Юсуф Куркчи: «Мы будем работать, чтобы ни одно лицо, нарушающее санкции Украины, не избежало ответственности»

Публикации
Юсуф Куркчи, первый заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины Фото: investigator.org.ua

О последних переговорах между Украиной и Россией по обмену удерживаемыми лицами и возможности возвращения на родину 24 военнопленных украинских моряков и политзаключенных, находящихся в оккупированном Крыму и России. Об экстрадиции украинского олигарха Дмитрия Фирташа из Австрии в США, где его обвиняют в коррупции, и о судьбе его активов, в частности, завода «Крымский Титан» в оккупированном Крыму, а также действенности украинских санкций в отношении нарушителей режима оккупированной территории Украины. О строительстве и обустройстве контрольных пунктов въезда-выезда (КПВВ) на админгранице с Крымом и визите президента Украины Владимира Зеленского на КПВВ «Чонгар». Обо всем этом говорим с Юсуфом Куркчи, первым заместителем министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины в программе «Вопрос национальной безопасности» (проект Центра журналистских расследований, эфир ТРК Черноморская 16.07.2019).

Валентина Самар: Ми чуємо майже сенсаційні повідомлення стосовно того, що, можливо, вдасться зараз лідерам Нормандської четвірки, так як узгодили їхні радники, розморозити процес звільнення утримуваних на території Російської Федерації, Криму, а також України для того, щоб ми могли повернути наших і військовополонених, і політичних в’язнів. Заступник глави Офісу президента пан Вадим Пристайко повідомив про те, що досягнуто домовленостей про «хлібне перемир’я» (хоча такі перемир’я жодного разу не були дотримані), і впродовж місяця начебто домовлено про взаємне звільнення за формами або 10/10 або 15/15. Що ви знаєте про ці перемовини?

Юсуф Куркчі: Можна сказати те, що процес має якусь нову динаміку. Те, що було повідомлено паном Пристайком, говорить про те, що є спроби розморозити так само і Нормандський формат. Насамперед хочу сказати, що взагалі то домовленості в рамках цього формату є векторними, які задаються для тих робочих груп, що ведуть перемовини в Мінську, знаходячи рішення для практичної реалізації тих домовленостей, які досягаються на рівні Нормандської четвірки.

Валентина Самар: З огляду на те, що 17 липня відбудеться зустріч у Мінську, а два дні поспіль зустрічаються омбудсмени обох країн, можна сподіватися на те, що вже днями будуть якісь результати?

Юсуф Куркчі: Ми можемо сказати так: ми завтра будемо мати більш детальну інформацію стосовно цих перемовин, і, можливо, буде означений формат, по якому будуть проходити процедури звільнення чи обміну – це справа найближчих днів.

Валентина Самар: Добре, але 10/10 чи 15/15 – ніяк не набігає 24 українських військовополонених моряків. Водночас є повідомлення від 16 липня про те, що український омбудсмен Людмила Денисова повезла до своєї росыйської візаві Тетяни Москалькової список із 150-ти українців, включаючи 24-х моряків. Але їхнє звільнення обумовлене рішенням Морського трибуналу ООН. Так Росія їх звільняє за рішенням Трибуналу, чи вона намагається їх обміняти на якихось своїх арештантів, утримуваних в Україні?

Юсуф Куркчі: Ми можемо по-різному фантазувати на тему, як буде це оформлено в Росії. Факт в тому, що Росія таким чи інакшим способом повинна буде виконати рішення відповідної організації, і сам факт того, що наші моряки будуть повернуті на батьківщину і до мирного життя, це факт досягнення і ефективності міжнародних інституцій та конкретних рішень, які сьогодні приймаються.

Валентина Самар: Я так розумію, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, як і МЗС, не задіяне в цьому процесі?

Юсуф Куркчі: Не може бути так, що всі процеси повинні бути публічними або такими, що всі повинні бути присутніми на певних нарадах. Я впевнений в тому, що інформація, яку має наш омбудсмен, готувалася за допомогою і МЗС, і консульських служб, тому що той список, який повезла пані Денисова, включає, я переконаний, наших громадян, які сьогодні знаходяться за ґратами Російської Федерації. А вся ця інформація не може бути зібрана тільки одним офісом чи однією людиною, це комплексна робота.

