом — ні», — говорить Сергій Кліщевський.

Зелений туризм в у Присиваській ОТГ Фото: DOBRE

Йому заперечує заступник голови ОДА Дмитро Бутрій, який був свідком зустрічі: 

«Голова громади був на цих зборах, тоді треба було встати і  сказати, що це якісь не ті люди. Він говорив, що більшість села хоче приєднатися до нього. Ну питань немає — де ті люди? Гусєв хотів сам побачити, якої думки люди, тому ми поїхали», — висловлює свою позицію заступник голови ОДА. 

Районна влада опирається приєднанню, бо не хоче втрачати зрошувальні землі, каже голова Новомиколаївської сільради Надія Ющук

«Нікому не подобається, що від району відривається шість тисяч гектар землі, з яких три тисячі — під зрошенням. І адміністрація попрацювала з мешканцями. В нас є ініціативна група на чолі з районним депутатом, вони почали ходити по дворах і розповідати людям, що таке об’єднання не піде їм на користь. Після чого втрутився наш народний депутат Володимир Іванов. Приїхав, зустрівся з людьми, їх було десь 80. Були там і ті, які виступали за Присивашшя, він їх послухав і сказав: все одно ви будете у Новотроїцькому районі». 

Заступник голови ОДА Дмитро Бутрій не заперечує доцільність приєднання Новомиколаїки до Присиваської ОТГ через можливість розвитку «зеленого туризму». Проте вважає, що присивашці запізнилися з об’єднанням:

«Скільки разів голова Присивашської ОТГ пропонував Новомиколаївці приєднатися! Вони не хотіли. А зараз це просто спроба залізти в останній вагон потягу», — каже Дмитро Бутрій.

7 травня 2020 року Херсонська обладміністрація визнала позитивний висновок про приєднання Новомиколаївської сільської ради до Присивашської ОТГ таким, що втратив чинність. 

Голова Херсонського офісу «U-LEAD з Європою» Оксана Силюкова Фото: investigator.org.ua

Керівниця Херсонського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Оксана Силюкова припускає, що ОТГ має підстави звернутися до суду:

«Стосовно Новомиколаївки, яку відмовилися приєднувати до успішної Присиваської ОТГ, там спостерігається порушення прав на добровільне приєднання. В них було дуже чітко витримана процедура, вони діяли відповідно до закону. А рішення Кабміну — це підзаконний акт, який не може стояти вище закону. Тому є всі підстави подаватися до суду». 

Гладківська ОТГ: не все так гладко

Галасу на Херсонщині наробило оголошення недовіри голові Гладківської ОТГ Олександру Форощуку. Гладківська громада проіснувала три роки, проте ХОДА в плані, поданому до Мінрегіону, включила її до складу ОТГ Голої Пристані — через низькі показники та бездіяльність О. Форощука. 

Гладківська ОТГ Фото: gladkivska.gromada.org.ua

Як пояснює перший заступник голови Херсонської обласної адміністрації Дмитро Бутрій, громада за три роки не зробила жодних кроків до розвитку. 

«Я розумію, що громада хотіла залишитися, але ми маємо тут найнижчі показники спроможності і фінансові надходження не те, що в Херсонській області, а взагалі в Україні. Рік існування громади пройшов — результатів немає, другий рік — немає, третій рік — теж саме. Ми приїжджаємо, а нам кажуть: ну дайте нам ще один шанс. А кому давати шанс? Політикам? Чиновникам? Випробування на людях я робити не хочу. При створенні цієї громади були ризики, але ми думали, що буде результат, проте результату немає», — говорить Дмитро Бутрій. 

Євген Кравченко, депутат Гладківської ОТГ Фото Facebook Є.Кравченка

Депутат Гладківської ОТГ Євген Кравченко в коментарі Центру журналістських розслідувань вважає такі пояснення недостатніми: 

«За новою методикою Кабінету Міністрів, яка була прийнята в січні поточного року, громада має середній рівень спроможності, навіть ближче до високого. Коли відбувалося засідання у Кабінеті Міністрів, де розглядалися перспективні плани, обласна адміністрація наполягала на приєднанні нашої громади до Голопристанської ОТГ, а Асоціація міст і сіл України виступала за те, щоб зберегти окремо Гладківську ОТГ»,-  розповідає Євген Кравченко. 

Акція протесту мешканців Гладківської ОТГ у Херсоні Фото: medianova.com.ua

В ХОДА вважають, що існування громади поставлено під сумнів через слабке адміністрування ОТГ. Тому 15 травня 2020 року голові Гладкіської ОТГ Олександру Форощуку висловили недовіру. Це стало можливим через припущені ним численні порушення: голова не проводив щорічні звіти, не освоїв інфраструктурну субвенцію 1,5 млн грн у 2017 році. Громада не брала участь ні в грантах, ні в проєктах розвитку. Саме відсутність щорічних звітів дала можливість громаді позбавитися свого голови, каже Євген Кравченко.

