Каждый день украинские правоохранители фиксируют десятки военных преступлений, которые совершают не только российские оккупанты, но и наши сограждане — приспешники оккупантов, предатели и коллаборанты. Именно они и, часто на протяжении многих лет, помогали российским спецслужбам готовить и осуществлять оккупацию территории Украины. Именно они вошли в марионеточные «администрации», способствуют российским спецслужбам похищать, держать в неволе, пытать украинских патриотов, убивать и грабить. Список преступлений коллаборантов, скорее всего, скоро дополнится еще и участием в организации и проведении квазиреферендума, цель которого — попытка аннексии россией очередной территории Украины.
О расследовании военных и других преступлений на оккупированной Херсонской области говорим с Алексеем ДАНИЛЯКОМ, первым заместителем руководителя прокуратуры Херсонской области, в эфире программы «Вопрос национальной безопасности» с Валентиной Самар (проект Центра журналистских расследований).
Валентина Самар: Майже щодня до переліку злочинів колаборантів додаються нові злодіяння: грабунок майна держави і громадян, вивезення продовольства, примус цивільного населення до співпраці, позбавлення доступу до освіти, штучне спричинення гуманітарної кризи. Як ці злочини розслідуються?
Олексій Даниляк: Є певні складнощі, але разом з цим останні законодавчі зміни надали додаткові можливості щодо розслідування. Починаючи з того, що змінилася кваліфікація цих кримінальних правопорушень. Раніше ми мали справу лише зі статтею 111 ККУ, яка стосувалася державної зради. Законодавці ввели нову — 111-1, яка передбачає відповідальність за колабораційну діяльність. Від заперечення чи виправдовування російської агресії, до зайняття посад в незаконно створених окупаційних органах, ведення господарської діяльності за визначеними окупантами правилами, тощо.
Колаборант Володимир Сальдо (ліворуч) та депутата Держдуми Росії Ігор Костюкевич (праворуч)
Валентина Самар: Яких злочинів сьогодні ви документуєте найбільше, які з них найтяжчі? І загалом чи достатня діюча законодавча база, щоби правильно їх кваліфікувати і розслідувати?
Олексій Даниляк: У провадженні підрозділів органів досудового розслідування Херсонської області 144 кримінальних провадження, які стосуються фактів державної зради. Також більше 150 кримінальних правопорушень, які пов’язані саме з колабораційною діяльністю. Коли йдеться про вже повідомлені підозри, станом на сьогодні, 22 особи притягнуті за цими фактами.
Ми отримуємо інформацію безпосередньо від громадян про те, що якась особа вступила в перемовини з окупаційними військами, з гауляйтерами, займається діяльністю, яка сприяє окупації Херсонщині. Від ЗМІ, а також багато інформації від людей, які змогли виїхати на підконтрольну Україні територію. Кожен такий факт потребує ретельної перевірки, в тому числі із застосуванням негласних слідчих розшукових дій. Ще й тому, що стаття для нас нова і є доволі тяжкою, передбачає суворе покарання. Ми стоїмо на захисті конституційних прав громадян, щоби жодна невинувата людина до відповідальності притягнута не була.
Валентина Самар: Незаконне позбавлення свободи, викрадення, катування людей, незаконне присвоєння майна в умовах міжнародного збройного конфлікту кваліфікуються як воєнні злочини. Чи готові слідчі органи області розслідувати такі справи?
Олексій Даниляк: Офіс генпрокурора спільно з тренінговим центром розробив методичні рекомендації. Проходять тренінги, які є загально доступними для працівників прокуратури. Прокурори, в яких виникають питання з приводу розслідування того чи іншого кримінального провадження, можуть поспілкуватися як з тренерами, так і з прокурорами, які раніше мали досвід процесуального керівництва щодо воєнних злочинів. Вже є плани розслідувань, розроблена відповідна мапа.
