Экономика несвободы-2. Инфляция, неравенство и демографический кризис в оккупированном Крыму

Расследования

За 12 лет российской оккупации крымские пенсионеры превратились в самую утомительную часть населения. Из-за роста цен покупательная способность средней пенсии на полуострове сократилась примерно на 21%. Да и вообще экономическое неравенство выросло, а детей рождается на треть меньше, чем до оккупации. Даже по данным очень оптимистической российской статистики.

Журналист, медиаменеджер, председатель правления ОО «ПроМедиа» Андрей Яницкий специально для Центра журналистских расследований проанализировал открытые данные, чтобы выяснить, как изменилась жизнь крымчан за 12 лет оккупации.

У травні 2016 року кримська пенсіонерка Ганна Буянова поскаржилася тодішньому прем’єр-міністру Росії Дмітрію Мєдвєдєву, що на пенсію у 8 000 рублів прожити неможливо. У відповідь почула: грошей зараз немає, але ви тримайтеся.

Цей момент потрапив на відео, фраза швидко стала мемом і одним із символів економічних змін у окупованому Криму. 

Через два роки журналісти Крим.Реалії відвідали Ганну Буянову в її будинку в селі Новопокровка поблизу Феодосії. Жінка розповідала, що пенсії вистачає приблизно на два тижні. Щоб вижити, вона тримала домашню птицю та вирощувала овочі. Після розмови з Мєдвєдєвим пенсію їй підвищили аж на 500 рублів. 

Ганна Буянова. Фото Крим.Реалії, 2018

Ганна Буянова. Фото Крим.Реалії, 2018

Ганна Буянова перенесла два інсульти та померла у серпні 2025 року. Помітного підвищення пенсії вона так і не отримала. 

Пенсії з’їла інфляція

За даними російської окупаційної статистики (про її достовірність ми ще згадаємо нижче), на початку 2015 року середня призначена пенсія в Криму становила 11147 рублів. На початку 2025 року — вже 20196 рублів. 

Формально-номінально пенсії зросли аж на 81,2%. Але давайте дивитися не лише на абсолютні цифри, а на те, що за ці гроші можна було торік купити. За 2015-2024 роки накопичене зростання споживчих цін у Криму становило приблизно 129,2%. 

Тобто товари та послуги подорожчали в середньому у 2,29 раза, тоді як середня пенсія збільшилася лише в 1,81 раза.

За нашими розрахунками, купівельна спроможність середньої пенсії за десять років скоротилася приблизно на 21%. Інакше кажучи, на початку 2025 року за середню пенсію можна було придбати приблизно на п’яту частину менше товарів та послуг, ніж на початку 2015-го.

Чи можна вірити російській статистиці?

Ця стаття значною мірою спирається на російську статистику, адже після окупації Україна втратила можливість проводити власні регулярні статистичні спостереження на півострові. Але наскільки можна довіряти даним Крымстату та Росстату?

У листопаді 2024 року журналістка ЦЖР Марина Пасюк у матеріалі «Крымстат» і життя. У Криму все прекрасно, навіть якщо це не так звернула увагу на розбіжності між офіційними повідомленнями про економічне зростання та повсякденними проблемами мешканців Криму.

Зокрема, у звітах “Крымстата” за дев’ять місяців 2024 року не публікувалися показники виробництва цілої низки товарів. Серед них не лише нафта й газ, а й яловичина, риба, м’ясо птиці, сир, борошно, соки, бетон та інша продукція. Таким чином, частина інформації, необхідної для оцінювання реального стану економіки, стала недоступною.

Інший приклад — зарплати. У серпні 2024 року “Крымстат” повідомляв про середню зарплату понад 52 тисячі рублів. Водночас, як зазначала журналістка ЦЖР, базові оклади вчителів могли становити трохи більше 16 тисяч рублів. Щоб отримувати суму, наближену до середньої, педагогам доводилося брати додаткове навантаження.

Для розуміння реального становища працівників корисно було б також знати медіанну зарплату, а не середню. Бо так хтось їсть м’ясо, хтось капусту, а у середньому всі їдять голубці.



 Центральний ринок Сімферополя, 2016, фото Wikimedia Commons

Значно серйознішою проблемою є приховування статистичної інформації. У 2025 році Росстат перестав регулярно публікувати низку оперативних демографічних показників, зокрема відомості про народжуваність і смертність. 

У нашому дослідженні ми зіткнулися і з тим, що різні статистичні випуски містять неоднакові дані за той самий період. Зокрема, деякі публікації “Крымстата” наводять дещо різні цифри народжуваності й смертності за 2024 рік. Тому ми розглядаємо російську статистику як джерело, що потребує критичного аналізу.

Попри ці обмеження навіть ймовірно прикрашена оптимістична російська статистика не може приховати зростання цін, економічну нерівність, скорочення купівельної спроможності кримських пенсій та проблеми з демографією.

Кримські ціни зростають швидше за російські

Темпи зростання цін (тобто інфляція) у Криму особливо болісні для людей із невеликими доходами, зокрема пенсіонерів, які витрачають значну частину коштів на їжу та на послуги першої потреби. За нашими розрахунками на основі річних індексів Крымстату, у 2015–2024 роках найбільше подорожчали послуги — приблизно на 162%. Продовольчі товари зросли в ціні на 143%, а непродовольчі — на 87%.

Більш заможна людина може відкласти купівлю нового телевізора або меблів, але відмовитися від купівлі продуктів, від оплати комунальних послуг чи необхідних ліків значно складніше.

Ціни в Криму продовжують зростати прискореними темпами й зараз. За даними Банку Росії, у вересні 2026 року річна інфляція в окупованому Криму становила 13,26%, тоді як загалом у Росії — 6,35%. Отже, ціни на півострові зростають більш ніж удвічі швидше, ніж у середньому по Росії. У Севастополі річна інфляція була ще вищою — 14,13%.