Валентина Самар: Чи можуть бути в цьому списку кримські політичні в’язні?

Юсуф Куркчі: Гіпотетично ймовірність того, що вони там є, рівна тій, що їх там немає.

Валентина Самар: З іншого боку, Москалькова говорить про те, що йдуть перемовини стосовно обопільного помилування – і президентом Росії, і президентом України. Але ж помилувати можна лише тих, які засуджені.

Юсуф Куркчі: Ця процедура прописана в усіх процесуальних кодексах країн, що помилування можливе лише після того, як вступить в силу вирок суду. Але фантазувати про те, що може бути, поки зарано.

Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Ми з вами не фантазуємо, а оперуємо тією інформацію, яка в нас є, і це специфіка переговорів, тут ніде не дінешся, тим більше, що стільки часу обмін був заморожений, відкладений Москвою і її переговірником – паном Віктором Медведчуком, який зараз менше, ніж за тиждень до виборів, раптом починає оцей процес. І я тут можу погодитися з паном Петром Порошенком, який сказав, що неважливо, хто потягне на себе цю ковдру, головне, що наші герої будуть на свободі. Можливо, й так. Поза тим, Росія потім може використати те, що вона обміняла наших моряків, а не звільнила за рішенням суду.

Юсуф Куркчі: Наші опоненти ж заявили, що будь-які рішення міжнародних інстанцій для їхнього правового поля нічого не означають. Тому вони будуть робити все, щоб доводити цю свою позицію. Головним є те, що наші військовополонені будуть повернуті.

Валентина Самар: Що по справі Кирила Вишинського? Є якась додаткова інформація?

Юсуф Куркчі: Тільки та, що 16 липня було відкладене судове засідання.

Валентина Самар: Скільки віддадуть за Вишинського? Я чула, що від дванадцяти до тридцяти наших українців, начебто Москалькова привезла до України такий список.

Юсуф Куркчі: Давайте не будемо так оцінювати, але можна з впевненістю сказати, що ця фігура є важливою для керівництва Російської Федерації, і це доказує те, що ця людина свою місію виконувала так, що за неї просить вище керівництво РФ.

Валентина Самар: Рухаємося далі – віденський арештант, який скоро стане американським арештантом. Український олігарх Дмитро Фірташ скоро може відбути до США, оскільки підпис міністра юстиції Австрії на його екстрадиційній справі є, а це останній етап. Можливий арешт його активів, і навіть конфіскація урядом США, як це було із активами пана Павла Лазаренка. Що буде з кримськими активами – з «Кримським Титаном» та взагалі з цією історією, якій ми вже п’ять років не можемо дати ради, оскільки український ільменіт так і продовжує поставлятися на окупований півострів?

Юсуф Куркчі: Для того, щоб сталися ці арешти і конфіскації, повинне бути рішення якогось суду. З приводу того, що буде з кримськими активами пана Фірташа, в нас є інформація, що було багато спроб якимось чином перепродати їх, і виступали якісь банківські установи, які до кінця так і не змогли цю процедуру завершити.

Валентина Самар: Російський банк ВТБ ви маєте на увазі, якому пан Фірташ заборгував?

Юсуф Куркчі: Так, це була певна схема, що видається енна кількість грошей, щоб були зобов’язання. Але процедура не доведена до кінця, і я так розумію, що будь-які активи в Криму є токсичними для нормального бізнесу. Тому, якщо будуть прийняті такі рішення, будемо дивитися, кому і як ці активи будуть відходити. Але на сьогодні можна сказати, що нинішнє керівництво «Титану» («Юкрейниан Кемикал Продактс» – ред.) мають дуже грандіозні плани по будівництву нових цехів, є певні проектні і наукові інституції, які працюють.

Валентина Самар: Це прямо зараз?

Юсуф Куркчі: Так, зараз.

Валентина Самар: Йдеться про новий цех із виробництва сірчаної кислоти?