Стаття 438 ККУ «Порушення законів та звичаїв війни» включає багато різних правопорушень, ви назвали тільки частину з них. На жаль, змушений констатувати: на Херсонщині перелік таких злочинів, які вчиняються військовослужбовцями рф, а також незаконними збройними формуваннями, є надзвичайно широким. Об’єктом посягання для них може стати звичайна людина, яка просто йшла повз і не так на них глянула.
Колаборант Кирило Стремоусов (у центрі) проводить засідання «комітету порятунку Херсонщини «За мир та порядок»
Валентина Самар: Два місяці тому ми говорили з прокурором Херсонщини Володимиром Калюгою. Вже тоді він називав більше сотні задокументованих фактів викрадення та катування людей. Правоохоронним органам вже відомо, де знаходяться ці таємні тюрми, скільки їх і, головне, хто саме ними керує?
Олексій Даниляк: Таких місць багато. Є напрацювання з приводу того, хто їх утримує. Звісно, всі вони перебувають під контролем військ країни-агресора. Перелік людей, які туди вхожі і можуть давати вказівки, в кожному випадку різний. В Каховці, на думку слідства, викрадення вашого колеги Олега Батуріна безпосередньо організували двоє так званих гауляйтерів. Одному вже заочно повідомлено про підозру, іншому — чекаємо найближчим часом погодження цього повідомлення.
В інших містах ситуація трохи складніша. Наприклад, в Генічеську телефонний зв’язок та інтернет-трафік повністю моніториться російськими спецслужбами та військовими. Відповідно, є великі складнощі з відвертим спілкуванням з людьми. Більшість потерпілих, які перебувають на ТОТ, намагаються уникнути будь-яких розмов і згадок про місця незаконного утримання наших громадян.
Валентина Самар: До ефіру підключається херсонський журналіст Олег Батурін. Він приєднався до нашого проекту зі збору бази даних колаборантів, який ми разом з колегами укладаємо і сьогодні передаємо прокуратурі. Під час цієї роботи виникає чимало запитань щодо того, вважати чи ні певні дії колабораційними. Приміром, стосовно примусової «реєстрації» бізнесу на окупованій Херсонщині.
Олексій Даниляк, Валентина Самар и Олег Батурін Фото: investigator.org.ua
Олег Батурін: Я вивчав ситуацію в Каховці і Новій Каховці. Станом на сьогодні приблизно 15% суб’єктів господарської діяльності наразі погодилися працювати за правилами окупаційних «адміністрацій» ( 1,3 тис. із близько 9 тисяч активних платників податків — фізичних і юросіб).
За словами підприємців, в «адміністраціях» від них вимагають сплатити «податки», сума цих поборів коливається від 600 до 2100 гривень на місяць у залежності від виду діяльності. Гроші треба готівкою приносити у «адміністрацію».
Людей фактично примушують до подібних речей. Розповідають, що якісь невідомі особи приходять на торгівельні точки і розповідають, що треба йти в «адміністрацію», платити гроші, отримувати якісь тимчасові дозволи, інакше товар конфіскують. Багато людей просто не знають, як їм діяти. Чи вважається така примусова «реєстрація» бізнесу колабораціонізмом і чи можуть підприємців, які отримали «дозволи» потім притягнути до відповідальності?
Олексій Даниляк: У кожній ситуації потрібно розбиратися окремо. Якщо людина діє в умовах крайньої необхідності — це один з варіантів звільнення її від кримінальної відповідальності. Якщо людина прийшла до гауляйтера і сказала, що буде служити вірою і правдою, буде давати якусь інформацію про активістів, тільки б дали можливість торгувати, тут ситуація однозначна — колабораціонізм в чистому вигляді. Після зібрання доказової бази така людина повинна бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Якщо іншого виходу немає, найкращий варіант — зібрати пожитки і переїхати на підконтрольну уряду України територію, не йти на жодні перемовини з окупантами. Це той варіант, який кожен повинен для себе розглянути.
