Анастасія Шевченко

Попереду жінки, цивільні чоловіки, за ними озброєні військові та спецназ – такий метод впливу на противника і, водночас, захисту для військових був досить поширений під час окупації Криму Росією. Називається він «живим щитом». Його використання є міжнародним воєнним злочином та заборонене  Женевськими конвенціями ООН. Попри це, «живі щити» з місцевих мешканців чи інших цивільних російські військові застосовували при захопленні усіх стратегічних об’єктів у Криму.

Президентська кампанія ще не почалася, але агітаційні постери з портретами і обіцянками майбутніх кандидатів вже висять по всій країні. «Продають» себе політики з прицілом відразу на дві виборчі кампанії – і президентську, і парламентську. Не винятком стала й прикордонна з окупованим Кримом Херсонщина. Проїхавши лише основними вулицями обласного центру ми нарахували більше сотні бордів з ознаками політичної реклами. Центр журналістських розслідувань перевірив, які політичні сили найактивніші у прикордонному регіоні та хто вже «засіває» округи.

Арабатська Стрілка, село Стрілкове. Після окупації Криму це останній шматочок півострова під владою України. Уже кілька тижнів тут тривають протести місцевих мешканців. Причина банальна: у курортному селі, що переживає туристичний бум, немає ані каналізації, ані хоча б однієї асфальтованої вулиці. І от нарешті з обласного бюджету на реконструкцію дороги у Стрілковому виділили майже 85 мільйонів гривень. Але не на ту, що на Центральній вулиці, де розташовані школа, дитсадок і лікарня, а вздовж узбережжя Азовського моря. Там, де земельні ділянки мають чиновники різних рівнів та режимів.

Центр журналістських розслідувань розібрався, хто і як безкоштовно отримав землю під забудову у захисній прибережній смузі. Які корупційні схеми сплетені на межі з Кримом та хто створив тут окрему «стрілку»для своїх.

Вже кілька тижнів у селі Стрілковому, що у Генічеському районі Херсонщини, вирують пристрасті щодо того, де саме  треба будувати дорогу. У цьому курортному селі на популярній Арабатській стрілці немає жодної асфальтованої вулиці. Цього року з обласного бюджету виділено майже 85 мільйонів гривень на реконструкцію дороги у Стрілковому. Але не на вулиці Центральній, де розташовані школа, дитсадок і лікарня, а на вулиці Береговій – вздовж узбережжя Азовського моря, де ділянки мають чиновники різного калібру.

В циклі розслідувань “Володарі пляжів Арабатки” ми вже говорили про численні  порушення законодавства при виділенні землі під забудову у стометровій пляжній зоні узбережжя у селі Стрілковому.  Власниками та орендарями наділів тут є чиновники різних рівнів і режимів. За 30 метрів від води збудував свій будинок, записаний на дружину, й голова Генічеської райадміністрації Олександр Воробйов.  Але цікаво інше: у декларації Воробйова цей будинок вказаний, а от земля під ним – ні. Олександр Воробйов погодився розповісти Центру журналістських розслідувань, як його дім  був побудований на невідведеній землі, та чому земельна ділянка на кадастровій карті не позначена як оцифрована і не має кадастрового номеру.

У циклі розслідувань «Володарі пляжів Арабатки» ми вже розповідали, як всупереч Земельному та Водному кодексам сільрада  села Стрілкового надає ділянки під забудову у захисній прибережній смузі дуже непростим людям.  Ці ділянки пов’язує одна дорога – по вулиці Береговій, на будівництво якої з обласного бюджету цього року виділили більше 85 мільйонів гривень. Мешканці села цією вулицею не користуються, адже більша частина узбережжя – це пустирі, щоправда, ділянки на них вже надані у власність чи в оренду під забудову. Тому рішення «реконстуювати» вулицю для кількох десятків обраних та сезонних відпочивальників, в той час як у Стрілковому немає жодної асфальтованої дороги, місцеві мешканці вважають несправедливим. Чиновники ж переконують, що дорога сприятиме розвитку інфраструктури села. 

Арабатська стрілка, село Стрілкове. Після окупації Криму воно є крайнім населеним пунктом підконтрольної Україні території Кримського півострова. Окрім того, це найбільше село в Україні – територія майже дві з половиною тисячі гектарів, а берегова лінія, що є природним пляжем, має протяжність більше 20 кілометрів. Ось тільки пансіонатів та санаторіїв тут небагато, більша частина території – пустир. Та насправді, всі ці землі вже роздані у приватну власність чи оренду чиновникам різних рівнів і режимів. Більш того, земельні наділи всупереч українському законодавству роздані й у стометровій пляжній зоні.

Лісові пожежі на Херсонщині – явище, на жаль, уже  постійне. У останні роки влітку пожежі тут спалахують мало не кожного тижня. Щороку кількість і площа лісових пожеж зростає. У 2013 році вони охопили лише 21 гектар херсонського лісу,  у 2017 році стались майже чотири сотні лісових пожеж на загальній площі більше тисячі гектарів. На початок 2018-го згоріло понад 600 га лісу. Розрив у цифрах вражає. У Державній службі з надзвичайних ситуацій кажуть, що більшість великих лісових пожеж виникають внаслідок навмисних підпалів, в місцях, де навіть пошкоджена верховою пожежею деревина має промислову цінність.

Піщана коса Арабатська Стрілка, що  з’єднує Крим і Херсонську область та відділяє Азовське море від озера Сиваш, – найдовший природний пляж у Європі. Вона має унікальні природні умови для відпочинку та оздоровлення. Територія Арабатської стрілки багата на бальнеологічні ресурси: термальні джерела мінеральних вод містять йод, бром та кремнієву кислоту, тут є великі запаси лікувальної грязі і ропи. Але попри такий потенціал, територія Арабатської стрілки і досі не має статусу курорту. Більше того, офіційно зареєстрованих бальнеологічних оздоровиць тут лише одна – «Гаряче джерело», що діє ще з радянських часів. Що гальмує лікувальний розвиток регіону? 

Створення інтерактивної мапи володарів пляжів Арабатської стрілки,  серія матеріалів про особливості децентралізації на Херсонщині, викриття непрозорої реалізації браконьєрської здобичи, таємниці лісових пожеж в області та перешкоди на шляху Арабатської стрілки до статусу бальнеологічного курорту – такі розслідування роблять або вже зробили медійники шести прикордонних з окупованим Кримом районів Херсонщини на практичному тренінгу з журналістських розслідувань.