І тим не менш, мешканці Гладківської ОТГ обурені рішенням ХОДА і Кабміну про приєднання громади до Голопристанської ОТГ. На громадських слуханнях абсолютна більшість присутніх проголосувала проти приєднання до Гопрів. Влаштували навіть мітинг у Херсоні.

Тепер Гладківська ОТГ планує подавати позов до суду проти Кабінету Міністрів, каже Євген Кравченко. 

Костогризівська і Вербівська ОТГ: ілюзія об’єднання  

В оновленому перспективному плані зникло ще дві громади — Костогризівська ОТГ, що знаходилася у Каховському районі, і Вербівська ОТГ Нижньосірогозького району. Обидві — через кількість мешканців меншу за п’ять тисяч. 

Секретар Костогризівської ОТГ Вікторія Зосимчук скаржиться на відсутність діалогу з обласною владою: 

«Ми не розуміємо, як так вийшло, ми йшли на вибори з амбіціями створити успішну громаду — всі молоді і активні. До нас ніхто не приїжджав — ні Бутрій, ні Гусєв, ми ні сном ні духом не знали про те, що нас будуть кудись приєднувтаи. Ми просто побачили в інтернеті перспективний план, де ми є в складі Зеленопідської ОТГ.

Костогризівська ОТГ Фото: Facebook Т.Бузака

Ми письмово зверталися і до президента України, і в Мінрегіон, і в Кабінет Міністрів України. Всі написали, що це не в їхній компетенції. При цьому зазначили, що наша громада визнана спроможною, і підстава такого приєднання у тому, що в нас немає 5 тисяч жителів у громаді. А хіба на момент, коли ми об’єднувалися, ніхто не знав, що в нас немає 5 тисяч мешканців? Всі все знали. З ХОДА нам нічого не відповідають, не вважають за потрібне», — обурюється Вікторія Зосімчук

Подібна ситуація — і з Вербівською ОТГ Нижньосірогозького району. За словами голови ОТГ Тетяни Ганелі, попри роз’яснювальну роботу, тільки села Верби і Дем’янівка наважилися попри спротив районної влади створити власну громаду. 

Перші вибори в них відбулися у грудні 2019 року, а вже 17 січня 2020 року на консультаціях у Мінрегіоні за присутності представників ХОДА було вирішено приєднати Вербівську громаду до Нижньосірогозької ОТГ, створюючи чергову громаду-район. 

«Я думаю, що тут зацікавленість вищих чинів району. Тому що від’єднується великий шматок земль та податків, їм таке невигідно. Так, в нас населення мало, але багато земель. Коли ми погодилися на об’єднання, то просили про підтримку громади, яка дослухалася до ініціатив і до закону. В Херсоні обіцяли, що підсилять громади, якщо вони будуть неспроможними. Чому нас не підсилили? Чому до нас не приєднали інші села? Нас просто відправили знову всіх у район і все», — говорить Тетяна Ганелі

 

Вербівська ОТГ Фото: newday.kherson.ua

Вербівська ОТГ налічує 2600 мешканців, проте в розпорядженні громади 23 тис. га землі. У 2020 році громаду було визнано спроможною. 

«Ми — єдина сільська рада в районі, яка вже кілька років не бере ні освітніх субвенцій, ніяких, ми жили тільки за свій кошт, грошей завжди вистачало. Нас вже визнали спроможною громадою, вже на нас в уряді були прораховані розміри інфраструктурної субвенції, а потім прийняли новий перспективний план — і все», — бідкається голова скасованої громади. 

Заступник голови ОДА Дмитро Бутрій підтверджує: громади спроможні, але замалі, а тому шансів не мають: 

«Ну дійсно — ні площі, ні кількості.  На початку поточного року з’явилися нові норми спроможності громад, і вони вже не відповідали цим нормам. Якби вони утворилися на перших етапах, то завдяки інфраструктурним субвенціям та іншим чинникам можна було ще вискочити. А з тими навантаженнями, які лягають на плечі ОТГ зараз, в них шансів вже точно немає», — каже Дмитро Бутрій. 

Керівниця Херсонського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Оксана Силюкова зауважує: утворення великих Генічеської та Новотроїцької громад порушує методику об’єднання:

«Навіть коли йшов активний процес об’єднання громад, ми вже знали, що порушуємо методику, тому що особливість Херсонської області – великі відстані між населеними пунктами. Це географія, і нічого з цим не зробиш. Але через таку відстань, з такою якістю доріг ми зробили заручниками реформи людей, які проживають у віддалених населених пунктах. Ми не дали нові можливості, а відібрали існуючі.