Юсуф Куркчі: Ні, йдеться про збільшення виробництва похідної продукції – так званого гіпсу (Гіпс — CaSO4 · 2H2O – ред.). Це знаходиться під нашим моніторингом, і ми будемо працювати далі, щоб жодна установа, яка порушує законодавство України по санкціях, не уникла відповідальності.

Валентина Самар: Дивіться, яка невідповідність в діях української влади. Координації в багатьох моментах не було і немає, але це ж просто вже ні в які рамки не лізе. З одного боку, Україна з подачі, між іншим, МінТОТу, накладає санкції на компанію «Tolexis Enterprises AG», яка є дуже важливою в ланцюжку як поставок ільменітової руди, так і реалізації кінцевої продукції – двоокису титану з кримського заводу, який знаходиться на підсанкційній території. Водночас, Україна не позбавляє пана Фірташа права на володіння спецдозволами, і він збирається в Житомирській області відкривати новий завод із збагачення ільменітової руди, збирається запускати там два нових величезних родовища в експлуатацію. А в цей час «Tolexis Enterprises AG» судиться із президентом України, Радою національної безпеки і оборони про скасування рішення РНБО в частині застосування санкцій до «Tolexis Enterprises AG». На якій стадії зараз ці судові процеси, про які випадково стало нам відомо?

Юсуф Куркчі: Насправді, будь-яка фізична чи юридична особа, яка підпадає під санкції, має право оскаржити це рішення в суді, але я думаю, що після рішення суду по цій справі ця компанія тільки понесе репутаційні поразки. Але річ у тому, що розробка цих санкцій, подання їх як проект розпорядження, проведення їх на Кабмін, отримання рішення РНБО та указу президента – це стадії, на яких проходить дуже ретельна перевірка, щоб не було підстав думати, що була проведена некваліфікована робота.

Валентина Самар: Ви маєте на увазі, що немає формальних підстав для того, щоб скасувати ці санкції? Але ж у пана Фірташа весь цей час була дуже висока парасолька.

Юсуф Куркчі: Я хочу сказати, що все, що ми знаходимо і встановлюємо, має докази того, що є порушення закону України по санкціям. Якщо ця компанія — «Tolexis Enterprises AG» — буде спроможна доказати в суді зворотнє, значить, в нас буде робота довести свою правоту в інших інстанціях. Це тільки початок, та й вони не поодинокі в своїх позовах, скажу чесно. З одного боку, це дуже благородна робота, що ми стоїмо на захисті національних інтересів держави, а з іншого боку, ці національні інтереси потрібно ще й захищати в судах.

Валентина Самар: А що стосується спецдозволів, більше ніяких санкційних заходів не планується зараз урядом? Адже видобуток підприємства Фірташа в Житомирській області продовжується, ба більше, він за цей рік збільшився вдвічі.

Юсуф Куркчі: Мені відомо, що є певна кримінальна справа по цьому факту, і поки ця кримінальна справа не буде доведена до якось логічного кінця, говорити зарано. Річ у тому, що юридичні особи, які є резидентами нашої країни, не підпадають під санкції.

Валентина Самар: Але ж є санкції Міністерства економрозвитку, воно може позбивати ці компанії ліцензії на зовнішньо економічну діяльність.

Юсуф Куркчі: Правильно, але це можна буде зробити лише після того, як буде доведене кримінальне порушення в контексті того, про що ми говоримо.

Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Одного разу це було із «Юкрейниан Кемикал Продактс», але через суди пан Фірташ відбився від цього покарання.

Ще одна застаріла біда, яку ми традиційно з вами обговорюємо і слідкуємо за вашими діями по її ліквідації – це облаштування і будівництво контрольних пунктів в’їзду-виїзду з/на територію окупованого Криму. Минулими вихідними туди висадився президентський десант, він побував на КПВВ «Чонгар», провів дуже коротку нараду, під час якої під дуже відчутним тиском було оголошено нові терміни закінчення будівництва на КПВВ «Чонгар» і КПВВ «Каланчак». Облаштування режимної і, можливо, сервісної зони – до 15 листопада на КПВВ «Чонгар».