Кому дістаються гроші

Було б неправильно написати, що за роки окупації всі кримчани стали біднішими. Є й ті, хто непогано заробив та прилаштувався. Російська статистика звітує про зростання реальних зарплат приблизно на 35%, про скорочення бідності з 23,1% населення у 2015 році до 11,2% у 2024-му.

Але й тут є нюанси. У 2021 році Росія змінила методику визначення межі бідності, тому порівнювати показники різних років некоректно. Зміна методики вимагає додаткової обережності при аналізі тривалих часових рядів. Сам факт зміни методики є підозрілим. 

За даними Крымстату, у 2024 році найбагатші 20% мешканців автономії отримували 40,9% усіх грошових доходів населення. Натомість найбідніші 20% — лише 7,2%.

Тобто на найбагатшу п’яту частину населення припадала в 5,7 раза більша частка доходів, ніж на найбіднішу.

Нерівність проявляється не лише між найбагатшими та найбіднішими, а й між працівниками різних галузей. У 2024 році середня нарахована зарплата в будівництві становила приблизно 91,3 тисячі рублів на місяць. У фінансовій та страховій діяльності середній заробіток був ще вищим — майже 124 тисячі рублів. А в освіті — 39,4 тисячі. Різниця — у понад 3 рази.

Під час окупації Москва обіцяла підвищити добробут бюджетників, наблизити їхні заробітки до російських стандартів. Не збрехала — в Росії бюджетний сектор також живе гірше за комерційний.

За роки окупації працівники освіти та медицини залишилися серед відносно низькооплачуваних професійних груп, тоді як у сфері будівництва та фінансовому секторі людям пропонували значно вищі за середню зарплати.

За межами статистики середніх зарплат залишаються безробітні, значна частина самозайнятих людей, малий бізнес і, звичайно, пенсіонери, про яких ми вже згадували вище.

Демографічна криза

Економічні проблеми Криму супроводжуються погіршенням демографічної ситуації. Ще до окупації населення півострова поступово скорочувалося. 

У 2013 році в Автономній Республіці Крим без Севастополя народилися 24054 дитини, а померли 27028 людей. Природне скорочення становило 2974 особи. Скорочення не було катастрофічним, його можна було компенсувати залученням мігрантів з інших українських регіонів, іншими стимулами.

Через одинадцять років ситуація значно погіршилася. Попри всі спроби окупантів залучити на півострів нових колоністів, темпи скорочення тільки зросли. За оперативними даними Крымстату, у 2024 році народилися 15834 дитини, померли 27318 людей. Природне скорочення населення становило вже 11410 особи.

І проблема не так в зростанні смертності, скільки в скороченні народжуваності. Люди в окупації не хочуть мати дітей. Кількість народжень порівняно з 2013 роком скоротилася на 34,2%, тоді як кількість смертей збільшилася лише на 1,1%.

Скорочення народжуваності може бути пов’язане зі старінням населення, зменшенням кількості жінок репродуктивного віку, міграцією та змінами репродуктивної поведінки.

Менше народжень сьогодні означає менше молодих людей, які через п’ятнадцять-двадцять років виходитимуть на ринок праці. Водночас велика частка старшого населення збільшує потребу в пенсійному забезпеченні, медицині та соціальних послугах. Демографічна криза в Криму поступово стає економічною проблемою.

Кримчан замінюють на окупантів

Попри природне скорочення, загальна чисельність населення півострова за ці роки скоротилася відносно небагато. На початок 2014 року в АР Крим без Севастополя проживало близько 1,96 мільйона людей. На початок 2025 року окупаційна статистика нараховувала близько 1,9 мільйона. Формально різниця становить приблизно 56 тисяч людей, або лише 2,9%.

Однак робити висновок, що за роки окупації Крим втратив лише 56 тисяч своїх мешканців, було б неправильно. Одразу після окупації з Криму лише на територію материкової України та в країни ЄС виїхали десятки тисяч, якщо не сотні тисяч кримчан. А ще частина виїхала в Туреччину, у Вірменію, Казахстан, Росію та інші країни. Потік переселенців з півострова не припиняється досі. 

Замість вибулих у Крим везуть нових колоністів. У березні 2026 року так званий голова окупаційного парламенту Криму Володимир Константинов в інтерв’ю російському агентству ТАСС визнав, що на півострові помирає більше людей, ніж народжується, а різницю компенсують приїжджі. За його словами, щороку з Росії до Криму переїжджають приблизно 5–7 тисяч родин. 

Таким чином, відносно невелике скорочення загальної чисельності населення може приховувати значно масштабніші демографічні зміни.

Телевізор працює без холодильника

Росія обіцяла кримчанам заможне життя в обмін на політичні свободи. А тепер для багатьох кримчан ані свободи, ані гідного життя. Холодильник порожній, а пропаганди в телевізорах все більше. 

Сталін, Діва Марія та Ніколай. Фото з будинку Ганни Буянової. Фото Крим.Реалії, 2018

Сталін, Діва Марія та Ніколай. Фото з будинку Ганни Буянової. Фото Крим.Реалії, 2018

Але ця пропаганда працює справно.

Історія пенсіонерки Ганни Буянової з-під Феодосії, про яку ми згадали на початку статті, найкраща тому ілюстрація. Пані Ганна скаржилася на здорожчання товарів та низькі пенсії у Криму навіть російському прем’єр-міністру. Але все одно продовжувала нахвалювати російського президента Путіна.

Читайте також: Економіка несвободи. Як Росія позбавила Крим економічної самодостатності