І варто підтримувати всі існуючі громади, адже лише їм відомо, скільки складнощів вони витримали в процесі створення ОТГ, як наважилися брати на себе всю відповідальність. Це стосується і маленьких громад, які «не дотягують» по деяких показниках методики (зокрема – по кількості населення),  ніхто не знає, яким чином вони будуть розвиватися далі. Так, рівень місцевого самоврядування і людський фактор — це одне, але завтра на території  громади можуть побудувати велику фабрику чи завод, а ті громади, які зараз заможні, можуть стати неспроможними, наприклад, через занепад бізнесу внаслідок коронакризи. Спрогнозувати досить складно. Тут треба підходити більш детально до аналізу потенційних ініціативних «центрів тяжіння»: не просто прив’язуватися до чинних районних центрів, а дивитися, як на потенціал.

Щодо Костогризівської та Вербівської ОТГ, то, якщо вже громадам дали можливості утворитися за законом, якщо їх визнали спроможними, дуже нелогічно позбавляти їх шансу спробувати. А далі вже робити висновки, за підсумками моніторингу діяльності та рейтингів  розвитку», — каже Оксана Силюкова

Костогризівська і Вербівська ОТГ поки вирішують, чи звертатися до суду. Кажуть: судитися з Кабміном — непроста справа. 

Тим часом в ХОДА запевняють, що конфігурація громад ще буде змінюватися:

«Законопроєкт про адмінтерустрій передбачає процес входу і виходу громад. Тому можливі переформатування, не можна говорити, що така конфігурація громад — навіки», — запевнив Дмитро Бутрій.

Щоправда, законопроєкт про адмінтерустрій ще поки лише напрацьовується владою, а проект Закону про засади адміністративно-територіального устрою України, поданий до Верховної Ради у січні, в березні було відкликано. 

Ігор Абрам’юк Фото: Український кризовий медіа-центр

Директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрам’юк вважає, що перспективний план Херсонської області виявився одним з найгірших: 

«Тут чомусь проявили слабкість як керівник Херсонської ОДА, так і уряд. ХОДА давала два варіанти, бо не могла політично настояти на одному правильному: вирішуйте за нас. Так не буває, треба брати політичну відповідальність на себе. 

Задача реформи – наблизити послуги органів місцевого самоврядування базового рівня до людей. Тут про наближення ніяке не йдеться, тому що якщо це 60-70 км до центру громади – це вже не громада. Я такі громади називаю «раймадами». Громада – це  спільнота, це коли люди відчувають одне одного. Параметри, які задавала реформа – 20-25 км до центру, 400-600 км2 площа — це не щось вигадане, це вже перевірено досвідом інших країн, і нашим досвідом».

За словами Ігоря Абрам’юка, у Херсонській області виражений політичний вплив народного депутата-мажоритарника Володимира Іванова: 

«Висновок усіх трьох асоціацій місцевого самоврядування (Асоціація міст України, Асоціація районних і обласних рад і Асоціація громад – ред.) по Новотроїцькому району був одностайним – там не може бути однієї громади, лише чотири. Всі експерти були одностайні на консультаціях, а рішення уряд ухвалив інше. Це справа рук одного народного депутата».

Така сама історія й по Генічеському району, де мало б бути дві-три громади, а не одна,  вважає Ігор Абрам’юк.

«Ми були за утворення Щасливцевської громади на Арабатській стрілці і вважаємо штучними аргументи, що утворення такої громади може завдати шкоду національній безпеці. Так, ця громада по суші межує з тимчасово окупованим Кримом, але це не державний кордон, а умовний і тимчасовий».

За словами Ігоря Абрам’юка, помилки перспективного плану можна виправити згодом, але краще зробити це вже зараз, щоб громади не мучилися в тому абсурдному форматі, до якого їх заганяють — уряд має достатньо повноважень для цього. 

Отже, це лише найбільш помітні конфліктні випадки зміни територіального устрою на Херсонщині. Парламентарі та чиновники лобіюють власні інтереси, надаючи перевагу контролю над землями, а не їхньому розвитку. І тим самим зводять нанівець головну ідею реформи — децентралізацію, формування нових центрів тяжіння у занедбаних кутках сільських районів та наближення інфраструктури та послуг до мешканців найвіддаленіших сіл. Поки ця мета залишається недосяжною.

А 1 червня на Фейсбук-сторінці народного депутата Віталія Безгіна з’явився допис про те, що робоча група напрацьовує засади адмінтерустрою. «Сьогодні в цьому контексті народилася чудова ідея, яка має допомогти зняти напругу серед незадоволених перспективними планами населених пунктів» — написав Безгін. Коли інтригу буде розкрито — повернемось до цього питання.

Інформаційна агенція “Центр журналістських розслідувань”
Kyiv Kyiv Ukraine