Чи є якесь розуміння, як пришвидшити процес розбудови КППВ на адмінкордоні з Кримом? Чи реально можна встигнути до 15 листопада збудувати режимну зону на «Чонгарі»?

Юсуф Куркчі: Протягом п’яти років цю адміністративну межу перетинають близько 2,5 мільйонів людей в рік. Це говорить про те, що є великий попит на транспортне обслуговування, і весь той попит реалізується в тіньовий спосіб. І сьогодні «ділками», які перекрили цю сферу обслуговування транспортом в цьому напряму, заробляються суми, які еквівалентні 100 мільйонам доларів на рік. Це приблизні розрахунки, але порядок цифр такий. Відповідно, люди, які мають такий дохід з року в рік, напевно, зацікавлені в тому, щоб якомога пізніше на КППВ з’явилися нормальні умови, щоб якомога пізніше там запрацював легальний ринок транспортних перевезень, і лобі, які сьогодні отримують 100 мільйонів доларів, мають перевагу в цій справі, адже все, що робиться, робиться для того, щоб зробити неможливим реалізацію легального ринку перевезень.

Валентина Самар: І не тільки перевезень.

Юсуф Куркчі: Я говорю зараз просто про ту суму, яка стосується перевезень.

Валентина Самар: Але це чомусь не звучало на нараді.

Юсуф Куркчі: В кулуарах я про це доводив людям, які мають відношення сьогодні до цього проекту та якимось чином його курують в новій адміністрації. Про це ми говорили і в ЗМІ.

Валентина Самар: І правоохоронці в курсі.

Юсуф Куркчі: Правоохоронці повинні бути в курсі і повинні перевіряти. Я знаю, що на сьогодні зареєстрована справа в прокуратурі АРК, за що треба подякувати особисто прокурору, і йдеться про земельні ділянки, які були видані цим комерційним структурам. Це дуже цікава історія, що ми не можемо знайти оригіналів документів, а всі інші документи видаються вже на основі оцих копій. Але я впевнений, що і ця справа буде доведена до кінця, і буде встановлена вся ця піраміда, яка там працює, і будуть відповідні вироки, і земля буде повернута, і все, що держава задекларувала, буде облаштовано так, як воно проектувалося два чи три роки тому.

Якщо говорити про конкретні терміни, то ризиків дуже багато, і про ці ризики говорив і мій колега Юрій Лавренюк, і люди, які мають те чи інше відношення до використання бюджетних коштів. Вони розуміють, що на кожному з етапів може виникнути ризик того, що з’явиться якась структура, яка може бути не задоволена результатами тендерів, а це судові процеси, які будуть затягувати реалізацію всього того, що заплановано. Проте будьмо оптимістами.

Валентина Самар: Якщо ви будете дотримуватися закону, можливо, й не буде цих оскаржень, затягувань та бажання якось зіграти на цих порушеннях.

На останок – гарна новина для неповнолітніх громадян на тимчасово окупованій території Криму. Вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України, яка дозволяє неповнолітнім дітям перетинати адмінмежу з Кримом без паспорту.

Юсуф Куркчі: Будь-який громадянин України має право в’їхати з окупованої території, маючи будь-який документ українського зразка, тобто проблем на в’їзді не було. Проблеми виникали, коли цей громадянин мав намір повернутися на тимчасово окуповану територію, і тоді працюють норми, щоб був паспорт – або національний, або закордонний. Діти, які сьогодні мають 16 років, на момент окупації, звісно, не мали таких документів, і вони, як правило, крім свідоцтва про народження українського зразка, не мають іншого українського документу, який би їм надавав право перетинати адмінмежу.

Тоді був знайдений неформальний механізм, що давав право нашим прикордонниками пропускати по довідках, які відають наші міграційні служби при оформленні паспорту, і ця довідка була практично поза законом.

Сьогодні через зміни, ініціатором яких ми були, ми оцю довідку легалізували, і це вже не порушення ні з боку міграційної служби, яка мала видавати цю довідку, ні з боку прикордонної служби, яка отримуючи цю довідку, повинна дитину впустити на окуповану територію. Тобто ми довели до логічного завершення той механізм, який працював раніше.