Звісно, не можна казати, що всі, хто залишився на окупованій території, є зрадниками. В кожній ситуації людина діє, виходячи зі своїх можливостей, зі свого розуміння. Це потрібно буде досліджувати, коли Херсонщина повернеться під контроль держави Україна. Тоді будемо давати оцінку діям кожного торговця чи фермера, який сьогодні розповідає певні історії російському телебаченню. Він робив це під примусом чи за власною волею? Чи була можливість у людини виїхати, чому вона не виїхала? Кожна ситуація буде оцінена в залежності від зібраної доказової бази.
Олег Батурін: Сьогодні в мене з’явилася інформація про те, що у підопічних і співробітників Каховського геріатричного пансіонату окупаційна влада відібрала паспорти. Люди бояться, що їм нав’яжуть російське громадянство, паспорти рф, змусять зніматися в пропагандистських відео. Отримання аусвайсів — вимушене або добровільне — вважається колабораціонізмом?
Видача паспортів РФ жителям ОРДЛО на Донбасі Фото: РИА Новости
Олексій Даниляк: В статті 111-1 ККУ щодо отримання громадянства країни-агресора не зазначено. Конституція України передбачає єдине громадянство — держави Україна. Якщо людина сама пішла отримувати паспорт, ми говоримо про державну зраду. Якщо вона за ним не йшла і його не просила, тут говорити про колабораціонізм не варто. Повторю: до кожного випадку потрібно підходити індивідуально. Бо якщо виявиться, що людина «отримала» паспорт неіснуючої країни чи неіснуючого якогось утворення, хоча ні сном, ні духом про це не знала, про умисну дію скоєння злочину говорити не можна.
Валентина Самар: Сьогодні ми маємо два різних варіанти ставлення до «документів», які видаються в умовах окупації. Я маю на увазі згадану статтю ККУ і закон «Про гарантії прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Частини Херсонської і Запорізької областей не визнані відповідно до цього закону тимчасово окупованими. Відтак маємо розбіжність. З одного боку, громадяни України в Криму під примусом отримують російські аусвайси і не несуть за це відповідальності. З іншого, стаття 111-1 може трактувати ці дії як колабораціонізм. Законодавці повинні доопрацювати цей момент, щоби не було настільки різних підходів. Схожа ситуація з поставкою товарів до Криму. Закон про правовий режим на ТОТ це повністю забороняє. Поза тим херсонські фермери зараз поставляють туди свою продукцію. Окупанти змушують їх реєструватися в російській податковій, відкривати в російських банках рахунки. Ця торгівля — вимушена і добровільна — є колабораціонізмом?
Олексій Даниляк: Будь-яка торгівля з окупованим Кримом без взаємодії з військовослужбовцями і спецслужбами рф в принципі неможлива. Територія Херсонщини усіяна блокпостами, які не дадуть курсувати товару, який з ними не погоджений.
Товари в Крим можуть потрапляти двома шляхами. Перший: фермер пішов на колабораційну діяльність, встав на облік у російській податковій в Криму і торгує за бажанням. Такі провадження є, йде робота по встановленню повного переліку суб’єктів господарської діяльності, які пішли на таку діяльність і здійснюють торгівлю товарами як в Криму, так і за його межами.
Інший шлях- продаж награбованого. За повідомленням російських ЗМІ, мешканці Криму дуже раді овочам з окупованого півдня, які в п’ять разів дешевші за місцеві. Звичайно дешевші, вони ж вкрадені у наших людей. За цими фактами теж є провадження, зокрема і щодо вивозу українського зерна до інших країн. Наскільки нам відомо, останні такі судна вантажилось у Севастополі.
Насьогодні запущено міжнародний механізм надання правових доручень щодо встановлення осіб, які причетні до продажу цього зерна. Я впевнений, що наші колеги з-за кордону також зацікавилися цією історією, і всі причетні особи понесуть гідне покарання. Викрадення продуктів — це яскравий приклад порушення законів і звичаїв ведення війни, яке відбувається на наших територіях.
Завантажені зерном вантажівки з українськими номерами на трасі Джанкой-Сімферополь в окупованому Криму Фото: RFE/RL
Валентина Самар: Зрозуміло, що ви не називаєте прізвищ фігурантів цих справ, навіть тих, кому вже повідомлено про підозру. Однак всім відомо, що колаборанти займалися і продовжують займатися бізнесом. Який в них зараз зиск від окупації? Було, наприклад, повідомлення, що колишній очільник області співпрацює з військовими рф, забезпечує зберігання боєприпасів і надає окупантам пальне і будівельні матеріали.
Олексій Даниляк: Я дійсно не можу називати прізвища, оскільки досудове слідство триває і до вироку суду діє презумпція невинуватості. Скажімо так, колишній високопосадовець облдержадміністрації часів Януковича надає окупантам приміщення афільованих з ним аграрних та інших фірм під розміщення військової техніки та особового складу. Приблизно такий «обмін»: я вам свої послуги, а ви мені — можливість сіяти, проїжджати блокпости без зупинок і займатися далі своїм бізнесом. Це стало однією з підстав повідомлення цій особі про підозру.
Також повідомлено про підозру начальнику Північної виправної колонії (№ 90) за ч. 2 ст. 111 КК України. За матеріалами досудового розслідування, він забезпечував безперешкодний доступ на територію виправної колонії вантажівок окупантів, які доставляють цукор, борошно та цигарки російського виробництва, надає вказівки засудженим знищувати з товарів маркування російських виробників для подальшого продажу у Херсоні та області. Також він підозрюється у сприянні окупантам у проведенні ремонту їхньої військової техніки окупантів на території промислової зони установи силами засуджених.
Колона росіських вантажівок з награбованим зерном рухається з Мелітополя до Криму Фото: investigator.org.ua
Колишній співробітник СБУ, який зараз перебуває під вартою, виконував завдання представників спецслужби РФ зі схилення представників бізнесу у м. Херсон до економічної співпраці з росією.
Якщо говоримо про «керівника» так званої «Херсонської міської адміністрації»…
Валентина Самар: … колишнього співробітника СБУ Олександра Кобеця…
Олексій Даниляк: …то, перебуваючи у відставці, господарською діяльністю він не займався. Чому він прийняв для себе таке рішення, чим керувався? Я думаю, слідство це встановить, коли Херсонщина буде деокупована і коли цій особі не буде, куди тікати.
Колишнім депутатам Херсонської облради також повідомлено про підозру. За нашою інформацією, вони намагаються вести господарську діяльність через зв’язки з окупаційною «адміністрацією» та військовими, які адмініструють блокпости.
Валентина Самар: Роз’ясніть, будь ласка, що чекатиме на херсонців у разі участі в організації чи голосуванні на так званому «референдумі»? Після візиту до Херсона і Мелітополя першого заступника голови адміністрації президента рф Сергія Кирієнко, стало зрозуміло, що вони будуть його протискувати.
Олексій Даниляк: Херсон — це Україна. За статтею 110 ККУ посягання на територіальну цілісність і недоторканність України є кримінально караним діянням. Зміна меж чи визнання території суверенним утворенням є виключною компетенцією Верховної Ради України. Тому будь-яка участь в квазіреферендумі апріорі є незаконною. Тим паче, коли ми говоримо про роботу в комісіях, якихось штабах і таке інше.
Якщо його проведуть, як встановити, чи людина там взагалі була? Бо не секрет, що продаючи стартові пакети, окупанти збирають паспортні дані. Через це багато людей їх досі не придбали. Для чого збирають? Ми можемо тільки здогадуватися. Зовсім не виключений варіант фальсифікації результатів цього псевдореферендуму. Яким чином окупанти собі уявляють його проведення? Важко прогнозувати, оскільки поведінка цих людей не піддається здоровому глузду.
Повернусь до своєї сентенції. На Херсонщині діє виключно одне законодавство, і це законодавство України. Проведення будь-яких подібних зборищ, як би вони їх не називали, очевидно незаконно.
